
- •Тема 2.3. Металургійна промисловість
- •1.1. Алюміній і сплави
- •1.2. Мідь і сплави
- •1.3. Титан і сплави
- •1.4. Цинк
- •2. Основи технології порошкової металургії
- •2.1. Сутність і значення порошкової металургії
- •2.2. Способи отримання металевих порошків
- •2.3. Отримання виробів з металевих порошків
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 15
- •Тема 2.4. Технології виробництва машин та устаткування
- •2.4.1. Ливарне виробництво План
- •1. Загальні відомості про ливарне виробництво
- •2. Виготовлення виливків у разових формах
- •3. Виготовлення виливків у кокілях
- •4. Виготовлення виливків під тиском
- •5. Виготовлення виливків за виплавними моделями
- •6. Виготовлення виливків відцентровим литтям
- •7. Виготовлення виливків електрошлаковим литтям
- •8. Контроль якості виливків
- •9. Основні техніко-економічні показники і напрямки розвитку ливарного виробництва
- •Контрольні запитання
- •Тема 2.4. Технології виробництва машин та устаткування
- •2. Технологічний процес виготовлення заготовок прокаткою
- •3. Технологічний процес виготовлення заготовок пресуванням
- •4. Волочіння як технологічний спосіб отримання дроту, прутків та труб
- •5. Технологічний процес кування
- •6. Технологічний процес штампування. Види штампування
- •Контрольні запитання
- •Тема 2.4. Технологи виробництва машин та устаткування
- •2. Термічні способи зварювання
- •Електрошлакове зварювання
- •Газове зварювання
- •Електронно-променеве, лазерне та плазмове зварювання
- •3. Термомеханічні способи зварювання
- •Електроконтактне зварювання
- •Дифузійне зварювання
- •4. Механічні способи зварювання
- •5. Паяння металів
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 18
- •Тема 2.4. Технології виробництва машин та устаткування
- •2.4.3. Технології обробки металів. Технологічний процес складання машин План
- •1, Обробка металів різанням, точність обробки та шорсткість поверхні
- •2. Основні способи механічної обробки металів різанням
- •3. Автоматизовані системи механічної обробки металів різанням
- •4. Фізико-хімічні та інші способи обробки різанням
- •5. Антикорозійна обробка металевих виробів
- •Під дією механічних напружень.
- •6. Термічна обробка металевих виробів
- •7. Хіміко-термічна обробка сталевих виробів
- •8. Технологічний процес складання машин
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 19
- •Тема 2.5. Технології хімічних виробництв та нафтоперероблення
- •2.5.1. Структура хімічної промисловості та основні поняття про хіміко-технологічні процеси План
- •1. Структура хімічної промисловості та фрагменти історії хімічних виробництв
- •2. Поняття про хіміко-технологічні процеси, їх апаратурне оформлення та параметри роботи
- •2.1. Основні типи хімічних реакторів
- •2.2. Узагальнена типова схема хтп
- •2.3. Технологічні критерії ефективності хтп
- •3. Поняття про матеріальний і енергетичний баланси виробництва та їх роль у технологічних і економічних розрахунках
- •4. Загальні принципи інтенсифікації хімічних процесів, основні напрями їх вдосконалення і розвитку
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 20
- •Тема 2.5. Технології хімічних виробництв та нафтоперероблення
- •2.5.2. Виробництво неорганічних кислот, аміаку та мінеральних добрив План
- •1. Технології виробництва неорганічних кислот
- •1.1. Технологія виробництва сульфатної (сірчаної) кислоти контактним способом
- •1.2. Технологія виробництва нітратної (азотної) кислоти
- •1.3. Способи одержання хлоридної (соляної) кислоти
- •1.4. Шляхи підвищення ефективності процесів одержання неорганічних кислот
- •2. Технологія виробництва аміаку
- •3. Технології виробництва мінеральних добрив
- •3.1. Класифікація мінеральних добрив
- •3.2. Особливості технологій виробництва азотних добрив
- •3.3. Технологи виробництва фосфорних добрив
- •3.4. Особливості технологій виробництва калійних добрив
- •3.5. Комплексні добрива і шляхи підвищення ефективності застосування добрив
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 21
- •Тема 2.5. Технології хімічних виробництв та нафтоперероблення
- •2.5.3. Виробництво полімерів, каучуків, гум та виробів із них План
- •1. Основи технології виробництва полімерів
- •1.1. Загальні відомості про полімери, класифікація полімерів
- •1.2. Методи синтезу полімерів
- •1.2.1. Метод полімеризації
- •1.2.2. Метод поліконденсації
- •1.2.3. Сировина для синтезу полімерів
- •1.3. Виробництво полімеризаційних полімерів
- •1.4. Виробництво поліконденсаційних смол
- •2. Пластичні маси і виробництво виробів з них
- •2.1. Класифікація пластмас
- •2.2. Загальні властивості пластмас
- •2.3. Технологія одержання виробів із пластмас
- •3. Виробництво полімерних волокон, штучних та синтетичних
- •4. Каучуки і гума, виробництво виробів з гуми
- •4.1. Класифікаиія та властивості каучуків
- •4.2. Класифікація та властивості гум
- •4.3. Особливості технологи виробництва гумових виробів
- •5. Фактори підвищення ефективності виробництва і використання полімерів, каучуків і виробів з них
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Тема 2.5. Технології хімічних виробництв та нафтоперероблення
- •2.5.4. Нафтоперероблення та коксохімічна промисловість План
- •1. Нафта і нафтопродукти
- •1.1. Склад і класифікація нафти
- •1.2. Видобуток і підготовка нафти до переробки
- •1.3. Класифікація та властивості нафтопродуктів
- •2. Технологічні процеси перероблення нафти
- •2.1. Пряма або фракційна перегонка нафти
- •2.2. Крекінг нафтопродуктів, термічний і каталітичний
- •2.3. Способи очищення нафтопродуктів
- •2.4. Технологічні схеми сучасних нафтопереробних виробництв
- •2.5. Методи підвищення ефективності нафтоперероблення
- •3. Технології коксохімічного виробництва
- •3.1. Склад і класифікація вугілля
- •3.2. Технологічні процеси одержання коксу
- •3.3. Уловлювання побічних (летючих) продуктів коксування
- •3.4. Шляхи підвищення економічної ефективності коксохімічного виробництва
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 23
- •Тема 2.6. Деревообробна промисловість План
- •2.4. Столярно-меблеве виробництво
- •1. Загальна характеристика галузі
- •2. Технології лісозаготівельних та деревообробних виробництв
- •2.1 Лісозаготівельні роботи
- •2.2. Лісопильне виробництво
- •2.3. Виробництво фанери
- •1 Кряж; 2 — ніж; 3 — шпон
- •2.4. Столярно-меблеве виробництво
- •3. Хімічна переробка деревини
- •4. Технології целюлозно-паперової промисловості. Виробництво паперу та картону
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Тема 2.7. Виготовлення неметалевих мінеральних виробів будівельного призначення та технології будівництва
- •2. Виготовлення стінової будівельної кераміки
- •2.1. Будівельні вироби із кераміки та сировина для її виготовлення
- •2.2. Технологи виготовлення кераміки
- •3. Виробництво скла та скловиробів технічного призначення
- •Контрольні запитання
- •Література
2. Виготовлення стінової будівельної кераміки
2.1. Будівельні вироби із кераміки та сировина для її виготовлення
Значну частину всіх будівельних матеріалів становить будівельна кераміка.
Кераміка — це загальне поняття, що об'єднує полікристалічні матеріали, які отримують спіканням природних глин і їх сумішей з мінеральними домішками, а також оксидів металів та інших тугоплавких сполук.
Кераміка відома людству з далекої давнини. Так, при розкопках в Месопотамії були знайдені керамічні вироби, які виготовлені близько 15 тис. років до нашої ери. В Єгипті починаючи з 5 тисячоліття до нашої ери кераміка була промисловим виробом.
На території України кераміка також здавна набула значного поширення. Велику кількість керамічних виробів було виявлено при розкопках древніх поселень біля Києва, що відносяться до періоду утворення Київської Русі.
Цеглу і керамічні камені залежно від призначення виробляють рядовими або личкувальними. Для виробництва такої продукції використовують однакові сировинні матеріали, хоча в останньому випадку вони підлягають більш ретельній попередній обробці. Лицьові поверхні личкувальної цегли можуть бути гладкими, рифленими, офактуреними, природного кольору або пофарбовані. Вони повинні мати не менше двох лицьових суміжних сторін. Різновидом лицьових виробів є фасонні. В цьому випадку лицьовими сторонами, окрім профільної, є ще прилеглі до неї верхня та нижня сторони на 1/3 довжини. Розміри звичайної цегли 250x120x65 мм, а розміри найпоширеніших керамічних лицьових каменів 250x120x138 мм.
Цегла згідно з ДСТУ Б В.2.7-61-97 виробляється марок 300, 250, 200, 175, 150, 125, 100 і 75. Цим маркам відповідають міцність на згин (відповідно повнотілої цегли пластичного формування /пустотілої цегли напівсухого пресування) — 4.4/3.4; 3.9/2.9; 3.4/2.5; 3.1/2.5; 2.8/2.1; 2.5/1.9;2.2/1.6; 1.8/1.4 МПа.
Водопоглинання такої цегли становить від 6 до 14%, а при використанні глин, що випалюванням набувають білого кольору, — не більше 12 %. За морозостійкістю цегла повинна відповідати маркам Р-15; Р-25, Р-35 і Р-50.
Як сировину для керамічних виробів використовують глини та додаткові матеріали.
Глини — осадові незцементовані породи, які переважно складаються з глинистих мінералів. За фракційним складом це тонкодисперсні порошки, що вміщують більше половини часток розміром менше 0,01 мм, в тому числі не менше 25 % часток розміром до 0,001 мм.
Головними мінералами є мінерали групи каолініту (каолініт, діккіт, накріт), групи монтморилоніту (монтморилоніт, бейделіт, ілліт). Середній склад глин за оксидами, %:
SiO2-45-80; Al2O3+TiO2-8-28; Fe2O3-2-15; CaO-0.5-25; MgO-0-4;
K2O+Na2O — 0.3—5; втрати при випалюванні — 3—6 %.
Для виробництва будівельної кераміки, в тому числі і оздоблювальної, важливою ознакою є температура плавлення глин, згідно з якою вони поділяються на легкоплавкі (до 1350 °С), тугоплавкі (до 1580 °С) і вогнетривкі (вище 1580 °С).
Найчастіше в будівельній кераміці використовують легкоплавкі глини, які мають досить різноманітний мінералогічний склад і вміщують не більше 18 % глинозему і до 80 % кремнезему.
Оксиди, що входять до складу глин, по-різному впливають на технологічний процес та кінцеві властивості продукції. Глини характеризуються пластичністю, тобто здатністю зберігати форму, яку виріб отримав у вологому стані. За цією ознакою глини поділяють на високо пластичні, середньопластичні, помірно пластичні, мало-пластичні і непластичні.
Додаткові матеріали при виробництві кераміки застосовуються для регулювання властивостей як сировинної маси, так і готової продукції. До них належать: поверхнево-активні речовини і високопластична глина, які покращують формувальні властивості маси; золи ТЕС, паливні і металургійні шлаки, вугілля, які покращують умови випалювання; шамот, дегідратована глина, тирса сприяють процесу сушіння; крім того вугілля, тирса є домішками, які випалюються, що зменшує щільність готового виробу; бій скла, піритні недогарки, залізна руда підвищують міцність і морозостійкість виробів; барвники, рідке скло, кухонна сіль покращують колір виробів, запобігають висолоутворенню, нейтралізують вапнякові включення.