
- •Тема 2.3. Металургійна промисловість
- •1.1. Алюміній і сплави
- •1.2. Мідь і сплави
- •1.3. Титан і сплави
- •1.4. Цинк
- •2. Основи технології порошкової металургії
- •2.1. Сутність і значення порошкової металургії
- •2.2. Способи отримання металевих порошків
- •2.3. Отримання виробів з металевих порошків
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 15
- •Тема 2.4. Технології виробництва машин та устаткування
- •2.4.1. Ливарне виробництво План
- •1. Загальні відомості про ливарне виробництво
- •2. Виготовлення виливків у разових формах
- •3. Виготовлення виливків у кокілях
- •4. Виготовлення виливків під тиском
- •5. Виготовлення виливків за виплавними моделями
- •6. Виготовлення виливків відцентровим литтям
- •7. Виготовлення виливків електрошлаковим литтям
- •8. Контроль якості виливків
- •9. Основні техніко-економічні показники і напрямки розвитку ливарного виробництва
- •Контрольні запитання
- •Тема 2.4. Технології виробництва машин та устаткування
- •2. Технологічний процес виготовлення заготовок прокаткою
- •3. Технологічний процес виготовлення заготовок пресуванням
- •4. Волочіння як технологічний спосіб отримання дроту, прутків та труб
- •5. Технологічний процес кування
- •6. Технологічний процес штампування. Види штампування
- •Контрольні запитання
- •Тема 2.4. Технологи виробництва машин та устаткування
- •2. Термічні способи зварювання
- •Електрошлакове зварювання
- •Газове зварювання
- •Електронно-променеве, лазерне та плазмове зварювання
- •3. Термомеханічні способи зварювання
- •Електроконтактне зварювання
- •Дифузійне зварювання
- •4. Механічні способи зварювання
- •5. Паяння металів
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 18
- •Тема 2.4. Технології виробництва машин та устаткування
- •2.4.3. Технології обробки металів. Технологічний процес складання машин План
- •1, Обробка металів різанням, точність обробки та шорсткість поверхні
- •2. Основні способи механічної обробки металів різанням
- •3. Автоматизовані системи механічної обробки металів різанням
- •4. Фізико-хімічні та інші способи обробки різанням
- •5. Антикорозійна обробка металевих виробів
- •Під дією механічних напружень.
- •6. Термічна обробка металевих виробів
- •7. Хіміко-термічна обробка сталевих виробів
- •8. Технологічний процес складання машин
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 19
- •Тема 2.5. Технології хімічних виробництв та нафтоперероблення
- •2.5.1. Структура хімічної промисловості та основні поняття про хіміко-технологічні процеси План
- •1. Структура хімічної промисловості та фрагменти історії хімічних виробництв
- •2. Поняття про хіміко-технологічні процеси, їх апаратурне оформлення та параметри роботи
- •2.1. Основні типи хімічних реакторів
- •2.2. Узагальнена типова схема хтп
- •2.3. Технологічні критерії ефективності хтп
- •3. Поняття про матеріальний і енергетичний баланси виробництва та їх роль у технологічних і економічних розрахунках
- •4. Загальні принципи інтенсифікації хімічних процесів, основні напрями їх вдосконалення і розвитку
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 20
- •Тема 2.5. Технології хімічних виробництв та нафтоперероблення
- •2.5.2. Виробництво неорганічних кислот, аміаку та мінеральних добрив План
- •1. Технології виробництва неорганічних кислот
- •1.1. Технологія виробництва сульфатної (сірчаної) кислоти контактним способом
- •1.2. Технологія виробництва нітратної (азотної) кислоти
- •1.3. Способи одержання хлоридної (соляної) кислоти
- •1.4. Шляхи підвищення ефективності процесів одержання неорганічних кислот
- •2. Технологія виробництва аміаку
- •3. Технології виробництва мінеральних добрив
- •3.1. Класифікація мінеральних добрив
- •3.2. Особливості технологій виробництва азотних добрив
- •3.3. Технологи виробництва фосфорних добрив
- •3.4. Особливості технологій виробництва калійних добрив
- •3.5. Комплексні добрива і шляхи підвищення ефективності застосування добрив
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 21
- •Тема 2.5. Технології хімічних виробництв та нафтоперероблення
- •2.5.3. Виробництво полімерів, каучуків, гум та виробів із них План
- •1. Основи технології виробництва полімерів
- •1.1. Загальні відомості про полімери, класифікація полімерів
- •1.2. Методи синтезу полімерів
- •1.2.1. Метод полімеризації
- •1.2.2. Метод поліконденсації
- •1.2.3. Сировина для синтезу полімерів
- •1.3. Виробництво полімеризаційних полімерів
- •1.4. Виробництво поліконденсаційних смол
- •2. Пластичні маси і виробництво виробів з них
- •2.1. Класифікація пластмас
- •2.2. Загальні властивості пластмас
- •2.3. Технологія одержання виробів із пластмас
- •3. Виробництво полімерних волокон, штучних та синтетичних
- •4. Каучуки і гума, виробництво виробів з гуми
- •4.1. Класифікаиія та властивості каучуків
- •4.2. Класифікація та властивості гум
- •4.3. Особливості технологи виробництва гумових виробів
- •5. Фактори підвищення ефективності виробництва і використання полімерів, каучуків і виробів з них
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Тема 2.5. Технології хімічних виробництв та нафтоперероблення
- •2.5.4. Нафтоперероблення та коксохімічна промисловість План
- •1. Нафта і нафтопродукти
- •1.1. Склад і класифікація нафти
- •1.2. Видобуток і підготовка нафти до переробки
- •1.3. Класифікація та властивості нафтопродуктів
- •2. Технологічні процеси перероблення нафти
- •2.1. Пряма або фракційна перегонка нафти
- •2.2. Крекінг нафтопродуктів, термічний і каталітичний
- •2.3. Способи очищення нафтопродуктів
- •2.4. Технологічні схеми сучасних нафтопереробних виробництв
- •2.5. Методи підвищення ефективності нафтоперероблення
- •3. Технології коксохімічного виробництва
- •3.1. Склад і класифікація вугілля
- •3.2. Технологічні процеси одержання коксу
- •3.3. Уловлювання побічних (летючих) продуктів коксування
- •3.4. Шляхи підвищення економічної ефективності коксохімічного виробництва
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 23
- •Тема 2.6. Деревообробна промисловість План
- •2.4. Столярно-меблеве виробництво
- •1. Загальна характеристика галузі
- •2. Технології лісозаготівельних та деревообробних виробництв
- •2.1 Лісозаготівельні роботи
- •2.2. Лісопильне виробництво
- •2.3. Виробництво фанери
- •1 Кряж; 2 — ніж; 3 — шпон
- •2.4. Столярно-меблеве виробництво
- •3. Хімічна переробка деревини
- •4. Технології целюлозно-паперової промисловості. Виробництво паперу та картону
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Тема 2.7. Виготовлення неметалевих мінеральних виробів будівельного призначення та технології будівництва
- •2. Виготовлення стінової будівельної кераміки
- •2.1. Будівельні вироби із кераміки та сировина для її виготовлення
- •2.2. Технологи виготовлення кераміки
- •3. Виробництво скла та скловиробів технічного призначення
- •Контрольні запитання
- •Література
2.2. Лісопильне виробництво
Круглий лісоматеріал, що надходить з лісозаготівельної промисловості, на лісопильних заводах розпилюють на боруси, дошки, шпали та ін. Лісопильні заводи мають склад сировини, лісопильний цех, склад пиломатеріалів і допоміжні цехи. Деякі лісопильні заводи мають лісосушарні і деревообробні цехи; поряд з пиломатеріалом вони випускають різні готові вироби: комплекти дерев'яних вузлів, деталі будинків, готову дерев'яну тару, пристрої для текстильних виробництв, взуттєві колодки, меблі та ін.
Основна продукція лісопильного заводу— товарний матеріал, який випилюють з круглого матеріалу на спеціальних лісопильних рамах (рис. 1). Лісопильна рама— це машина, яка складається з кількох прямих пиляльних полотен, що встановлені в одній рамі і здійснюють поступально-зворотний рух у вертикальній площині. Відходи лісопиляння (до 25 % за об'ємом) переробляють на планки, дощечки, деревно-волокнисті плити; а також на деревний спирт.
Рис. 1. Лісопильна рама:
1 — станина; 2 — підлога лісопильного цеху; 3 — пиляльна рама; 4 валики для подавання колоди
Усі лісоматеріали класифікують за породою деревини, розмірами і характером обробки. Для надання пиломатеріалам потрібної форми, а також для виготовлення з них різних деталей застосовують спеціальні верстати. Деревообробні верстати, призначені для механічної обробки деревини, дуже різноманітні.
Розпилюють деревину на круглопиляльних, стрічкових і лобзикових верстатах. У круглопиляльних верстатах різальним інструментом є дискова пилка. Ці верстати дають змогу розпилювати матеріал у поперечному і поздовжньому напрямках з великою швидкістю різання — до 60 м/сек і більше.
Стрічкові верстати застосовують для поздовжнього, поперечного і криволінійного розпилювання матеріалу зі швидкістю різання до 20—30 м/сек. Різальним інструментом у них є нескінченне стрічкове пиляльне полотно. Для випилювання матеріалу складних кривих контурів застосовують лобзикові верстати. У таких верстатах різальним інструментом є закріплена в затискачах тонка вузька пилка, яка може рухатись зворотно-поступально.
Для вирівнювання поверхні матеріалу або доведення товщини пиломатеріалу до потрібних розмірів застосовують стругальні верстати: фугувальні і рейсмусні, або пропускні, в яких матеріал обробляють обертовими ножовими валами.
Фугувальні верстати застосовують для стругання деревини вздовж волокон. Рейсмусні, або пропускні, верстати призначені для простругування пиломатеріалу за розміром по товщині. Такі верстати бувають односторонньо-стругальні, дво-, три та чотиристоронні, що являють собою комбіновані фугувально-стругальні верстати. На таких верстатах можна за один прохід простругувати матеріал з чотирьох боків при швидкості подачі до 48 м/хв і більше.
Для фасонної обробки матеріалів прямолінійних або криволінійних контурів і виготовлення різних профілів, пазів, гребенів, шипів та ін. застосовують фрезерні верстати.
На верстаті встановлено горизонтальний стіл, через який проходить шпиндель вертикального вала. На шпинделі закріплюють фрези або патрони з різцями, якими обробляють матеріал. Для обробки деталей особливо складної форми застосовують спеціальні копіювальні верстати. Деталі, що мають форму тіл обертання, обробляють на токарних і токарно-копіювальних верстатах.
Механічну обробку деревини здійснюють на лісопильних підприємствах, деревообробних заводах, будівельних майданчиках і в деревообробних цехах різних машинобудівних заводів.
Продукт лісопильного виробництва — лісоматеріали, які мають одну форму і оброблені однаковим способом, називають сортаментом. Кожен сортамент поділяють на розміри, що мають свої назви, а кожний розмір за якістю поділяють на сорти.
За формою і розмірами поперечного перерізу пиломатеріали діляться на види, що мають різноманітні назви.
Пластина — це половина розпиляної вздовж по осі колоди. Четвертина— половина розпиляної вздовж по осі пластини.
Двокантний брус — пиломатеріал з двома паралельними площинами однакової ширини, відстань між якими 100 мм і більше. Площини бруса називаються постелями. Двокантний брус з різною шириною постелей називають шпалою.
Трикантний брус — це пиломатеріал з трьома площинами, що йдуть вздовж осі колоди, дві з яких паралельні між собою; відстань між ними 100 мм і більше; третя площина перпендикулярна першим двом, відстань від неї до осі колоди більше 100 мм.
Чотирикантний брус — пиломатеріал з чотирма площинами, що ідуть вздовж осі колоди. Протилежні сторони його паралельні, суміжні, перпендикулярні. Відстань між паралельними сторонами 100 мм і більше.
Дошка — пиломатеріал, товщина якого менше 100 мм, а відношення ширини до товщини більше 2. Широка сторона називається пластю, вузька — кромкою. Площина, що утворюється при обрізанні дошки впоперек волокон, зветься торцем дошки. Товщина дошки визначається відстанню між пластями, ширина — відстанню між кромками. Довжина дошки — це найкоротша віддаль між торцями. Лінія, де сходяться пласть і кромка, називається ребром.
Розрізняють дошки обрізні і необрізні. В обрізних дошках всі кромки або окремі ділянки кромок утворюються площинами. В необрізних дошках обидві кромки є частиною поверхні колоди. Така поверхня називається обзелом. Обзел може бути гострим і тупим. Якщо вся ширина кромки зайнята обрізом, то його називають гострим. Гострий обріз може бути у необрізної дошки; в обрізної дошки він може бути на одній з кромок або на частині довжини кромки. Якщо у обрізної дошки кромка утворена площиною, а між кромкою і пластиною залишилася частина обрізу, його називають тупим. Дошку, що не має обрізу, називають чисто обрізною.
Брусок — пиломатеріал, що має в перерізі форму прямокутника, відстань між паралельними сторонами якого менше 100 мм, а відношення ширини бруска до товщини становить від 2 до 1. Тонкі короткі бруски товщиною менше ЗО і довжиною менше 3000 мм називають планками.
Обапіл — пиломатеріал, одержаний з бічної колоди.
Обапіл горбильний (горбиль)— якщо випукла сторона обапілу не пропилена або пропилена менш, ніж на 1/2 його довжини. Обапіл дощатий — коли випускна сторона обапілу обрізана (пропилена) більш, ніж на 1/2 його довжини.
Рейка — обрізана частина кромки, зрізана у дошки.
Короткі дошки і бруски, розміри яких за перерізом і довжиною відповідають або кратні розмірам майбутніх деталей, що виробляються з них, називаються чорновими заготовками. Чорнові заготовки повинні мати припуск матеріалу на обробку і усушку. В процесі виготовлення пиломатеріалів одержуються шматкові відходи.