Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Part_2(269-465)_ready.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
12.33 Mб
Скачать

2.4. Технологічні схеми сучасних нафтопереробних виробництв

В залежності від видів цільових продуктів розрізняють нафтопереробні заводи трьох основних профілів: паливної, паливно-масляної, глибокої переробки нафти. На заводах першого профілю цільовими продуктами є палива, побічними — гази і нафтовий кокс. Технологічна схема залежить від складу нафти, що переробляється, і асортименту продукції. Наприклад, при переробці високосірчистих нафт схеми процесів значно ускладнюються за рахунок необхідності додатково використовувати гідроочищення.

На виробництвах паливно-масляного профілю цільовими продуктами, крім палив, є мастила. Як побічні продукти одержують бітуми, парафін, церезин, нафтові мила. Цю схему раціонально використовувати тільки в тому випадку, коли нафта, що переробляється, має підвищений вміст масляних фракцій (нафти груп М1, М2).

Продуктом глибокої переробки нафти є сировина для нафтохімічних виробництв — низькомолекулярні насичені вуглеводні, олефіни, ароматичні вуглеводні і їхні похідні, деякі сірчисті сполуки та такі, що містять кисень. Попутно одержують палива й мастила. Глибока переробка нафти найбільш раціональна. В даний час вона є основним профілем більшості нафтопереробних заводів.

2.5. Методи підвищення ефективності нафтоперероблення

Нафтопереробне виробництво в даний час характеризується високим рівнем витрат на сировину, електроенергію, а також витрат, пов'язаних з амортизацією основних фондів. Рівень витрат істотно залежить від складу і якості підготовки нафти. Так, наприклад, витрати при переробці високосірчистої нафти в 1,5 раза вищі, ніж при переробці нафти з незначним вмістом сірки, тому що в першому випадку неминучі додаткові капітальні й експлуатаційні витрати на перекачування, підготовку, очищення дистилятних фракцій і вторинної сировини. Другий приклад— зниження вмісту солей у нафті, що переробляється, з 50 до 30 мг/л поліпшує якість і експлуатаційні властивості кінцевих продуктів і, крім цього, збільшує міжремонтні строки служби технологічних установок.

Один з основних напрямків інтенсифікації економіки — раціональне використання сировини. Стосовно до нафтоперероблення це означає, що необхідно найбільш раціонально проводити глибоку переробку нафти, повніше використовувати мазут і важкі залишки, газовий конденсат, супутній і природний гази.

Нафтопереробна промисловість є великим споживачем енергії. Переведення енергетики з рідкого палива на атомну енергію, природний газ, вугілля, дозволить знизити витрати нафти в галузі і довести глибину переробки нафти з 40 % до 65 %.

Основними і найбільш ефективними напрямками підвищення ефективності нафтовиробництва є:

  • удосконалення діючих технологічних процесів;

  • впровадження нових технологій;

  • укрупнення потужностей;

  • створення і впровадження автоматизованих систем керування технологічними процесами з використанням сучасних засобів обчислювальної техніки.

3. Технології коксохімічного виробництва

Вугілля — один з найважливіших паливно-енергетичних ресурсів людства. Утворилося вугілля приблизно 50-300 млн років тому внаслідок розкладання і хімічних перетворень величезної маси відмерлих рослин. Світові запаси вугілля надзвичайно великі— понад 15 трильйонів тонн. Основні райони видобутку кам'яного вугілля в Україні— Донецький і Львівсько-Волинський басейни.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]