1.4. Виробництво поліконденсаційних смол
Серед пластичних мас важливе місце займають пластмаси, які виробляються методом поліконденсації: фенопласти, амінопласти, поліаміди і поліуретани, а також пластмаси на основі поліефірних, епоксидних і кремнійорганічних смол. Обсяг виробництва цих пластмас збільшується, хоча частка їх у світовому виробництві знижується, тому що вони відрізняються більш складними способами одержання сировини, більш високою трудомісткістю, меншою, ніж полімеризаційні пластмаси, технологічністю (менш досконалі процеси переробки пластмас у вироби, відходи у виробництві і т. п.) Однак, будучи основою багатьох композицій, поліконденсаційні смоли широко використовуються й у вигляді пресувальних матеріалів. Найбільше поширення одержали смоли фенолоальдегідні (фенопласти) і мочевиноальдегідні (амінопласти).
Фенолоальдегідні смоли, що є основою фенопластів, одержують поліконденсацією фенолів (фенол, крезоли, резорцин) і альдегідів (формальдегід, фурфурол) у присутності каталізаторів. Крім основної речовини — смоли, у процесі реакції виділяється також вода. Будова, а отже, і властивості полімеру обумовлені головним чином молярним співвідношенням вихідних реагентів і характером застосовуваного каталізатора. Так, з тої самої сировини — фенолу і формальдегіду— одержують різні смоли: новолачну (термопластичну) і резольну (термореактивну).
Новолачна смола, що утворюється при взаємодії надлишку фенолу з формальдегідом (мольне співвідношення 7 : 6) у присутності кислого каталізатора (НС1), має лінійну структуру макромолекули, є термопластичним матеріалом з оборотною плавкістю і розчинністю. Одержання новолачної смоли протікає за рівнянням реакції
Резольна смола (резол) — термореактивний матеріал; одержують його при взаємодії фенолу з надлишком формальдегіду (6 : 7) у присутності лужного каталізатора. У цих умовах спочатку утворюється полімер лінійної структури, що при подальшому нагріванні внаслідок наявності активних груп і рухливого водню переходить у полімер тривимірної структури, що називається резитом. Резит — неплавкий і нерозчинний в органічних розчинниках матеріал.
Технологія фенолоальдегідних смол однотипна і складається з таких основних операцій: підготовка сировини, дозування і завантаження в реактор, варіння смоли, сушіння зливу смоли, охолодження, переробка.
Фенолоальдегідні смоли випускають у вигляді сухих смол, емульсій або лаків. Застосовують їх для виробництва преспорошків, шаруватих пластиків, клеїв, іоннообмінних матеріалів, а також як захисні покриття.
Амінопласти, або карбамідні пластики, одержують на основі штучної смоли, що є продуктом конденсації карбаміду CO(NH2)2 з формальдегідом СН2О або меламіну з формальдегідом. Комплекс основних фізико-механічних властивостей, структура, технологія переробки й основні галузі застосування амінопластів і фенопластів досить близькі. Аміноформальдегідні смоли застосовуються для виробництва деревослоїстих і деревоволокнистих плит, які використовуються як будівельні матеріали.