3.3. Технологи виробництва фосфорних добрив
Фосфорні добрива— мінеральні добрива, що містять Фосфор. Фосфор засвоюється рослинами у вигляді Р2О5, стимулюючи в них синтез хлорофілу, жирів і вітамінів. Найбільш широко використовувані фосфорні добрива, їх одержання і характеристики представлені в табл. 2.
Розрізняють водорозчинні, засвоювані і нерозчинні фосфати. До перших відносять простий і подвійний суперфосфат, до засвоюваних відносять преципітат, термофосфат, тому що під дією ґрунтових кислот вони переходять у водорозчинну форму і засвоюються рослинами. Фосфорити, апатити, кісткове борошно містять солі фосфору, що важко засвоюються рослинами та не розчиняються у воді, але при тривалому перебуванні в грунті частина Фосфору, що міститься в них, засвоюється рослинами.
Таблиця 2
Сировиною для виробництва фосфорних добрив служать природні апатити і фосфорити. Промисловість випускає простий і подвійний суперфосфат у вигляді гранул або порошку сірувато-білого кольору. Простий суперфосфат є продуктом розкладання фосфориту або апатиту сірчаною кислотою. Подвійний суперфосфат одержують аналогічно простому в обертових камерах, безкамерним або камерно-потоковим методом.
Камерно-потоковий метод виробництва подвійного суперфосфату має деякі переваги порівняно з камерним і потоковим методами: грунтується на типовому, стандартному устаткуванні; відрізняється високою інтенсивністю процесу і забезпечує високу якість продукту.
У собівартості виробництва суперфосфату найбільшу частку (93...96 %) складає вартість сировини, як і у виробництві всіх мінеральних добрив. Собівартість гранульованого подвійного суперфосфату вища, ніж порошкоподібного. Однак гранулювання сприяє значному поліпшенню якості й агрохімічних властивостей добрив.
Удосконалення процесів виробництва фосфорних добрив пов'язане не тільки з розширенням сировинної бази, а й з реконструкцією виробництв екстракційної фосфорної кислоти і суперфосфату, а також більш повним використанням відходів.
3.4. Особливості технологій виробництва калійних добрив
Калій необхідний для фотосинтезу і росту рослин, формування стебла, забезпечення цукристості м'якоті й аромату плодів.
Як калійні добрива застосовуються хлориди, сульфати, карбонати й інші солі калію. У загальному обсязі їхнього виробництва біля 90% складає хлорид калію КС1, що одержують із сильвініту (КСl + NaCl) розчиненням і роздільною кристалізацією, а також флотацією сильвінітової руди.
Сильвінітові руди із вмістом корисного компонента 22...25 % не можуть використовуватися як ефективне добриво. Для одержання концентрованих добрив сильвінітові руди збагачують різними методами. Головне місце серед них займають механічний (флотація) і хімічний (галургія). Прогресивним методом, що одержав широке застосування, є флотація сильвінітових руд.
Збагачення руд флотацією засноване на різній здатності мінералів, що входять до руди, змочуватися рідинами. Здрібнені частки руди утворюють з рідиною пульпу — суспензію твердих часток у рідині. У присутності флотореагентів змочуваність одних мінеральних часток збільшується, інших — зменшується. При продуванні через пульпу повітря частки, що не змочуються рідиною, разом з пухирцями повітря виносяться на поверхню у вигляді піни, що направляється на наступну обробку. Частки руди, що змочуються рідиною, залишаються в пульпі ("тонуть") Таким чином руда розділяється на рудний концентрат (піну), порожню породу (флотаційні хвости).
Метод переробки сильвініту розчиненням з наступною кристалізацією заснований на різних величинах температурних коефіцієнтів розчинності КС1 і NaCl при нагріванні. Цей метод вимагає значних енергетичних витрат та пов'язаний з посиленою корозією апаратури в гарячих розчинах.
Важливим напрямком у розвитку виробництва добрив є збільшення випуску безхлорних форм калійних добрив, що необхідні для підвищення врожайності і поліпшення якості картоплі, цукрового буряку, льону, винограду, цитрусових і інших культур. Продовжується розробка і впровадження технології виробництва гранульованих і крупнокристалічних калійних добрив із вмістом КС1 не менше 96 %.