
- •Тема 2.3. Металургійна промисловість
- •1.1. Алюміній і сплави
- •1.2. Мідь і сплави
- •1.3. Титан і сплави
- •1.4. Цинк
- •2. Основи технології порошкової металургії
- •2.1. Сутність і значення порошкової металургії
- •2.2. Способи отримання металевих порошків
- •2.3. Отримання виробів з металевих порошків
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 15
- •Тема 2.4. Технології виробництва машин та устаткування
- •2.4.1. Ливарне виробництво План
- •1. Загальні відомості про ливарне виробництво
- •2. Виготовлення виливків у разових формах
- •3. Виготовлення виливків у кокілях
- •4. Виготовлення виливків під тиском
- •5. Виготовлення виливків за виплавними моделями
- •6. Виготовлення виливків відцентровим литтям
- •7. Виготовлення виливків електрошлаковим литтям
- •8. Контроль якості виливків
- •9. Основні техніко-економічні показники і напрямки розвитку ливарного виробництва
- •Контрольні запитання
- •Тема 2.4. Технології виробництва машин та устаткування
- •2. Технологічний процес виготовлення заготовок прокаткою
- •3. Технологічний процес виготовлення заготовок пресуванням
- •4. Волочіння як технологічний спосіб отримання дроту, прутків та труб
- •5. Технологічний процес кування
- •6. Технологічний процес штампування. Види штампування
- •Контрольні запитання
- •Тема 2.4. Технологи виробництва машин та устаткування
- •2. Термічні способи зварювання
- •Електрошлакове зварювання
- •Газове зварювання
- •Електронно-променеве, лазерне та плазмове зварювання
- •3. Термомеханічні способи зварювання
- •Електроконтактне зварювання
- •Дифузійне зварювання
- •4. Механічні способи зварювання
- •5. Паяння металів
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 18
- •Тема 2.4. Технології виробництва машин та устаткування
- •2.4.3. Технології обробки металів. Технологічний процес складання машин План
- •1, Обробка металів різанням, точність обробки та шорсткість поверхні
- •2. Основні способи механічної обробки металів різанням
- •3. Автоматизовані системи механічної обробки металів різанням
- •4. Фізико-хімічні та інші способи обробки різанням
- •5. Антикорозійна обробка металевих виробів
- •Під дією механічних напружень.
- •6. Термічна обробка металевих виробів
- •7. Хіміко-термічна обробка сталевих виробів
- •8. Технологічний процес складання машин
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 19
- •Тема 2.5. Технології хімічних виробництв та нафтоперероблення
- •2.5.1. Структура хімічної промисловості та основні поняття про хіміко-технологічні процеси План
- •1. Структура хімічної промисловості та фрагменти історії хімічних виробництв
- •2. Поняття про хіміко-технологічні процеси, їх апаратурне оформлення та параметри роботи
- •2.1. Основні типи хімічних реакторів
- •2.2. Узагальнена типова схема хтп
- •2.3. Технологічні критерії ефективності хтп
- •3. Поняття про матеріальний і енергетичний баланси виробництва та їх роль у технологічних і економічних розрахунках
- •4. Загальні принципи інтенсифікації хімічних процесів, основні напрями їх вдосконалення і розвитку
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 20
- •Тема 2.5. Технології хімічних виробництв та нафтоперероблення
- •2.5.2. Виробництво неорганічних кислот, аміаку та мінеральних добрив План
- •1. Технології виробництва неорганічних кислот
- •1.1. Технологія виробництва сульфатної (сірчаної) кислоти контактним способом
- •1.2. Технологія виробництва нітратної (азотної) кислоти
- •1.3. Способи одержання хлоридної (соляної) кислоти
- •1.4. Шляхи підвищення ефективності процесів одержання неорганічних кислот
- •2. Технологія виробництва аміаку
- •3. Технології виробництва мінеральних добрив
- •3.1. Класифікація мінеральних добрив
- •3.2. Особливості технологій виробництва азотних добрив
- •3.3. Технологи виробництва фосфорних добрив
- •3.4. Особливості технологій виробництва калійних добрив
- •3.5. Комплексні добрива і шляхи підвищення ефективності застосування добрив
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 21
- •Тема 2.5. Технології хімічних виробництв та нафтоперероблення
- •2.5.3. Виробництво полімерів, каучуків, гум та виробів із них План
- •1. Основи технології виробництва полімерів
- •1.1. Загальні відомості про полімери, класифікація полімерів
- •1.2. Методи синтезу полімерів
- •1.2.1. Метод полімеризації
- •1.2.2. Метод поліконденсації
- •1.2.3. Сировина для синтезу полімерів
- •1.3. Виробництво полімеризаційних полімерів
- •1.4. Виробництво поліконденсаційних смол
- •2. Пластичні маси і виробництво виробів з них
- •2.1. Класифікація пластмас
- •2.2. Загальні властивості пластмас
- •2.3. Технологія одержання виробів із пластмас
- •3. Виробництво полімерних волокон, штучних та синтетичних
- •4. Каучуки і гума, виробництво виробів з гуми
- •4.1. Класифікаиія та властивості каучуків
- •4.2. Класифікація та властивості гум
- •4.3. Особливості технологи виробництва гумових виробів
- •5. Фактори підвищення ефективності виробництва і використання полімерів, каучуків і виробів з них
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Тема 2.5. Технології хімічних виробництв та нафтоперероблення
- •2.5.4. Нафтоперероблення та коксохімічна промисловість План
- •1. Нафта і нафтопродукти
- •1.1. Склад і класифікація нафти
- •1.2. Видобуток і підготовка нафти до переробки
- •1.3. Класифікація та властивості нафтопродуктів
- •2. Технологічні процеси перероблення нафти
- •2.1. Пряма або фракційна перегонка нафти
- •2.2. Крекінг нафтопродуктів, термічний і каталітичний
- •2.3. Способи очищення нафтопродуктів
- •2.4. Технологічні схеми сучасних нафтопереробних виробництв
- •2.5. Методи підвищення ефективності нафтоперероблення
- •3. Технології коксохімічного виробництва
- •3.1. Склад і класифікація вугілля
- •3.2. Технологічні процеси одержання коксу
- •3.3. Уловлювання побічних (летючих) продуктів коксування
- •3.4. Шляхи підвищення економічної ефективності коксохімічного виробництва
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Лекція 23
- •Тема 2.6. Деревообробна промисловість План
- •2.4. Столярно-меблеве виробництво
- •1. Загальна характеристика галузі
- •2. Технології лісозаготівельних та деревообробних виробництв
- •2.1 Лісозаготівельні роботи
- •2.2. Лісопильне виробництво
- •2.3. Виробництво фанери
- •1 Кряж; 2 — ніж; 3 — шпон
- •2.4. Столярно-меблеве виробництво
- •3. Хімічна переробка деревини
- •4. Технології целюлозно-паперової промисловості. Виробництво паперу та картону
- •Контрольні запитання
- •Література
- •Тема 2.7. Виготовлення неметалевих мінеральних виробів будівельного призначення та технології будівництва
- •2. Виготовлення стінової будівельної кераміки
- •2.1. Будівельні вироби із кераміки та сировина для її виготовлення
- •2.2. Технологи виготовлення кераміки
- •3. Виробництво скла та скловиробів технічного призначення
- •Контрольні запитання
- •Література
1.2. Технологія виробництва нітратної (азотної) кислоти
Безводна нітратна кислота (ΗΝО3) — важка безбарвна рідина щільністю 1520 кг/м3 при 15 °С, що димиться на повітрі і замерзає при —41 °С. Нітратна кислота змішується з водою, утворюючи гідрати ΗΝО3 ∙ Η2О і ΗΝ03 ∙ 2Η2О. Безводна ΗΝО3 кипить при 86 °С, а максимальну температуру кипіння 121,9 °С має 68,4 % водний розчин ΗΝ03, що представляє собою азеотропну суміш, у якої склад рідини і пари однаковий, тому така суміш кипить без зміни концентрації.
Під дією світла при збереженні або при нагріванні нітратна кислота частково розкладається з виділенням оксиду Нітрогену (IV) NО2, що, розчиняючись у кислоті, забарвлює її в жовтий або бурий колір.
Обсяг виробництва нітратної кислоти трохи менший, ніж сульфатної, по тоннажу вона є другою кислотою після сульфатної. В основному, нітратна кислота, витрачається для одержання мінеральних добрив, а також у виробництві барвників, вибухових речовин, у промисловості органічного синтезу, у якості окислювача ракетного палива, у виробництві нітролаків, кіноплівки і т.п.
Сучасне виробництво нітратної кислоти засновано на процесах окиснення аміаку з наступною переробкою оксидів Нітрогену.
В основі процесу одержання розведеної нітратної кислоти з аміаку лежать наступні реакції:
контактне окиснення аміаку киснем повітря до оксиду Нітрогену (II) 4NH3 + 5О2 = 4NO + 6H2О + Q
окиснення оксиду Нітрогену (II) до оксиду азоту (IV) 2NO + О2 = 2ΝО2 + Q
абсорбція оксиду Нітрогену (IV) водою 3NО2 + Н2О = 2HNО3 + NO + Q.
Оксид Нітрогену (II), що виділяється, повертається в процес, окиснюється до NО2, що знову поглинається водою, і далі процеси повторюються.
Без каталізатора процес окиснення NH3 йде з утворенням N2, і, щоб основним продуктом окиснення NH3 був оксид Нітрогену (II), використовують каталізатор — платину і її сплави з металами платинової групи. Платинові каталізатори застосовують у вигляді сіток з тонкого дроту. Оскільки платинові каталізатори чутливі до домішок у аміачно-повітряному середовищі, активність каталізатора з часом постійно знижується. Без заміни каталізатор може служити 1—1,5 року.
Аміачно-повітряна суміш при вмісті в ній аміаку 16—28 % стає вибухонебезпечною, тому у виробничих умовах вміст аміаку в ній складає 9,5—11,5 %. Процес окиснення аміаку залежить від початкової температури реакції, при атмосферному тиску температуру газу підтримують 700—800 °С, при підвищеному тиску — 800— 900 °С.
Окиснення NО при температурах нижче 100 °С практично цілком протікає у бік утворення NО2, бо зниження температури і підвищення тиску сприяють рівноважному виходові NО2.
Абсорбція НО2 водою є кінцевою стадією виробництва нітратної кислоти. Вона прискорюється при зниженні температури і підвищенні тиску. Практично процес переробки нітрозних газів в азотну кислоту проводять при 20—30 °С. В міру протікання реакції концентрація одержуваної нітратної кислоти зростає і реакція сповільнюється.
Розрізняють установки виробництва розведеної нітратної кислоти при атмосферному тиску, підвищеному тиску і комбіновані.
Системи, що працюють при атмосферному тиску, характеризуються низьким ступенем переробки оксидів Нітрогену в нітратну кислоту, невисокою концентрацією отриманої кислоти, великими реакційними об'ємами.
Установки підвищеного тиску відрізняються більш високим ступенем переробки оксидів Нітрогену в нітратну кислоту, у десятки разів меншим об'ємом абсорбційних колон, відсутністю абсорбції залишкових оксидів Нітрогену. Але при цьому збільшуються витрати електроенергії і платини.
Показники комбінованих систем близькі до оптимальних. У комбінованих установках окиснення аміаку здійснюється під атмосферним тиском, а процеси окиснення NО і поглинання NО2 водою— під підвищеним тиском (0,3...0,9 МПа).
Виробництво нітратної кислоти в установці комбінованої системи представлене на рис 2.
Повітря надходить в установку через забірну трубу, встановлену поза територією заводу. Для його очищення від механічних і хімічних домішок застосовується промивник (скрубер) 1 і фільтри 2. Подача повітря, аміаку (іноді і додаткового кисню) здійснюється за допомогою аміачно-повітряного вентилятора З за таким розрахунком, щоб вміст NH3 у газовій суміші складав 10...12 %. Вентилятором 3 суміш подається в підігрівник теплообмінного типу 5, нагрівається до 100 °С і далі надходить у контактний апарат 6. У ньому аміачно-повітряна суміш проходить картонні фільтри і контактує з каталізаторною сіткою, де при 820 °С відбувається окиснення аміаку в оксид азоту (II). Внаслідок цього утворюються нітрозні гази, температура яких на виході з контактного апарату складає близько 800 °С.
Рис 2. Схема виробництва розведеної нітратної кислоти в установках комбінованої системи
У нижній частині контактного апарату розташований казан-утилізатор 4, в якому нітрозні гази охолоджуються до 170 °С і утворюється перегріта до 450 °С водяна пара (тиск 4 МПа). Далі нітрозні гази охолоджуються в підігрівнику 6, потім до 40 °С — у холодильнику — промивнику 7. Утворений на тарілках промивника конденсат перекачується зі збірника 13 відцентровим насосом 14 в абсорбційну колону 11. Охолоджені нітрозні гази надходять у турбокомпресор 8 і, стиснуті до 0,3...0,4 МПа при температурі 120 °С, направляються в окисник 9. У ньому NO окиснюється в N02 і за рахунок теплоти реакції гази підігріваються до 220 °С. Потім нітрозні гази охолоджуються в апараті 10 газами, що відходять, і надходять в абсорбційну колону.
50%-а нітратна кислота, яка витікає з нижньої частини колони, надходить у вибільну колону 12, де видаляються розчинені в ній оксиди Нітрогену, за допомогою турбокомпресора 8. Освітлена нітратна кислота з вибільної колони направляється в сховище, а потім споживачам.
Промисловість випускає розведену, слабку і концентровану нітратну кислоту. Слабка ΗΝО3 (45—60 %) зберігається в резервуарах з нержавіючої сталі, невеликі партії в скляних суліях. Концентровану кислоту зберігають у резервуарах, а перевозять у залізничних цистернах з алюмінію.