Електрошлакове зварювання

Електрошлакове зварювання розроблено спеціалістами інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України. При електрошлаковому зварюванні (рис. 5) основний і електродний метали розплавляються теплотою, що виділяється при проходженні електричного струму через шлакову ванну. Процес електрошлакового зварювання починається з утвореннях шлакової ванни в просторі між кромками основного металу і формуючими пристроями — повзунами.

Рис. 5. Схема електрошлакового зварювання

Між вертикально встановленими деталями 6, приставною початковою планкою 9 і повзунами 7 подають флюси і один або кілька електродних дротів 4, що знаходяться в електродотримачі 5. Після розплавлення флюсів і утворення достатньої кількості розплаву 3 електродний дріт опускають у розплав, і горіння дуги припиняється. Струм продовжує проходити крізь розплав, продовжується подальше плавлення флюсів, країв виробів та електродного дроту. Метал, що потрапляє до зварювальної ванни 2 під час проходження через флюси, очищається від сірки, неметалевих включень, газів тощо. Шов 8 формується між повзунами, які охолоджуються водою 1.

Електрошлакове зварювання має ряд переваг порівняно з автоматичним зварюванням під флюсом: підвищену продуктивність, кращу макроструктуру шва і менші витрати коштів на виконання 1 м зварного шва.

Електрошлакове зварювання широко застосовують у важкому машинобудуванні для виготовлення ковано-зварних і лито-зварних конструкцій, таких як станини і деталі могутніх пресів і верстатів, колінчасті вали судових дизелів, ротори і вали гідротурбін, казани високого тиску і т.п.

Газове зварювання

При газовому зварюванні місце з'єднання нагрівають до розплавлення високотемпературним газовим полум'ям. При нагріванні газозварювальним полум'ям кромки заготовок, що зварюються, розплавляються, а зазор між ними заповнюється металом, який вводять в полум'я пальника зовні. Газове полум'я отримують при згорянні горючого газу (ацетилену, водню або природного газу) в атмосфері технічно чистого кисню. При газовому зварюванні заготівки нагріваються більш плавно, ніж при дуговому; це і визначає основні області його застосування: для зварювання листових і трубчастих конструкцій з маловуглецевих і низьколегованих сталей завтовшки до 5мм; при виправленні дефектів на виливках із чавуну і бронзи; для зварювання легкоплавких кольорових металів і сплавів та виконання наплавочних робіт.

При збільшенні товщини металу продуктивність газового зварювання різко знижується. При цьому за рахунок повільного нагріву вироби, що зварюються, значно деформуються. Це обмежує використання газового зварювання.

Електронно-променеве, лазерне та плазмове зварювання

Для зварювання нержавіючих металів, сплавів на основі алюмінію та титану, кераміки та металокераміки використовують електронно-променеве зварювання.

Зварювання відбувається у вакуумних камерах (основний недолік електронного зварювання), при цьому отримують шов високої якості.

Для з'єднання виробів із міді та танталу, вольфраму і алюмінію, металів із неметалами, а також у випадках приварювання контактів напівпровідникових пристроїв, тонкоплівкових схем використовують лазери.

Для з'єднання напівпровідникових та діелектриків використовують плазмове зварювання.

Плазмовим зварюванням можна з'єднувати вироби товщиною 0,08—5 мм з утворенням якісного шва.