8. Гарантії прав на охорону праці під час укладання трудового договору та під час роботи на підприємстві, на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці, інші гарантії

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (статті 5... 12) дер­жава гарантує права на охорону праці під час укладання трудового дого­вору та під час роботи.

Під час укладання трудового договору роботодавець має проінформувати працівника під розпис про умови праці та про наявність на його робочому міс­ці небезпечних і шкідливих виробничих чинників, які ще не усунуто, про можливі наслідки їх впливу на здоров’я та про право працівника на пільги та ком­пенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективною договору. Працівнику не може пропонуватись робота, яка за медичним виснов­ком протипоказана йому за станом здоров'я. До виконання робіт підвищеної небезпеки та тих, що потребують професійного добору, допускають осіб за наявності висновку психофізіологічної експертизи. Умови самого трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам і нормативно-правовим актам.

Вимогам законодавства мають відповідати умови праці на робочому міс­ці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та ін­ших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального за­хисту, санітарно-побутові умови праці.

Працівник маєправо відмовитися від дорученої роботи, якщо створила­ся виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я, для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Працівник зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або ро­ботодавця. Факт такої ситуації за потреби підтверджують спеціалісти з охо­рони праці підприємства за участю працівника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо про­фесійну спілку на підприємстві не створено), а також страхового експерта з охорони праці. За період простою з причин, які виникли не з вини праців­ника, за ним зберігають середній заробіток.

Працівник мас право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не дотри­мується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачують вихідну допомогу в розмірі, передбаченому колективним дого­вором, але не менше тримісячного заробітку.

Працівника, який за станом здоров’я потребує надання легшої роботи, роботодавець має перевести за згодою працівника на таку роботу та термін, який зазначений у медичному висновку, і за потреби встановити скорочений робочий день та організувати навчання.

На час зупинки експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи служ­бою охорони праці за працівником зберігають місце роботи та середній заробіток.

Право працівників на пільги іа компенсації за важкі іа шкідливі умови праці. Працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечують лікувально-профілактнчним хар­чуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою со­лоною водою. Вони мають право на оплачувані перерви санітарно-оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги та компенсації, визначені законодавством.

У разі роз'їздного характеру роботи працівникові виплачують грошову компенсацію на придбання лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів на умовах, передбачених колектив­ним договором.

Роботодавець може за свої кошти додатково встановлювати за колектив­ним договором працівникові пільги та компенсації, які не передбачені зако­нодавством.

Протягом дії укладеного трудового договору роботодавець має, не піз­ніше як за 2 місяці, письмово інформувати працівника про зміни виробничих умов та розмірів пільг і компенсацій, і урахуванням тих, що надані йому до­датково.