47. Нормування штучного освітлення. Показники, що нормуються. Нормування освітленості робочих місць. Норми аварійного, евакуаційного, охоронного та чергового освітлення

У разі штучного освітлення нормують освітленість, показник осліпленості, коефіцієнт пульсації та показник дискомфорту. Нормативні значення визначають відповідно до вимог ДБН В.2.5-28-2006. Норми носять міжгалу­зевий характер.

Норми освітленості робочих місць залежать від характеристики зорової роботи, найменшого розміру об'єкта розрізнення (мм), розряду і підрозряд у зорової роботи, контрасту об’єкта з фоном, характеристики фону та системи освітлення (загальне або комбіноване).

Усього визначено вісім розрядів зорової роботи. В свою чергу розряди I...V і VIII містять чотири підрозряди (а. б. в, г) залежно від контрасту об'єкта з фоном та характеристики фона. Найбільша нормована освітленість складас 5000 лк за комбінованої системи освітлення (розряд Іа), найменша 20 лк за системи загального освітлення (розряд VIIIг).

У процесі виконання у приміщенні робіт І...ІІІ, IVa, 1V6, IVb, Va розря­дів слід застосовувати систему комбінованого освітлення. Використовувати систему тільки загального освітлення у цьому випадку можна, якщо інше технічно неможливо або недоцільно встановлювати місцеве освітлення. Більш конкретно це визначено в галузевих нормах, узгоджених з органами Державного санітарного нагляду.

У приміщеннях, де виконують роботи IV...VI розрядів, норми освітле­ності слід знижувати на одну ступінь під час короткочасного перебування людей або за наявності устаткування, яке не потребує постійного обслугову­вання (наприклад, цехи автоматичного зв’язку та ін,).

Освітленість робочої поверхні, яку забезпечують світильниками загального освітлення в системі комбінованого, має складати не менше 10 % від нормова­ної для комбінованого освітлення. При цьому освітленість має бути не меншою 200 лк за розрядних ламп і не менше 75 лк - за лами розжарювання. Створювати освітленість від загального освітлення в системі комбінованого більше 500 лк за розрядних ламп і більше 150 лк за лами розжарювання допускають тільки за наявності обгрунтувань. Застосування лише місцевого освітлення не допускають. У приміщеннях без природного світла загальну освітленість робо­чої поверхні в системі комбінованого освітлення підвищують, на одну ступінь.

У виробничих приміщеннях освітленість проходів та ділянок, де роботу не виконують, має складати не більше 20 % від нормованої освітленості, але не менше 75 лк за розрядних ламп і не менше 30 лк за ламп розжарювання.

У цехах з повністю автоматизованим технологічним процесом передба­чено освітлення для спостереження за роботою устаткування, а також додат­кове ввімкнення світильників загального і місцевого освітлення для забезпе­чення потрібної освітленості у процесі ремонтноналагоджувальних робіт.

Норми аварійного освітлення безпеки у виробничих приміщеннях і на території підприємств складають 5 % від нормованого значення робочого освітлення у разі загального освітлення, але не менше 2 лк усередині при­міщення і не менше 1 лк для території підприємств. При цьому створюва­ти найменшу освітленість всередині будинків більше З0 лк за розрядних ламп і більше 10 лк за ламп розжарювання допускається за наявності відпо­відних обгрунтувань.

Евакуаційне освітлення має забезпечувати найменшу освітленість підлоги основних проходів (або на землі) і сходів: у приміщеннях 0.5 лк. на від­критих територіях - 0.2 лк.

За охоронного освітлення освітленість мас бути не меншою 0.5 лк на рів­ні землі в горизонтальній площині або на рівні 0.5 м ви землі з одного боку вертикальної площини, перпендикулярної лінії межі.

Галузь застосування величини освітленості, рівномірність та вимоги до якості чергового освітлення не нормують.

Показник осліпленості від світильників загальною освітлення не має пе­ревищувати значень, які наведено в табл. 2.7. Показник осліпленості не об­межено для приміщень, довжина яких не перевищує подвійної висоти підві­шування світильників над підлогою, а також для приміщень з тимчасовим перебуванням людей і для площадок, призначених для проходу або обслуго­вування устаткування.

Коефіцієнт пульсації освітленості під час живлення джерел світла струмом частотою меншою 300 Гц не має перевищувати значень, які наве­дені в табл. 2.7. За частоти живлення 300 Гц і більше, а також у приміщеннях з періодичним перебуванням людей, якщо в них немає умов для виникнення стробоскопічного ефекту, коефіцієнт пульсації не обмежують.

Стробоскопічний ефект це явище перекручення зорового спрнйнятія об’єктів, що обертаються, рухаються або змінюються в миготливому світлі. Він виникає у разі збігу кратності частотних характеристик руху об’єктів і зміні світлового потоку в часі в освітлювальних установах з газорозрядними джере­лами світла, які живляться змінним струмом. Наприклад, об’єкти, що оберта­ються, сприймаються органами зору нерухомими, або як ті, що обертаються в протилежному напрямку. Для виключення можливою виникнення стробоско­пічного ефекту сусідні газорозрядні лампи потрібно вмикати на 3 фази живи­льної напруги або застосовувати високочастотні пускорегулювальні апарати (ВЧПРА), які забезпечують коефіцієнт пульсації К_п =5%.

Нормоване значення показника дискомфорту (нерівномірність розподі­лення яскравосгі в полі зору) визначають відношенням максимальної освітле­ності до мінімальної. Це відношення не має перевищувати для робіт І...III роз­рядів під час використання люмінесцентних ламп 1:3; за інших джерел світла - 1:5; для робіт розрядів IV...VII - 1:5 і 2:0 відповідно. Нерівномірність освіт­леності допускається підвищувати до 3:0 у тих випадках, коли за умов техно­логії світильники загального освітлення можуть установлюватися тільки на площадках, колонах або стінах приміщення.