
- •Законодавче забезпечення охорони праці в галузі телекомунікацій. Основні закони України з охорони праці та коло питань, на які поширюється їх дія.
- •Закон України «Про охорону праці». Основні положення закону та сфера його дії.
- •Нормативно-правові акти з охорони праці, чинні в галузі тк. Кодування нормативно-правових актів, їх види. Наведіть приклади.
- •Стандарти, нормативні акти і документи з охорони праці, що розробляються підприємствами телекомунікацій
- •Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці, які діють в галузь телекомунікацій до їх скасування або заміни
- •Інструкції з охорони праці, їх види. Структура, порядок опрацювання, узгодження, затвердження та впровадження інструкцій з охорони праці, що розробляються підприємствами.
- •Гарантії прав на охорону праці під час укладання трудового договору та під час роботи на підприємстві, на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці, інші гарантії
- •Відповідальність працівників за порушення законів та нормативно-правових актів з охорони праці
- •Органи державного управління охороною праці, їх компетенції та повноваження
- •Система управління охороною праці на підприємствах галузі телекомунікацій та обов’язки роботодавця.
- •Служба охорони праці підприємств телекомунікацій, її задачі та функції. Права спеціаліста служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці.
- •Служба охорони прані підприємства:
- •Спеціалісти служби охорони праці беруть участь у:
- •Служба охоронн праці підприємства здійснює контроль за:
- •Спеціаліст служби охоронн прані у разі виявлення порушень охорони праці мають право:
- •Обов’язки працівників щодо виконання вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Медичні огляди працівників певних категорій галузі телекомунікацій
- •Медичні огляди працівників
- •Планування, фінансування та стимулювання робіт з охорони праці на підприємствах галузі телекомунікацій
- •Фінансування охорони праці
- •Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці працівників підприємств телекомунікацій. Спеціальне навчання. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб.
- •Спеціальне навчання та перевірка знань з питань охорони праці
- •Навчання та перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб
- •Інструктаж, їх види, порядок та терміни проведення. Стажування та допуск працівників до роботи.
- •Стажування та допуск працівників до роботи
- •Органи державного нагляду за охороною праці, їх повноваження і права
- •Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •Контроль стану охорони праці на підприємствах і об’єднаннях підприємств галузі
- •Основні причини нещасних випадків та основні травмуючи чинники в галузі телекомунікацій. Класифікація нещасних випадків
- •Класифікація нещасних випадків
- •Повідомлення про нещасний випадок
- •Організація розслідування та обліку нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві.
- •Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру
- •Вплив параметрів мікроклімату на організм людини
- •Заходи щодо нормалізації параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях галузі телекомунікацій
- •Особливості забруднення повітря парогазовими речовинами в галузі тк
- •Загальні вимоги до контролю за дотриманням середньої за зміну граннчно допустимої концентрації
- •Заходи по оздоровленню складу повітряного середовища у виробничих приміщеннях галузі тк
- •Засоби індивідуального захисту органів дихання (фільтрувальня та ізолювальні). Правила їх вибору та застосування.
- •Іонізація повітря виробничих приміщень
- •Природна вентиляція та її застосування
- •Штучна вентиляція, її переваги над природою, недоліки. Схеми загально обмінної припливної, витяжної, припливно-витяжної вентиляції, їх вибір, конструктивне оформлення.
- •Місцева вентиляція, її види, вибір, конструктивне оформлення. Теоретичні основи розрахунку місцевої механічної витяжної вентиляції.
- •Кондиціонування повітря. Призначення та схема конструкції кондиціонера. Сучасні системи кондиціонування повітря.
- •Розрахунок повітрообміну виробничих приміщень.
- •Виробниче освітлення, його значення для здоров’я та трудової діяльності людини. Кількісні та якісні чинники освітлення та одиниці їх виміру. Види освітлення виробничих приміщень у галузі тк.
- •Основні світлотехнічні показники та одиниці їх виміру
- •Види освітленим виробничих приміщень у галузі телекомунікацій
- •Загальний підхід до розрахунку природнього освітлення
- •Штучне освітлення виробничих приміщень. Види штучного освітлення. Вимоги будівельних норм щодо їх використання
- •Нормування штучного освітлення. Показники, що нормуються. Нормування освітленості робочих місць. Норми аварійного, евакуаційного, охоронного та чергового освітлення
- •Джерела штучного освітлення, їх типи, порівняльна оцінка, вибір.
- •Світильники, їх призначення, основні характеристики, конструктивне оформлення.
- •Суміщене освітлення. Сфера його застосування. Нормування кпо та освітленості в системі суміщення освітлення
- •Безпека експлуатації освітлювальних установок в галузі тк.
- •Класифікація виробничих шумів
- •Нормування постійного та непостійного виробничого шуму. Параметри, що нормуються. Розрахунок середнього рівня шуму та рівнів звукового тиску в октавних смугах.
- •Засоби та заходи захисту від шуму в галузі тк.
Виробниче освітлення, його значення для здоров’я та трудової діяльності людини. Кількісні та якісні чинники освітлення та одиниці їх виміру. Види освітлення виробничих приміщень у галузі тк.
Світло с важливим чинником життєдіяльності людини. Майже 80 % усієї інформації надходиіь до людини через органи зору. Правильно організоване освітлення позитивно впливає на роботу центральної нервової системи, органів зору, продуктивність і безпеку праці, якість продукції, є важливим стимулятором організму. За недостатньої освітленості розвивається короткозорість, знижується якість і продуктивність праці, притупляється уважність, викривляється інформація, можливі виробничі травми і нещасні випадки. Також є небезпека впливу на органи зору надмірної освітленості. Велика яскравість може викликати тимчасове порушення функції ока, спричинити подразнення, різь в очах, головні болі, можливе пошкодження органів зору. Освітлення не має створювати різких затінків і надлишкового світла, справляти сліпучу дію. Часте пристосування ока до тіні та світла втомлює його, знижує захисну реакцію; втрачається контрастна чутливість і гострота зору. Освітлення має бути таким, щоб працівник добре бачив предмети процесу праці і не напружував органи зору.
Правильне освітлення виробничих приміщень не можна досягти довільним розміщенням природних і штучннх джерел світла. Для створення раціонального освітлення потрібно знати основи світлотехніки, особливості виробничого процесу, правильно застосовувати чинні нормативні акти та виконувати необхідні розрахунки. Оптимальні умови праці на виробництві можуть бути забезпечені тільки за достатнього освітлення робочих зон і робочих місць.
Оптичну вісь спектру випромінювань залежно ви довжини хвилі показано на рис. 2.16
Рис. 2.16 Оптична вісь спектру випромінювань: УФВ - ультрафіолетові випромінювання;
ІЧВ - інфрачервоні випромінювання; PB - рентгенівські випромінювання,
НВЧ - надвисокочастотні випромінювання
Ділянку спектру в діапазоні довжини хвиль від 380 до 770 нанометрів (нм) сприймає око людини, як світло. У видимій області спектру залежно від довжини хвилі людина сприймає кольорову складову світла від фіолетового (380 нм) до червоного (770 нм)
Кольоровий спектр враховують під час фарбування виробничих приміщень. Найкраще сприймається органами зору жовто-зелений колір, а найкраща видимість на довжині хвилі λ=555 нм.
Основні світлотехнічні показники та одиниці їх виміру
Освітлення виробничих приміщень характеризується кількісними та якісними показниками, які мають стандартні терміни й одиниці виміру. До кількісних показників належать: світловий потік, сила світла, освітленість та яскравість.
Світовий потік (F) - це така частина променевої енергії, яка сприймається органами зору, як світло. Одиниця виміру - люмен (лм). Люмен - це світловий потік від еталонного точковою джерела світла в одну канделу (міжнародна свічка), яке розташоване у вершині тілесного кута в 1 стерадіан і утворює на поверхні сфери радіусом 1 м поверхню площею 1 м2
Сила світла (І) - це просторова щільність світлового потоку в заданому напрямку. Визначають відношенням світлового потоку (F) до тілесного кута (ω), у границях якого він розподіляється рівномірно:
За одиницю сили світла прийнято канделу (кд). яка дорівнює 1 лм/стер.
Освітленість (E) - щільність світлового потоку на поверхні, яка освітлюється, за умови його рівномірного розподілення. Визначають відношенням світлового потоку (F). який падає на поверхню, до площі піп поверхні (S):
За одиницю освітленості прийнято люкс (лк). Це освітленість поверхні площею 1 м2 на яку рівномірно падає світловий потік в 1 люмен.
Яскравість (L) визначають відношенням сили світла (I) в певному напрямку до площі освітленої поверхні (S), що перпендикулярна напрямку світла:
Де α - кут між нормаллю до поверхні S і напрямком, для якою визначають яскравість.
За одиницю яскравості прийнятj ніг - це яскравість 1 м2 плоскої поверхні, яка відбиває у перпендикулярному напрямку силу світла в 1 канделу. Яскравість до 2000 кд/м2, якщо площа робочої поверхні до 1 • 10-4 м2 - допустима.
До якісних показників належать фон, контраст об’єкта розрізнення з фоном, показник осліпленості, показник дискомфорту, коефіцієнт пульсації освітленості.
Фон - це поверхня, прилегла безпосередньо до об’єкта розрізнення, на якій його розглядають. Фон характеризується коефіцієнтом відбиття поверхні ρ який визначається відношенням світлового потоку, що відбивається від поверхні Fвід до світлового потоку, що падає на неї Fпад,
Це здатність поверхні вибивати світловий потік, який на неї падає. Фон буває світлим за р > 0,4, середнім за р = 0.2...0.4 і темним - р < 0.2.
Контраст об'єкта розрізнення з фоном характеризується відношенням різниці яскравостей об'єкта розрізнення Lo та фону Lф до яскравості фону:
Контраст вважають великим, якщо К >0.5 (об’єкт і фон різко відрізняються за яскравісгю), середнім якщо К =0.2...0.5 (об’єкт і фон помірно відрізняються за яскравістю) і малим - якщо К =0.2 (об'єкт і фон мало відрізняються за яскравістю).
Об'єкт розрізнення - це окремий предмет, який розглядають, або окрема його частина або дефект, який потрібно розпізнати в процесі праці. Наприклад, розмір пікселя на екрані ВДТ, лінії на шкалі контрольно-вимірювального приладу або кресленні, крапки тошо.
Показник освітленості характеризує сліпучу дію освітлювальної установки. Визначають за формулою
P = (S-1)1000,
де S - коефіцієнт осліпленості. Його визначають відношенням
L3 - яскравість об'єкта розрізнення за браком блискучих джерел у полі зору; L2 - яскравість об’єкта за наявності блискучих джерел у полі зору. кд/м2.
Показник осліпленості (за будь-якої системи загального освітлення) змінюється від 10 до 40 од. Його визначають, за табл. 2.7. Осліпленість порушує зорові функції, спричиняє надмірне подразнення, знижує чутливість та працездатність ока. Блискучість може бузи прямою від яскравих джерел світла або частини світильників, яка потрапляє в поле зору працівника, або відбитою від дзеркальної поверхні. Вона знижує видимість внаслідок надмірного збільшення яскравості робочої поверхні та вуалюючої дії, яка знижує контраст між об’єктом і фоном.
Показник дискомфорту - критерій оцінювання дискомфортної блискості, яка викликає неприємні відчуття у разі нерівномірного розподілення яскравості в полі зору. Визначають за формулою
де L
-
яскравість
блиского джерела, кд/м2
;
- кутовий розмір блиского джерела, стер;
θ - індекс позиції блиского джерела
відносно лінії зору; Lа
д- яскравість
адаптації, кд/м2.
Під час проектування показник дискомфорту розраховують інженерними методами.
Адаптація - властивість ока пристосовуватись до зміни освітленості звуженням і розширенням зіниці. Око може адаптуватися до темноти (темпова адаптація) і до світла (світлова адаптація).
Коефіцієнт пульсації освітіеності (Кп), - критерій оцінювання відносної глибини коливань освітленості внаслідок зміни в часі світлового потоку газорозрядних ламп за живлення їх змінним струмом. Визначають за формулою
де і
- відповідно максимальне,
мінімальне і середнє значення освітленості
та період її коливання, лк.
До шкідливих і небезпечних виробничих чинників належать: брак або нестача природного освітлення; недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; знижена контрастність; пряма або відбита блескучість; підвищена пульсація світлового потоку (ГОСТ 12.0.005-74).