5. Стандарти, нормативні акти і документи з охорони праці, що розробляються підприємствами телекомунікацій

Роботодавець або уповноважені ним органи розробляють та затверджують стандарт, положення, інструкції та інші нормативні акти про охорону праці, що діють в межах підприємства, установи, організації. Вони спрямовані на побудову чіткої системи управління охороною праці на підприємстві та забезпечення в кож­ному структурному підрозділі та на кожному робочому місці безпечних і нешкід­ливих умов праці. Нормативні акти підприємства мають відповідати чинному за­конодавству, ДСТУ, НПАОП. Їх затверджує посадова особа, якій надано це право, або наказом з латою впровадження акта на підприємстві. Стандарти під­приємства не підлягають реєстрації в органах Держстандарту.

У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я умов праці роботодавець зобов’язаний повідомити про це відповід­ний орган державного нагляду за охороною праці. Він може звернутися до зазначеного органу з клопотанням про встановлення строку потрібного для виконання заходів щодо приведення умов праці на конкретному виробництві чи робочому місці до нормативних вимог. Відповідний орган державного на­гляду за охороною праці розглядає клопотання роботодавця, проводить за потреби експертизу запланованих заходів, визначає їх достатність і за наяв­ності підстав, як виняток може, прийняти рішення про встановлення іншого строку виконання вимог нормативних актів з охорони праці .

До нормативних актів і документів з охорони праці, що розробляють підприємства галузі телекомунікацій, також належать:

• Положення про систему управління охороною праці на підприємстві;

• Положення про порядок навчання, інструктажу та перевірки знань пра­цівників з питань охорони праці;

• Положення про організацію та проведення оперативного контролю за етапом охорони праці;

• Положення про порядок оцінювання стану охорони праці;

• Положення про стимулювання роботи з охорони праці;

• Положення про порядок видачі та вилучення галонів попередження за порушення вимог нормативних актів і посадових обов’язків з охорони праці;

• Положення про кабінет охорони праці;

• Положення про відділ (службу) охорони праці;

• Визначення обов’язків, прав та відповідальності посадових осіб та керівників структурних підрозділів за виконання покладених на них функцій в галузі охорони праці;

• Організація та проведення атестації робочих місць щодо їх відповідно­сті нормативно-правовим актам з охорони праці;

• Програма та інструкція вступного інструктажу з питань охорони праці;

• Перелік робіт з підвищеною небезпекою;

• Перелік професій, працівники яких мають попередньо проходити спе­ціальне навчання і перевірку знань з питань охорони праці, періодично, один раз на рік, у процесі їх трудової діяльності;

• Забезпечення перспективного та поточного планування роботи щодо поліпшення безпеки, гігієни праці га виробничого середовища, усунення при­чин травматизму та виробничо-зумовлених захворювань;

• Організація безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки (кранів, посудин, що працюють під тиском, тощо);

• Організація забезпечення працівників засобами індивідуального захис­ту, мийними та знешкоджуваль-ними засобами, лікувально-профілактичним харчуванням;

• Організація проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних медичних оглядів працівників певних категорій;

• Порядок інформування працівників про зміни в інформативно- правових актах з охорони праці протягом дії трудового договору:

• Визначення заходів пожежної безпеки тощо.

Роботодавець може затверджувати інші нормативні акти, необхідність в яких виникає враховуючи специфіку виробництва та чинного законодавства.

Для опрацювання й узгодження нормативних актів роботодавець ство­рює комісію або робочу групу та визначає терміни її роботи. Проект норма­тивного акта узгоджують із службою охорони праці підприємства, юристконсультом, головним технологом, профспілкою, зацікавленими службами та посадовими особами.