- •Законодавче забезпечення охорони праці в галузі телекомунікацій. Основні закони України з охорони праці та коло питань, на які поширюється їх дія.
- •Закон України «Про охорону праці». Основні положення закону та сфера його дії.
- •Нормативно-правові акти з охорони праці, чинні в галузі тк. Кодування нормативно-правових актів, їх види. Наведіть приклади.
- •Стандарти, нормативні акти і документи з охорони праці, що розробляються підприємствами телекомунікацій
- •Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці, які діють в галузь телекомунікацій до їх скасування або заміни
- •Інструкції з охорони праці, їх види. Структура, порядок опрацювання, узгодження, затвердження та впровадження інструкцій з охорони праці, що розробляються підприємствами.
- •Гарантії прав на охорону праці під час укладання трудового договору та під час роботи на підприємстві, на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці, інші гарантії
- •Відповідальність працівників за порушення законів та нормативно-правових актів з охорони праці
- •Органи державного управління охороною праці, їх компетенції та повноваження
- •Система управління охороною праці на підприємствах галузі телекомунікацій та обов’язки роботодавця.
- •Служба охорони праці підприємств телекомунікацій, її задачі та функції. Права спеціаліста служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці.
- •Служба охорони прані підприємства:
- •Спеціалісти служби охорони праці беруть участь у:
- •Служба охоронн праці підприємства здійснює контроль за:
- •Спеціаліст служби охоронн прані у разі виявлення порушень охорони праці мають право:
- •Обов’язки працівників щодо виконання вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Медичні огляди працівників певних категорій галузі телекомунікацій
- •Медичні огляди працівників
- •Планування, фінансування та стимулювання робіт з охорони праці на підприємствах галузі телекомунікацій
- •Фінансування охорони праці
- •Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці працівників підприємств телекомунікацій. Спеціальне навчання. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб.
- •Спеціальне навчання та перевірка знань з питань охорони праці
- •Навчання та перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб
- •Інструктаж, їх види, порядок та терміни проведення. Стажування та допуск працівників до роботи.
- •Стажування та допуск працівників до роботи
- •Органи державного нагляду за охороною праці, їх повноваження і права
- •Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •Контроль стану охорони праці на підприємствах і об’єднаннях підприємств галузі
- •Основні причини нещасних випадків та основні травмуючи чинники в галузі телекомунікацій. Класифікація нещасних випадків
- •Класифікація нещасних випадків
- •Повідомлення про нещасний випадок
- •Організація розслідування та обліку нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві.
- •Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру
- •Вплив параметрів мікроклімату на організм людини
- •Заходи щодо нормалізації параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях галузі телекомунікацій
- •Особливості забруднення повітря парогазовими речовинами в галузі тк
- •Загальні вимоги до контролю за дотриманням середньої за зміну граннчно допустимої концентрації
- •Заходи по оздоровленню складу повітряного середовища у виробничих приміщеннях галузі тк
- •Засоби індивідуального захисту органів дихання (фільтрувальня та ізолювальні). Правила їх вибору та застосування.
- •Іонізація повітря виробничих приміщень
- •Природна вентиляція та її застосування
- •Штучна вентиляція, її переваги над природою, недоліки. Схеми загально обмінної припливної, витяжної, припливно-витяжної вентиляції, їх вибір, конструктивне оформлення.
- •Місцева вентиляція, її види, вибір, конструктивне оформлення. Теоретичні основи розрахунку місцевої механічної витяжної вентиляції.
- •Кондиціонування повітря. Призначення та схема конструкції кондиціонера. Сучасні системи кондиціонування повітря.
- •Розрахунок повітрообміну виробничих приміщень.
- •Виробниче освітлення, його значення для здоров’я та трудової діяльності людини. Кількісні та якісні чинники освітлення та одиниці їх виміру. Види освітлення виробничих приміщень у галузі тк.
- •Основні світлотехнічні показники та одиниці їх виміру
- •Види освітленим виробничих приміщень у галузі телекомунікацій
- •Загальний підхід до розрахунку природнього освітлення
- •Штучне освітлення виробничих приміщень. Види штучного освітлення. Вимоги будівельних норм щодо їх використання
- •Нормування штучного освітлення. Показники, що нормуються. Нормування освітленості робочих місць. Норми аварійного, евакуаційного, охоронного та чергового освітлення
- •Джерела штучного освітлення, їх типи, порівняльна оцінка, вибір.
- •Світильники, їх призначення, основні характеристики, конструктивне оформлення.
- •Суміщене освітлення. Сфера його застосування. Нормування кпо та освітленості в системі суміщення освітлення
- •Безпека експлуатації освітлювальних установок в галузі тк.
- •Класифікація виробничих шумів
- •Нормування постійного та непостійного виробничого шуму. Параметри, що нормуються. Розрахунок середнього рівня шуму та рівнів звукового тиску в октавних смугах.
- •Засоби та заходи захисту від шуму в галузі тк.
Особливості забруднення повітря парогазовими речовинами в галузі тк
На підприємствах телекомуиіканій є технологічні процеси, під час виконання яких у повітря робочої зони надходять шкідливі парогазові речовини. Це, наприклад, пари кислот і лугів під час зберігання, зарялкн та експлуатації акумуляторів; пари клеючих сполук на основі епоксидних смол під час виконання монтажних робіт, у разі їх зберігання та підготовки до використання; під час виконання робіт пайкою на увідно-комутаційному обладнанні; під час паяння апаратів, приладів, модемів, печатних плат; пари бензину під час чистки приладів; пари палива та мастил у процесі експлуатації пересувних електростанцій; під час робіт з використанням газових паяльників та паяльних ламп; у разі зберігання та експлуатації балонів для стиснених і скраплених газів; у разі покриття виробів лаками та фарбами тощо.
У підземних лінійно-кабельних спорудах зв'язку та під час будівництва телефонної каналізації (кабельних колодязів, приміщень вводу кабелів тощо) можуть накопичуватися вибухонебезпечні та шкідливі гази: метан, пропан, окис вуглецю, вуглекислий газ, сірководень, аміак та суміші газів. У підземні споруди можуть проникати гази, які використовують в промисловості та побуті.
Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74 до небезпечного і шкідливого виробничого чинника належить підвищена загазованість повітря. А тому в умовах виробництва погрібно контролювати надходження шкідливих паро-газових речовин у повітря робочої зони в терміни, які визначені чинними нормативно-правовими актами з охорони праці, та обов'язково перед виконанням і під час виконання робіт у підземних спорудах. Для нього можна використовувати лабораторні аналітичні газоаналізатори, експрес-методи із застосуванням індикаторних грубок та автоматичні газоаналізатори.
Найбільш точними с лабораторні методи аналізу, в основі яких лежить фізико-хімічннй аналіз відібраних проб повітря, Вони вимагають багато часу та кваліфікованих працівників. До лабораторних методів належать фотометричні. люмінесцентні, хроматографічні, спектроскопічні та інші.
У галузі телекомунікацій найбільш поширеними с автоматичні та експрес-методн. Експрес-методн визначають концентрацію газоподібних домішок у повітрі робочої зони досить просто і дають змогу за короткий проміжок часу (від 1 до 20 хв) здобути інформацію про наявність шкідливих речовин для того, щоб в умовах виробництва терміново вжити необхідних заходів для створення безпечних умов праці. Автомалічні методи відповідно до застосовуваних аналізаторів поділяють на гакі:
механічні, принцип дії яких грунтується на залежності щільності газової суміші від концентрації визначуваного компонента, а також дифузійної властивості суміші від концентрації складових її речовин;
акустичні, які характеризуються залежністю швидкості поширення або поглинання звукових хвиль від концентрації визначуваного компонента;
оптичні, зумовлені залежністю оптичних властивостей суміші від концентрації речовин, які її утворюють;
теплові, які груїгтуються на залежності теплопровідності суміші або теплового ефекту хімічної реакції від концентрації складових суміші, їх поділяють на термосорбційні (поглинання тепла в результаті хімічної реакції) та термокаталітичні (виділення тепла в результаті хімічної реакції).
Контроль стану повітряного середовища на виробництві: загальні вимоги до контролю за додержанням максимально разової гранично-допустимої концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони. Періодичність контролю залежно від класу небезпек шкідливих речовин.
Конттроль вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони запроваджують для найбільш характерних робочих місць. За наявності ідентичного устаткування або у процесі виконання однакових операцій контроль здійснюють вибірково на окремих робочих місцях, розміщених у центрі або на периферії приміщення. Уміст шкідливих речовин у конкретній точці визначають за загальним часом вибору проби: для токсичних речовин 15 хв: для речовин переважно фіброгенної дії - ЗО хв. За цей відрізок часу може бути відібрана одна або кілька послідовних проб через рівні проміжки часу. Проби потрібно відбирати у зоні дихання за характерних виробничих умов. Результати. отримані за одноразового вибору або за середньою пробою (якщо проби послідовно відібрані), порівнюють з величиною ГДК. Упродовж робочої зміни або на окремих етапах технологічного процесу проводять вибір мінімум трьох проб. Для аерозолів переважно фіброгенної дії допускають відбір однієї проби.
За вмістом шкідливих речовин у повітрі запроваджується контроль:
для речовин з гостронапрямлеинм механізмом дії - безперервний з сигналізацією у разі перевищення ГДК;
для інших речовин періодичний, залежно від класу небезпеки шкідливої речовини: для І класу - не менш, як раз на 10 днів; для II класу не менш, як раз на місяць; для III і IV класу - не менш, як раз на квартал.
Залежно від конкретних умов виробництва термін контролю може бути змінений у разі погодження з органами державного санітарного нагляду. За відповідності вмісту шкідливих речовин III і IV класів небезпеки рівню ГДК. контроль можна проводити не рідше ніж раз на рік.
Нині визнано необхідність нормування і визначення не тільки максимальних разових, а і середніх за робочу зміну концентрацій (за рівнем загальної запиленості), формуючих (у випадку аерозолю переважно фіброгенного типу) пилові навантаження на органи дихання.