19. Основні причини нещасних випадків та основні травмуючи чинники в галузі телекомунікацій. Класифікація нещасних випадків

Успішне проведення профілактичних заходів із запобігання травм, не­щасних випадків і професійних захворювань на виробництві можливе тільки за умови аналізу причин їх виникнення. Основними причинами є:

• організаційні: брак або неякісне проведення інструктажу, незадовільна організація виконання робіт, брак контролю, порушення вимог безпеки під час виконання робіт та експлуатації обладнання, невчасний ремонт або замі­на несправного обладнання, незадовільне проведення атестацій робочих місць, невикористання засобів індивідуального захисту через незабезпечення ними, порушення правил дорожнього руху, порушення технологічного про­цесу, порушення вимог безпеки під час експлуатації машин, механізмів, транспортних засобів; порушення трудової та виробничої дисципліни, неви­конання посадових обов'язків і вимог інструкції з охорони праці та інші;

• технічні: несправність або недостатня надійність засобів виробництва та транспортних засобів, невідповідність вимогам безпеки або несправність інструментів і засобів індивідуального та колективного захисту працівників, неякісне виконання будівельних робіт, експлуатація машин і обладнання, які не мають сертифікатів, незадовільний технічний стан виробничих об'єктів, засобів виробництва транспортних засобів та інші;

• санітарно-гігієнічні: виконання робіт в умовах перевищення гранично допустимих концентрацій (рівнів) небезпечних та шкідливих виробничих чинників;

• психофізіологічні: помилкові дії внаслідок втоми працівників, не­обережність під час виконання робіт, незадовільний стан здоров'я; травму­вання внаслідок протиправних дій інших осіб, фізичні перенавантаження (статичні та динамічні); монотонність праці; розумові та нервово- психологічиі перевантаження та інші.

Основними чинниками травмувань в галузі телекомунікацій є

• дія предметів та деталей, що рухаються, обертаються, розлітаються;

• ураження електричним струмом;

• падіння з висоти, в колодязь, яму та під час пересування;

• падіння, обрушення, обвалення предметів, матеріалів, зсув фунту;

• дорожньо-транспортні пригоди, в тому числі наїзд транспортних засобів;

• вплив шкідливих речовин, ушкодженій внаслідок контакту з тваринами.

Класифікація нещасних випадків

Наслідком впливу шкідливих та небезпечних виробничих чинників на працівників може бути нещасний випадок або професійне захворювання.

Нещасний випадок це непередбачуваний збіг обставин і умов, за яких заподіяна шкода здоров'ю або настала смерть людини.

Професійне захворювання - патологічний етан людини, зумовлений надмірним напруженням ор­ганізму або дією шкідливого виробничого чинника під час трудової діяльно­сті (ДСТУ 2293-99).

Нещасні випадки бувають: легкі (тимчасова втрата працездатності з ії повним відновленням); з тяжкими наслідками (інвалідність або часткова втрата працездатності); зі смертельним наслідком; із особливо тяжкими нас­лідками (загинуло 5 і більше працівників).

Залежно від кількості потерпілих нещасні випадки бувають індивідуаль­ні іа групові (постраждало незалежно від тяжкості ушкодження здоров’я або загинуло два і більше працівники).

Нещасні випадки можуть бути на виробництві (НПАОП 0.00-6.02-04) і невиробничого характеру (Постанова Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 р. №270). Нещасні випадки, що сталися на виробництві, можеть бути пов’язані з виробництвом або не пов’язані з виробництвом.

20. Визначення поняття «нещасний випадок». Нещасні випадки, пов’язані з виробництвом. Повідомлення про нещасний випадок. Обов’язки безпосереднього керівника робіт або повноваженої особи підприємства, який отримав повідомлення про нещасний випадок.

Нещасний випадок це непередбачуваний збіг обставин і умов, за яких заподіяна шкода здоров'ю або настала смерть людини.

Нещасний випадок на виробництві - не раптове погіршення стану здоров'я чи настання смерті працівника під час виконання ним трудових обов'язків унаслідок короткочасного (тривалістю не більнс одній робочої зміни) виливу небезпечного або шкідливого чинника (ДСТУ 2293-99).

Визнають пов'язаними з виробництвом нсшасні випадки, шо сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у від­рядженні. а також ті, шо сталися у період (НПАОП 0.00-6.02-04):

• перебування на робочому місці, на території підприємства або іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття пра­цівника на підприємство до його відбуття, який має фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу або виконання завдань робото­давця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;

• підготовки до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також виконання заходів осо­бистої гігієни, пересування територією підприємства перед початком роботи та після її закінчення;

• проїзду на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем;

• використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за дорученням роботодавця в установленому роботодавцем по­рядку;

• виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій. які не належать до трудових обов'язків працівника (надання необ­хідної допомоги іншому працівникові, дій щодо запобігання аваріям або ря­туванню людей та майна підприємства, інших дій за розпорядженням або до­рученням роботодавця);

• ліквідації аварії, наслідків надзвичайної ситуації техногенного та при­родного характеру на виробничих об'єктах і транспортних засобах, шо вико­ристовує підприємство;

• надання необхідної допомоги або рятування людей, виконання дій, пов'язаних із запобіганням нещасним випадкам з іншими особами у процесі виконання трудових обов'язків;

• надання підприємству шефської допомоги;

• перебування у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі піл час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов'язане з виконанням потерпілим трудових обов’язків або з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих чинників або середовища;

• прямування працівника до об’єкта (між об’єктами) обслуговування за затвердженими маршрутами або до будь-якого об’єкта за дорученням робо­тодавця;

• прямування до/чи з місця вирядження згідно з установленим завдан­ням.

Визнають пов'язаними з виробництвом також випадки:

• раптового погіршення стану здоров’я працівника або його смерті внаслі­док гострої серцево-судинної недостатності під час перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин, будівництво, реконструкція, технічне переоснащення і капітальний ремонт копалень, метрополітенів, підземних спо­руд тощо) чи після виведеній працівників на поверхню з ознаками гострої сер­цево-судинної недостатності, що підтверджено медичним висновком;

• пов'язані із завданням тілесних ушкоджень іншою особою або вбивст­вом працівника під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків чи дій в інтересах підприємства незалежно від пору­шення кримінальної справи (крім випадків, що сталися з особистих мотивів);

• що сталися внаслідок раптового погіршення стану здоров’я працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов’язків за умови, шо погір­шення стану здоров'я працівника сталося внаслідок впливу небезпечних та шкідливих виробничих чинників, шо підтверджено медичним висновком або якщо потерпілий не проходив медичного огляду, передбаченого законодавст­вом, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку про стан його здоров'я.

Не визнають пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, шо сталися з працівниками за місцем постійного проживання на території польових і вах­тових селищ; під час використання ними в особистих цілях транспортних за­собів, машин, механізмів, устаткування, інструментів, шо належать або вико­ристовуює підприємство (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності); унаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, ток­сичними чи отруйними речовинами, а також унаслідок їх дії (інсульт, зупин­ка серця), якщо це не пов'язано із застосуванням таких речовин у виробни­чих процесах чи порушенням вимог безпеки щодо їх зберігання і транспортування; у разі підтвердженого медичним висновком алкогольного, токсичного або наркотичного сп'яніння; під час скоєння працівником злочи­ну, що встановлено обвинувальним вироком суду, та іншим.

Згідно із Законом України «Про охорону прані» роботодавець має орга­нізувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних за­хворювань і аварій, що сталися на підприємстві (в установі, організації). Процедура проведення розслідування визначена НПАОП 0.00-6.02-04 «По­рядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків професійних за­хворювань і аварій на виробництві». Цей порядок поширюється на всі під­приємства, установи та організації незалежно від форми власності, виду економічної діяльності, їх філії, представництва, інші відокремлені підрозді­ли, та фізичних осіб - підприємців, які відповідно до законодавства викорис­товують найману працю, а також тих осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, за умови добровільної сплати ними внесків на державне соціаль­не страхування від нещасного випадку та професійного захворювання.

Нещасні випадки та професійні захворювання, що сталися з працівника­ми, які перебувають у відрядженні за кордоном, розслідують згідно з цим Порядком, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.