Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
BZh_otvety.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
886.59 Кб
Скачать

Стажування та допуск працівників до роботи

Новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструктажу на робочому місці до початку самостійної роботи мають під керівництвом досвідчених, кваліфікованих спеціалістів пройти стажування протягом не менше 2... 15 змін залежно від небезпеки виконуваних робіт, стажу та кваліфікації працівника. Тривалість стажування встановлює роботодавець. Допуск до стажування оформлюють наказом роботодавця, в якому зазнача­ють тривалість стажування та прізвище відповідального працівника. Перелік посад і професій працівників, які мають проходити стажування з урахуван­ням термінів стажування (залежно від місцевих робіт), затверджує роботода­вець. Роботодавцю надано право своїм наказом звільняти від проходження стажування працівника, який має стаж роботи за відповідною професією не менше трьох років або переводиться з одного цеху до іншого, де характер роботи та тин обладнання, на якому він працював, не змінюються. Стажу­вання проводять за програмами для конкретних професій, які розробляють на підприємстві та затверджує роботодавець. Стажування проводять на робочих місцях. У процесі стажування працівники мають виконувати роботи, які за складністю, характером, вимогами безпеки відповідають роботам, передбаче­ним функціональними обов'язками цих працівників.

У процесі стажування працівник повинен закріпити знання щодо правил безпечної експлуатації технологічного обладнання, технологічних і посадо­вих інструкцій та інструкцій з охорони праці; оволодіти навичками орієн­тування у виробничих ситуаціях у нормальних і аварійних умовах; засвоїти в конкретних умовах технологічні процеси й обладнання та методи безаварій­ного керування ними з метою виконання вимог охорони праці.

Після закінчення стажування та за умови задовільних результатів перевірки знань з питань охорони праці наказом (розпорядженням) робото­давця (або керівника структурного підрозділу) працівника допускають до самостійної роботи, про що роблять запис у журналі реєстрації інструктажів. Якщо в процесі стажування працівник не оволодів потрібними навичками чи отримав незадовільну оцінку з протиаварійних та протипожежних тренувань, то стажування новим наказом може бути продовжено на термін не більше двох змін.

Після успішного закінчення стажування працівника за наказом робо­тодавця (керівника структурного підрозділу) допускають до самостійної роботи.

  1. Органи державного нагляду за охороною праці, їх повноваження і права

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (розділ VII) держав­ний нагляд за дотриманням законів та нормативно-правових актів про охоро­ну прані здійснюють: центральний орган виконавчої влади з нагляду за охо­роною праці (Держгірпромнагляд); спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки; спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки; спеціально уповноважений державний ор­ган з питань гігєни праці (рис. 1.2).

Органи державного нагляду за охороною праці в своїй діяльності не за­лежать від будь-яких господарських органів, суб'єктів підприємництва, об’єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адмініст­рацій та органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні та не підкон­трольні.

Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюють Закони України «Про охорону праці», «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку». «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарно­го та епідеміологічного благополуччя населення», інші нормативно-правові акти та Положення, затверджені Президентом України та Кабінетом Мініст­рів України, про ці органи.

Посадові особи центрального органу виконавчої влади з нагляду за охо­роною праці мають право (Закон України «Про охорону праці», ст. 39):

  • безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), ви­ робництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують най­ману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку дотримання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції;

  • одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні по­яснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформа­цію з відповідних питань, звіти про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення;

  • видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та ін­шим посадовим особам, міністерствам та іншим центральним органам ви­конавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державшім адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення пору­шень і недоліків в галузі охорони прані, охорони надр, безпечної експлуата­ції об’єктів підвищеної небезпеки:

  • забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підпри­ємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасувати або припинити дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працівників;

  • притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці;

  • надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадо­вих осіб займаній посаді, передавати матеріали органам прокуратури для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із законом.

Посадові особи центрального органу виконавчої влади несуть відпо­відальність згідно із законом за виконання покладених на них обов'язків.

  1. Відомчий контроль стану охорони праці на підприємствах. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці. Контроль стану охорони праці на підприємствах і об’єднаннях підприємств галузі телекомунікацій.

Ефектнне управління охороною праці в галузі телекомунікацій, в об’єд­наннях підприємств або в окремому підприємстві можна здійснювати тільки за наявності своєчасної та вирогідної інформації про стан охорони праці. Таку інформацію можна отримати на підставі регулярного та об'єктивного контро­лю. Па основі результатів такого контролю проводять аналіз і оцінювання ста­ну охорони праці в галузі або на підприємстві, виявляють передумови до мож­ливих нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, готують рішення, пропозиції, рекомендації, здійснюють стимулювання працівників.

Відомчий контроль стану охорони праці в об'єднаннях зв'яжу (підприємствах 4 рівня) проводить служба охорони праці Міністерства інфраструктури Украї­ни (див. рис. 1.2). Вибірковий контроль також здійснюють в інших підприємс­твах безпосередньо підпорядкованих підприємствам 4 рівня:. Зміст і обсяг пи­тань. за якими перевіряють, мають відповідати контрольним функціям, передбаченим для служби охорони праці міністерства галузі.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]