
- •Законодавче забезпечення охорони праці в галузі телекомунікацій. Основні закони України з охорони праці та коло питань, на які поширюється їх дія.
- •Закон України «Про охорону праці». Основні положення закону та сфера його дії.
- •Нормативно-правові акти з охорони праці, чинні в галузі тк. Кодування нормативно-правових актів, їх види. Наведіть приклади.
- •Стандарти, нормативні акти і документи з охорони праці, що розробляються підприємствами телекомунікацій
- •Міждержавні стандарти системи стандартів безпеки праці, які діють в галузь телекомунікацій до їх скасування або заміни
- •Інструкції з охорони праці, їх види. Структура, порядок опрацювання, узгодження, затвердження та впровадження інструкцій з охорони праці, що розробляються підприємствами.
- •Гарантії прав на охорону праці під час укладання трудового договору та під час роботи на підприємстві, на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці, інші гарантії
- •Відповідальність працівників за порушення законів та нормативно-правових актів з охорони праці
- •Органи державного управління охороною праці, їх компетенції та повноваження
- •Система управління охороною праці на підприємствах галузі телекомунікацій та обов’язки роботодавця.
- •Служба охорони праці підприємств телекомунікацій, її задачі та функції. Права спеціаліста служби охорони праці у разі виявлення порушень охорони праці.
- •Служба охорони прані підприємства:
- •Спеціалісти служби охорони праці беруть участь у:
- •Служба охоронн праці підприємства здійснює контроль за:
- •Спеціаліст служби охоронн прані у разі виявлення порушень охорони праці мають право:
- •Обов’язки працівників щодо виконання вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Медичні огляди працівників певних категорій галузі телекомунікацій
- •Медичні огляди працівників
- •Планування, фінансування та стимулювання робіт з охорони праці на підприємствах галузі телекомунікацій
- •Фінансування охорони праці
- •Організація навчання і перевірки знань з питань охорони праці працівників підприємств телекомунікацій. Спеціальне навчання. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб.
- •Спеціальне навчання та перевірка знань з питань охорони праці
- •Навчання та перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб
- •Інструктаж, їх види, порядок та терміни проведення. Стажування та допуск працівників до роботи.
- •Стажування та допуск працівників до роботи
- •Органи державного нагляду за охороною праці, їх повноваження і права
- •Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці
- •Контроль стану охорони праці на підприємствах і об’єднаннях підприємств галузі
- •Основні причини нещасних випадків та основні травмуючи чинники в галузі телекомунікацій. Класифікація нещасних випадків
- •Класифікація нещасних випадків
- •Повідомлення про нещасний випадок
- •Організація розслідування та обліку нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві.
- •Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру
- •Вплив параметрів мікроклімату на організм людини
- •Заходи щодо нормалізації параметрів мікроклімату у виробничих приміщеннях галузі телекомунікацій
- •Особливості забруднення повітря парогазовими речовинами в галузі тк
- •Загальні вимоги до контролю за дотриманням середньої за зміну граннчно допустимої концентрації
- •Заходи по оздоровленню складу повітряного середовища у виробничих приміщеннях галузі тк
- •Засоби індивідуального захисту органів дихання (фільтрувальня та ізолювальні). Правила їх вибору та застосування.
- •Іонізація повітря виробничих приміщень
- •Природна вентиляція та її застосування
- •Штучна вентиляція, її переваги над природою, недоліки. Схеми загально обмінної припливної, витяжної, припливно-витяжної вентиляції, їх вибір, конструктивне оформлення.
- •Місцева вентиляція, її види, вибір, конструктивне оформлення. Теоретичні основи розрахунку місцевої механічної витяжної вентиляції.
- •Кондиціонування повітря. Призначення та схема конструкції кондиціонера. Сучасні системи кондиціонування повітря.
- •Розрахунок повітрообміну виробничих приміщень.
- •Виробниче освітлення, його значення для здоров’я та трудової діяльності людини. Кількісні та якісні чинники освітлення та одиниці їх виміру. Види освітлення виробничих приміщень у галузі тк.
- •Основні світлотехнічні показники та одиниці їх виміру
- •Види освітленим виробничих приміщень у галузі телекомунікацій
- •Загальний підхід до розрахунку природнього освітлення
- •Штучне освітлення виробничих приміщень. Види штучного освітлення. Вимоги будівельних норм щодо їх використання
- •Нормування штучного освітлення. Показники, що нормуються. Нормування освітленості робочих місць. Норми аварійного, евакуаційного, охоронного та чергового освітлення
- •Джерела штучного освітлення, їх типи, порівняльна оцінка, вибір.
- •Світильники, їх призначення, основні характеристики, конструктивне оформлення.
- •Суміщене освітлення. Сфера його застосування. Нормування кпо та освітленості в системі суміщення освітлення
- •Безпека експлуатації освітлювальних установок в галузі тк.
- •Класифікація виробничих шумів
- •Нормування постійного та непостійного виробничого шуму. Параметри, що нормуються. Розрахунок середнього рівня шуму та рівнів звукового тиску в октавних смугах.
- •Засоби та заходи захисту від шуму в галузі тк.
Стажування та допуск працівників до роботи
Новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструктажу на робочому місці до початку самостійної роботи мають під керівництвом досвідчених, кваліфікованих спеціалістів пройти стажування протягом не менше 2... 15 змін залежно від небезпеки виконуваних робіт, стажу та кваліфікації працівника. Тривалість стажування встановлює роботодавець. Допуск до стажування оформлюють наказом роботодавця, в якому зазначають тривалість стажування та прізвище відповідального працівника. Перелік посад і професій працівників, які мають проходити стажування з урахуванням термінів стажування (залежно від місцевих робіт), затверджує роботодавець. Роботодавцю надано право своїм наказом звільняти від проходження стажування працівника, який має стаж роботи за відповідною професією не менше трьох років або переводиться з одного цеху до іншого, де характер роботи та тин обладнання, на якому він працював, не змінюються. Стажування проводять за програмами для конкретних професій, які розробляють на підприємстві та затверджує роботодавець. Стажування проводять на робочих місцях. У процесі стажування працівники мають виконувати роботи, які за складністю, характером, вимогами безпеки відповідають роботам, передбаченим функціональними обов'язками цих працівників.
У процесі стажування працівник повинен закріпити знання щодо правил безпечної експлуатації технологічного обладнання, технологічних і посадових інструкцій та інструкцій з охорони праці; оволодіти навичками орієнтування у виробничих ситуаціях у нормальних і аварійних умовах; засвоїти в конкретних умовах технологічні процеси й обладнання та методи безаварійного керування ними з метою виконання вимог охорони праці.
Після закінчення стажування та за умови задовільних результатів перевірки знань з питань охорони праці наказом (розпорядженням) роботодавця (або керівника структурного підрозділу) працівника допускають до самостійної роботи, про що роблять запис у журналі реєстрації інструктажів. Якщо в процесі стажування працівник не оволодів потрібними навичками чи отримав незадовільну оцінку з протиаварійних та протипожежних тренувань, то стажування новим наказом може бути продовжено на термін не більше двох змін.
Після успішного закінчення стажування працівника за наказом роботодавця (керівника структурного підрозділу) допускають до самостійної роботи.
Органи державного нагляду за охороною праці, їх повноваження і права
Відповідно до Закону України «Про охорону праці» (розділ VII) державний нагляд за дотриманням законів та нормативно-правових актів про охорону прані здійснюють: центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці (Держгірпромнагляд); спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки; спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки; спеціально уповноважений державний орган з питань гігєни праці (рис. 1.2).
Органи державного нагляду за охороною праці в своїй діяльності не залежать від будь-яких господарських органів, суб'єктів підприємництва, об’єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні та не підконтрольні.
Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюють Закони України «Про охорону праці», «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку». «Про пожежну безпеку», «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», інші нормативно-правові акти та Положення, затверджені Президентом України та Кабінетом Міністрів України, про ці органи.
Посадові особи центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці мають право (Закон України «Про охорону праці», ст. 39):
безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), ви робництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку дотримання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції;
одержувати від роботодавця і посадових осіб письмові чи усні пояснення, висновки експертних обстежень, аудитів, матеріали та інформацію з відповідних питань, звіти про рівень і стан профілактичної роботи, причини порушень законодавства та вжиті заходи щодо їх усунення;
видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державшім адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони прані, охорони надр, безпечної експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки:
забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасувати або припинити дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працівників;
притягати до адміністративної відповідальності працівників, винних у порушенні законодавства про охорону праці;
надсилати роботодавцям подання про невідповідність окремих посадових осіб займаній посаді, передавати матеріали органам прокуратури для притягнення цих осіб до відповідальності згідно із законом.
Посадові особи центрального органу виконавчої влади несуть відповідальність згідно із законом за виконання покладених на них обов'язків.
Відомчий контроль стану охорони праці на підприємствах. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці. Контроль стану охорони праці на підприємствах і об’єднаннях підприємств галузі телекомунікацій.
Ефектнне управління охороною праці в галузі телекомунікацій, в об’єднаннях підприємств або в окремому підприємстві можна здійснювати тільки за наявності своєчасної та вирогідної інформації про стан охорони праці. Таку інформацію можна отримати на підставі регулярного та об'єктивного контролю. Па основі результатів такого контролю проводять аналіз і оцінювання стану охорони праці в галузі або на підприємстві, виявляють передумови до можливих нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, готують рішення, пропозиції, рекомендації, здійснюють стимулювання працівників.
Відомчий контроль стану охорони праці в об'єднаннях зв'яжу (підприємствах 4 рівня) проводить служба охорони праці Міністерства інфраструктури України (див. рис. 1.2). Вибірковий контроль також здійснюють в інших підприємствах безпосередньо підпорядкованих підприємствам 4 рівня:. Зміст і обсяг питань. за якими перевіряють, мають відповідати контрольним функціям, передбаченим для служби охорони праці міністерства галузі.