7.3. Спрощена система оподаткування суб'єктів малого підприємництва.

Згідно з Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" спрощена система оподаткування запроваджується для:

• фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність, у трудових відносинах з якими протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. грн.;

• юридичних осіб - суб'єктів підприємництва будь-якої організаційно-правової форми, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. грн.

Середньооблікова чисельність ураховує всіх працівників суб'єкта підприємства, в тому числі тих, що працюють за цивільними договорами та за сумісництвом, а також працівників філій і представництв.

Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума фактично отримана суб'єктом підприємництва на банківський рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Ставка єдиного податку для фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем реєстрації підприємця залежно від виду діяльності в межах від 20 до 200 (включно) гривень на місяць. У разі використання фізичною особою - підприємцем найманої праці, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.

Суб'єкт підприємництва - юридична особа може самостійно вибрати одну з двох ставок єдиного податку:

• 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно з Законом України “Про податок на додану вартість”;

• 10 відсотків суми виручки від реалізації, за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Суб'єкти малого підприємництва, які сплачують єдиний податок, не є платниками таких податків і зборів (обов'язкових платежів):

• податку на додану вартість (крім випадку сплати єдиного податку за ставкою 6 відсотків);

• податку на прибуток підприємств;

• податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - підприємців);

• плати (податку) за землю;

• збору за спеціальне використання природних ресурсів;

• збору на обов'язкове соціальне страхування;

• комунального податку;

• податку на промисел;

• збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

• збору за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг;

• внесків до Фонду України соціального захисту інвалідів;

• внесків до Державного фонду сприяння зайнятості населення;

• плати за патенти згідно з Законом України "Про патентування деякихвидів підприємницької діяльності”.

Дія вищезгаданого Указу не поширюється на:

• суб'єктів підприємництва, на яких поширюється дія Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" в частині придбання спеціального патенту;

• довірчі товариства, страхові організації, банки, інші фінансово-кредитні та небанківські фінансові організації;

• суб'єктів підприємництва, в статутному капіталі яких частки, що належать юридичним особам - учасникам та засновникам даних суб'єктів, які не є суб'єктами малого підприємництва, перевищують 25 відсотків;

• фізичних осіб - підприємців, як здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними та тютюновими виробами, паливно-мастильними матеріалами;

• спільну діяльність, визначену пунктом 7.7 Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Суб'єкти підприємництва залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік можуть бути віднесені до малих, середніх та великих суб'єктів підприємництва. Малими (незалежно від організаційно-правової форми) визнаються суб'єкти підприємництва, в яких за звітний календарний рік: середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) не перевищує суми, еквівалентної 50 тисячам євро за середнім курсом Національного банку України щодо гривні. Великими визнаються суб'єкти підприємництва, в яких за звітний календарний рік: середньооблікова чисельність працюючих перевищує 1000 осіб, а обсяг валового доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) перевищує суму, еквівалентну 5 мільйонам євро за середньорічним курсом Національного банку України щодо гривні. Усі інші суб'єкти підприємництва визнаються середніми.