7. Еволюція фінансів

Виділяють 4 етапи еволюц. р-ку ф-сів: 1-й: хар-ся нерозв. формою ф-сів; 2-й: хар-рна вузкість фін. відносин; 3-й: осн. риса – р-к державності; 4-й: хар-ся розширенням стр-ри фін. с-ми і різном-тю фін. відносин.

1-й етап – нерозв. форма, що хар-ся невир. хар-ром ф-сів; осн. частина гр. коштів витрачалася на військ. цілі і майже не впливала на ек-ку. Це етап панування натур. відносин. Вже почали існувати податки, але вони носили нерегулярний хар-р.

2-й етап – властива вузкість фін. відносин, адже фін. с-ма складалася лише з однієї ланки – бюджетної; більшість фін. відносин пов’язувалася з форм-ням і викор-ням бюджету. Хар-рні ознаки: 1) з усієї сук-ті відносин, виражених ф-сами, р-к гол. чином отримали: податки, збори, позики; 2) ф-си тісно пов’язані з правовою д-тю д-ви, підпорядкованою інтересам панівного класу; 3) ф-си почали виражати приватно-правовий принцип д-ті д-ви; 4) збирання податків, зборів мало вкрай неврегульований хар-р і не контр-лося представн. органами влади; 5) в-ти мали переважно непродукт. хар-р – не приносили д-ві доходи, відсутні інвест. в-ти.

3-й етап – враховуючи, що він формувався із р-ком держ-ті і подальшим р-ком тов.-гр. відносин, виникла потреба у нових заг.-держ. ФГК і відповідно нових групах фін. відносин, пов’язаних із форм-ням і викор-ням цих фондів. У період перв. накопичення к-лу ф-си набувають якісно нових закон-тей порівняно з феодалізмом: 1) це вже с-ма гр. відносин, яка контр-ся представн. органами влади; 2) відб-ся розподіл доходів і в-т д-ви та особистих доходів і в-т монархів; 3) вирішальними методами форм-ня доходів д-ви є податки та позики; 4) зростає зн-ня держ. кредиту. Після 2ї світ. війни з’явилися місц. фінанси та корпоративні.

4-й етап – хар-ся розширенням стр-ри фін. с-ми, високим ступенем їх впливу на ек-ку, різном-тю фін. відносин. Фінансам у розвиненій формі властиві такі закон-ті: 1) більша частина в-ті ВВП перерозп-ся ч/з держ. бюджет; 2) збільш-ся частина держ. бюджету, спрям. на соц. р-к; 3) збільш-ся стимулювальна ф-я податків у сфері р-ку матер. в-ва; 4) зростає роль держ. кредиту з метою підтримки підприємн. д-ті.

8. Поняття про фін. С-му: її склад та стр-ра

Фін. с-му розлядають з двох точок зору: за внутр. побудовою та за організац. стр-рою.

ФС за організац. стр-рою – сук-ть різном. фін. інститутів та фін. установ, які управляють гр. потоками. До організац. складу ФС входять: 1) Органи упр-ня: МінФін, ДПА, Держ. контр.-ревізійна служба, Держ. казнач-во, ПФУ, Рах. палата, Ауд. палата; 2) Фін. інститути: НБУ, Комерц. банки, Небанк. кред. установи, * Страх. компанії, * Фонд. біржі.

ФС за внутр. побудовою – сук-ть відокремлених, але взаємопов’язаних між собою сфер та ланок фін. відносин, що опосередковують ств-ня, розподіл і викор-ня ФГК, які форм-ся в процесі перерозподілу ВВП.

Сфера фін. відносин – узагальнена за певними ознаками сук-ть фін. відносин. Ланка – відокремлена частина фін. відносин. В основу виділення сфер покладено рівні ек. с-ми: - Р. макроек-ки (держ. фінанси). - Р. мікроек-ки (фінанси СГ та нас-ня). - Світ. рівень (міжнар. фінанси).

Кожна із сфер ФС має: * відповідне організац. забезп-ня, * властиві лише їй форми та методи форм-ня і викор-ня фін. рес-в, * специф. схеми орг-ції фін. відносин.

Кожен ел-т ФС має свою ос-ть, яка обумовлена специфікою: джерел форм-ня коштів; напрямків викор-ня; ціл. викор-ня; складу уч-ків розподілу фонду; вл-ка фонду.

Принципи побудови ФС: 1) Поділ ф-сів на централіз. та децентр. 2) Принцип функціон. призн-ня. 3) Пр.сам-ті – кожен ел-т є сам. і відмінним від ін. 4) Пр. єдності – всі ланки ФС взаємопов’язані між собою ч/з с-му фін. відносин з приводу розподілу та перерозподілу фін. рес-в. 5) Принцип адм.-тер. поділу та держ. устрою.

До складу ФС входять наст. сфери:

1) Держ. ф-си – гр. відносини з приводу розподілу та перерозподілу частини в-ті ВВП, які пов’язані з форм-ням і викор-ням фін. рес-в в розп-ня д-ви і держ. підпр-в, призначених на цілі розширеного відтв-ня, задов-ня соц.-культ. та ін. потреб (ЗБУ, ДЦФ, Рез. та страх. фонди, Держ. кредит, Ф. держ. сектору ек-ки).

2) ФСГ – сук-ть ек. відносин, які хар-ть потоки гр. коштів на рівні підпр-ва, а саме ств-ня доходів і надх-нь підпр-в та форм-ня і розподіл децентр. ФГК.

3) Ф-си нас-ня – с-ма ек. відносин, яка пов’язана з форм-ням та викор-ням гр. доходів нас-ня, одержаних в рез-ті труд., інд., підприємн. та ін. видів д-ті.

4) Міжнар. ф-си – с-ма відносин, які хар-ть міжнар. гр. потоки на рівні д-в, урядів, окр. підпр-в і нас-ня.

5) Фін. ринок – сук-ть ек. відносин, пов’язаних з розподілом фін. рес-в, купівлею/продажем тимч.-вільних коштів і ЦП.

Основу ФС складають ФСГ, оск. саме підпр-ва виробляють продукцію, надають послуги, вик-ть роботи, тобто ств-ть в-ть валової продукції, яка на рівні д-ви форм-ся у в-ть ВВП і підлягає перерозподілу за доп. відповідних фін. інстр-тів.