
- •1. Фін. Наука: предмет та методи
- •2. Фінанси як об’єкт. Ек. Категорія
- •3. Функції ф-сів, їх хар-ка
- •4. Система фін. Категорій
- •5. Взаємозв’язок ф-сів з ін. Ек. Категоріями в процесі вартісного розподілу ввп
- •6. Генезис категорії фінансів
- •7. Еволюція фінансів
- •8. Поняття про фін. С-му: її склад та стр-ра
- •9. Фін. Політика: її сутність, зміст та осн. Задачі
- •13. Поняття та с-ма фін. Права
- •31. Ек. Сутність і призн-ня податків. Ф-ї податків
- •34. Характеристика пдв
- •23. Податкова с-ма: поняття і основи побудови
- •23. Сутність бюджету та його ф-ї
- •25. Поняття бюдж. С-ми її стр-ра та принципи побудови
- •27. Ек. Сутність доходів держ. Бюджету, їх клас-ція
- •41. Місц. Бюджети як осн. Складова місц. Ф-сів
- •32. Причини вин-ня бюдж. Дефіциту та методи його фін-ня
- •50. Ек. Сутність і роль держ. Кредиту
- •52. Держ. Борг, механізм його форм-ня. Види та клас-ція
- •66. Об’єкт. Необх-ть і сутність страх. Захисту
- •67. Сутність страх-ня, його ф-ї та принципи
- •37. Клас-ція страх-ня за видами і формами
- •68. Страх. Ринок та його стр-ра
- •72. Сутність, функції та призначення фінансового ринку
- •41. Структура фін. Ринку
- •42. Суб’єкти фін. Ринку, їх клас-ція
- •75. Цінні папери як інстр-ти фін. Ринку
- •44. Фонд. Біржа та її ф-ї
- •54. Сутність ф-сів підприємн. Стр-р, їх ф-ї та ознаки
- •46. Методи і принципи орг-ції фін. Д-ті підпр-в
- •47. Фін. Ресурси підпр-в, їх клас-ція
- •57. Грошові надх-ня сг
- •61. Фінанси бюдж. Установ
- •54. Неприбутк. Д-ть громадс. Формувань
- •77. Ек. Природа і пр-ня міжнар. Ф-сів
- •56. Світ. Фін. Ринок і його стр-ра
- •57. Фінанси міжнар. Орг-цій (оон, єс)
- •58. Фінанси міжнар. Фін.-кред. Установ
- •19. Фін. План-ня в с-мі фін. Мен-нту
- •20. Необх-ть та зміст фін. Контролю як ел-ту фін. Мен-нту
- •64. Взаємозв’язок фін. Рес-в і ввп
- •44. Міжбюдж. Відносини, види міжбюдж. Трансфертів
5. Взаємозв’язок ф-сів з ін. Ек. Категоріями в процесі вартісного розподілу ввп
Фінанси тісно пов’язані з такими категоріями: ціна, гроші, кредит, з/п.
Ціна – гр. вираз в-ті будь-якого товару, тобто ціни здійс-ть розподіл ВВП. Фінанси можуть впливати як на абс. величину ціни, так і на її стр-ру. Фінанси мають більш широкий діапазон розподілу, ніж ціна. Вони здійс-ть не лише перв. розподіл ВВП на рівні вир. стр-ри, а й подальший розподіл ч/з бюдж. сферу: Ціна = Витрати + Прибуток + ПДВ/акциз.
Гроші – ек. категорія, що означає специф. товар, який виконує в сусп-ві роль заг. екв-ту в процесі обміну товарів, тобто гроші – це заг. екв-т в-ті товару, чи форма в-ті ін. товарів. Щодо фінансів гроші завжди є техн. засобом вираження доходу фіз. чи юр. осіб. Гроші є основою для функц-ня ф-сів. Гроші – це товар. фінанси – це відносини. Фінанси відрізн-ся від грошей як за своїм змістом, так і за виконуючими ф-ями.
Гроші виконують 5 ф-й: Міра в-ті (форм-ся ціна), Засіб обігу, З. платежу (чітко пов’язана з ф-сами), З. нагр-ня (відб-ся форм-ня фондів), Світ. гроші (міжнар. фінанси). Існування ф-сів баз-ся на 3х ф-ях грошей: з. платежу, з. нагр-ня, світ. гроші.
Кредит – с-ма ек. відносин між позич-ком і кр-ром з приводу залучення та перерозподілу тимч.-вільних коштів на умовах повор-ті, строк-ті, платності, забезп-ті та ціл. викор-ня. Фінанси є основою для існування кредиту. Порівняльна хар-ка:
1. Форма руху в-ті: Ф - виключно гр. форма, К. - грошова і товарна.
2. Напрям руху в-ті: Ф – одностор. і безповоротній (виключення: повернення д-вою ПДВ підпр-вам, які експортують свій товар), К - двосторонній рух, поворотність.
3. Строковість: Ф - не характерна, К - зазначається термін кредиту.
4. Зміна форми вл-ті: Ф - обов’язково відб-ся, К - не відб-ся.
5. Платність: Ф - не характерна, К - обов’язкова.
6. Матер. забезп-ня: Ф - не характерне, К - обов’язкове.
7. Цільове викор-ня: Ф - може бути, може не бути (податки на певну мету: збір на забр-ня тер-ї, виноградарство, садівництво), К - обов’язкове.
Зар. плата – частина ВВП, яка видається кожному роб-ку в особисте викор-ня. За своює ек. природою з/п є гр. виразом в-ті праці. З ін. боку – це ФГК, що знах-ся в розп-ні прац-ка і викор-ся для задов-н особистих потреб.
Фінанси ств-ть умови для функц-ня з/п. Для виплати з/п на підпр-ві ств-ся ФОП. Людина, отримавши з/п, викор-є її не тільки для обміну на товари першої необх-ті, а й створює фонди для придбання товарів тривалого кор-ня.
Фінанси та з/п знах-ся в пост. взаємодії. Д-ва впливає на з/п ч/з ставки податків, внесків та обов’язк. відр-нь. З/п => пластик. картки.
6. Генезис категорії фінансів
Фінанси – істор. категорія, зміст якої суттєво змін-ся, якщо змін-ся заг. умови сусп. устрою. Фінанси походять від лат. слова finis – «закінчення гр. розрахунку». Отримавши док-т fine, людина була спокійна – «гарантія сплати». 13 ст., Італія - термін financia. Тоді викор-вся вексель (векселі з Росії не приймалися). В Німеччнині цей термін асоціювався із здирництвом та хабарництвом. 15 ст., Франція – сук-ть способів, методів, форм форм-ня держ. доходів.
Передумови вин-ня ф-сів: наявність грошей; перв. фонд – Казна (д-ва і пл-ки податків) – бюджет.
Передумови існ-ня ф-сів: існ-ня д-ви; поява і р-к тов.-гр. відносин.
Фінанси виникли після розшар-ня сусп-ва на класи в період розпаду перв.-общинного ладу, зародження рабовласн. ладу у зв’язку із вин-ням д-ви, її інститутів та р-ком тов.-гр. відносин.
Існування д-ви передбачає: 1) наявність д-ви і вик-ня нею фіск. ф-ї; 2) подальше розширення ф-й, що вик-ся д-вою; 3) існ-ня держ. доходів та видатків; 4) осн. джерелом доходів д-ви є податки та позики; 5) посилення ролі д-ви в рег-ні ек-ки країни.
Як передумова вин-ня ф-сів тов.-гр. вир-во передбачає: 1) наявність тов. в-ва; 2) існ-ня тов. в-ва, що опосередк-ся гр. відносинами; 3) наявність перв. розподілу ВВП.
Причина вин-ня ф-сів – потреба д-ви у фін. рес-х, які забезп-ть її д-ть.
Кожній сусп. формації притаманний певний фін. устрій. Відмінність ф-сів різних сусп.-ек. формацій обумовлена наст. причинами: 1) кожній сусп. формації відповідає власна класова стр-ра; 2) у кожній ек. формації фінанси підпорядк-ся цілям і завданням д-ви; 3) кожен новий спосіб в-ва зумовлює появу нової с-ми госп. відносин.