58. Фінанси міжнар. Фін.-кред. Установ

Згідно з другим підходом міжнар. орг-ція (міжнар. фін. інституція) – стаб. інститут багатостор. міжнар. відносин, що у своїй д-ті виходить за межі однієї країни і має постійну стр-ру органів наднац. рег-ня. Міжнар. фін. інституції можуть мати взаємовідносини як з урядами, так і з СГ окр. країн. Мета д-ті міжнар. фін. інституцій: * сприяння р-ку зовн. торгівлі й міжнар. та регіон. вал.-фін. співр-цтва, * підтримання рівноваги плат. балансів країн що входять до них, * рег-ня курсів їхніх валют, * надання кредитів цим країнам та гарант-ня прив. позик за кордоном. Серед міжнар. фін. орг-цій провідне місце займають МВФ, Група Світ. банку, ЄБРР.

МВФ – міжурядова вал.-кред. орг-ція, яка виконує ф-ї рег-ня, фін-ня, нагляду та консультування д-в-членів у сфері вал.-фін. відносин. Ресурси МВФ форм-ся за рах. внесків країн-уч-ць відповідно до вст-ної для кожної країни квоти. Розмір квоти зал. від рівня ек. розвитку країни та її ролі в світ. ек-ці й міжнар. торгівлі. Залежно від розмірів квот розпод-ся голоси між країнами під час прийняття рішень в керівних органах МВФ. Кожна д-ва має 250 голосів + 1 голос на кожні 100 тис. СПЗ (спец. прав запозичення) її квоти. Величина квоти визначає можл-ті країни впливати на п-ку МВФ.

Кред. операції МВФ здійснює лише з офіц. органами країн-членів – казначействами, ЦБ, вал. стабілізац. фондами. Кредити надаються у формі продажу іноз. валюти за нац-ну, а погашають їх, викуповуючи нац. валюту за іноземну. Кредити МВФ надає лише з дотриманням певних ек. і політ. вимог у формі програми стабілізації ек-ки. Країни-члени зобов’язані надавати МВФ інф-цію про офіц. запаси золота і вал. резерви, стан ек-ки, плат. баланс, іноз. інвестиції та гр. обіг тощо.

Група Світ. банку – багатостор. неурядова кред.-фін. установа, яка об’єднує 4 окр. фін. установи: МБРР, МФК, МАР, БАГІ. Офіц. цілі усіх членів Групи Світ. банку – подолання бідності і підвищення життєвих стандартів країн-членів шляхом сприяння ек. р-ку останніх і залучення рес-в з розвинених країн до країн, що розв-ся. Кожна з установ Групи Світ. банку має свої ф-ї і відіграє сам. роль.

Гол. складовою групи Світ. банку є МБРР, який було засновано одночасно з МВФ як частину нової стр-ри в с-мі орг-ції міжнар. співр-цтва на Бреттон-Вудській конференції в 1944 р. МБРР розпочав свою д-ть 25.06.1946 р. До джерел фін. рес-в МБРР належать: 1) стат. к-л, який форм-ся шляхом підписки країн-членів на акції МБРР у межах вст-них квот. Квоти кожної країни визн-ся відповідно до її ек. потенціалу та виходячи з її квоти у МВФ; 2) залучення коштів шляхом випуску облігац. позик, за рах. яких форм-ся більша частка фін. рес-в банку; 3) рез. фонд, який утв-ся за рах. банку.

Здійс-ня кред. д-ті МБРР відб-ся за принципами, зафіксованими у Статтях Угоди. Метою надання позик є стимул-ня ек. зростання країни-позич-ці. Позики надаються на 15-20 років і мають 5річний пільговий хар-р. Відсоткові ставки по позиках Світ. банку змін-ся кожні 6 місяців. Кред-ня здійсн-ся у двох формах: 1) системні позики, що надаються урядам окр. країн під програми макроек. стабілізації та здійс-ня інституц. змін. Ці кошти не мають ціл. призн-ня, надходять до бюджету країни позич-ці і можуть викор-тися урядом на власний розсуд, у т.числі на фін-ня дефіциту бюджету. Отримання позик обумовл-ся вик-ням певних вимог, невик-ня яких може призвести до призупинення кред-ня; 2) інвест. кредити, що надаються під конкр. інвест. проекти у галузі інфрастр-ри, на р-к с/г, охорону здоров’я та освіту, строком на 20 років під гарантії урядів.

Позики банку надаються лише урядам країн або під їхню гарантію держ. та прив. орг-ціям. Чим бідніша країна, тим сприятл. умови, на яких вона може отримати кредит у МБРР.

МАР – заснована у 1960 р. з метою доповнення д-ті МБРР в напрямі довгостр. фін-ня найбідніших країн світу. Відповідно до ролі у форм-ні власного к-лу МАР країни поділ-ся на дві групи: індустріально розвинуті країни, які вносять 100% підписки у вільно конвертованій валюті, і країни, що розв-ся, які вносять у вільно конвертованій валюті лише 10% суми підписки, а решту – в національній.

Фін. ресурси МАР форм-ся за рах. її власного к-лу, внесків розвинутих країн, а також відр-нь від чистого пр-ку МБРР. МАР надає фін. допомогу країнам, що розв-ся, у вигляді кред-ня конкр. проектів. Кредити мають 10-річний період відстрочки і підлягають сплаті прот. 35-40річного періоду (згідно з кредитоспром-тю країни-позич-ці). Причому якщо прот. 70-80х рр. кредити надавалися зі сплатою невеликих комісійних зборів у розмірі 0,75%, то з 1989 р. – 0%.

МАР надає кредити винятково найбіднішим країнам світу: близько 90% її позик спрямовано в країни, де доходи нас-ня становлять в сер-му менш ніж 2 дол. США на особу щоденно. Незважаючи на те, що МАР легально є відокремленою від Світ. банку, ця установа має спільний з ним персонал і організац.-техн. засоби.

МФК- заснована в 1956 р. для сприяння р-ку прив. підпр-цтва в країнах, що розв-ся. У 1996 р. членами МФК були 170 країн. Акціонер. к-л МФК форм-ся шляхом підписки країнами-членами на акції і становить 2,45 млрд. дол. США. МФК фінансує лише рентабельні проекти. На відміну від МБРР, ця установа надає позики без урядових гарантій.

БАГІ – створене в 1988 р. і почало свою д-ть з 1990 р. Входить 110 країн-членів. Д-ть БАГІ спрям. на розповсюдження потоку прямих іноз. інвестицій серед країн-членів. Ця установа надає консульт. послуги на рівні урядів, допомагаючи останнім залучати приватні інвестиції в ек-ку.

Для сприяння ек. співр-цтву та інтеграції країн в різних регіонах в 1960-х рр. були створені регіон. банки р-ку: 1960 р.– Міжамер. банк р-ку (53 країни); 1964 р. – Африк. банк р-ку (75 країн); 1967р. – Азіатський банк р-ку (14 країн).

Україна стала членом МБРР з вересня 1992 р., у жовтні 1993 р. вона стала 162 країною – учасницею МФК, а у 1995 р. – повним членом БАГІ.

Банк міжнар. розр-ків – є першою в історії міжнар. фін. інституцією. Він був створений у 1930 р. Осн. завдання банку полягає у налагодженні співр-цтва між ЦБ провідних країн світу та здійс-ня розр-ків між ними. Банк забезпечує здійснення розр-ків між країнами Європ. вал. с-ми.

В Європі функц-ть такі регіон. вал.-кред. орг-ції:

Європ. інвест. банк (ЄІБ) – створений у 1958 р. як фін. орг-ція ЄС, яка забезпечує довгостр. позики для сприяння збаланс. і рівномірного р-ку країн ЄС. Метою ЄІБ є спрощене фін-ня інвестицій в інфрастр-ру чи пром. інвестицій за проектами, які мають регіон., галузеве чи заг.-європ. зн-ня. Більше ніж половина заг. суми позик виділяється для інвестицій у в-во в регіонах, які відстають в індустр. р-ку. Кредити надаються на 20-25 років.

ЄБРР – функціонує з 1991 р. з метою сприяння ек. реформам у країнах Сх. Європи та кол. СРСР. Осн. об’єктами кред-ня ЄБРР є прив. фірми і держ. підпр-ва, що приватизуються, а також новостворені компанії, включаючи спільні підпр-ва з міжнар. інвестиціями. Пріоритетними сферами фін-ня в Україні є конверсія, с/г, приватизація, транспорт, телекомунікації, охорона довкілля, сприяння р-ку банк. сектору. Банк фінансує проекти в-тю не менше 15-17 млн. дол., макс. ставка відсотку – 16-18% річних.

Європ. фонд вал. співр-цтва (ЄФВС) – створений у 1973 р. в межах європ. вал. с-ми. Він надає кредити країнам-членам ЄС для покриття дефіциту плат. балансу.

Паризький клуб кредиторів - утворено в 1956 р. як неформальну орг-цію урядів країн-кредиторів для розв’язання проблеми заборг-ті країн. Членами Клубу є переважно розвинуті країни ОЕСР. Головою Клубу традиційно є представник мін-ва ф-сів Франції. Члени Паризького клубу беруть на себе зоб-ня кредитувати один одного в нац. валютах, а також треті країни в рамках спільної угоди про позики. Крім того, вони надають валюту МВФ. Клуб розробляє умови позик, приймає рішення про пролонгацію заборг-ті, а також припинення платежів за боргами.

Лондонський клуб – неурядова орг-ція, яка об’єднує майже 600 найб. прив. банків-кредиторів. Банки-члени Клубу укладають з урядом країни-боржника угоду про умови погашення боргу, його рестр-зації. Угода про рестр-зацію можлива тільки в тому випадку, якщо країна-боржник приймає програму МВФ зі стр-рного упр-ня своєї ек-ки, причому її вик-ня жорстко контролюється.

Т.ч. Паризький і Лондонський клуби, формально незалежні орг-ції, тісно координують свою роботу з МВФ. У сфері їхньої д-ті з 90х років опинилися країни з перехідною ек-кою; від рішення клубів багато в чому залежить доля величезної заборг-ті й майб. кред-ня цих країн, в тому числі й України.

21. Фін. мен-нт: сутність, суб’єкти та складові ел-ти

Фін. мен-нт – процес упр-ня форм-ням і викор-ням фондів фін. рес-в на рівні д-ви, підприємн. стр-р, громадян, якщо вони здійс-ть фін. операції. Упраління – сук-ть прийомів та методів цілеспрям. дії на конкр. об’єкт з метою досягнення відповідного рез-ту.

Об’єктом ФМ виступають форми та види фін. відносин. Суб’єкти: держ. органи влади і упр-ня, відповідні фін. інститути та заклади.

Фін. апарат – сук-ть різном. організац. стр-р, які здійснюють упр-ня ф-сами. Фін. апарат поділ-ся на дві групи: 1) Органи, які здійс-ть заг. упр-ня ф-сами (ПУ, ВРУ, КМУ, НБУ, Рах. палата). 2) Органи, які здійс-ть операт. упр-ня ф-сами (ДПА, Держ. контр.-ревізійне упр-ня, МінФін, Держ. казнач-во, Ауд. палата).

Перед органами упр-ня стоять наст. завдання: - вдоск-ня форм та методів орг-ції фін. відносин; - розробка заходів щодо збільш. обсягів фін. рес-в; - орг-ція найб. повного та еф. викор-ня фін. рес-в; - розробка держ. ціл. програм, спрям. на вирішення соц.-ек. проблем сусп-ва.

ФМ включає: * мен-нт держ. ф-сів, * бюдж. мен-нт, * податковий, * мен-нт підприємн. стр-р.

Мен-нт держ. ф-сів – сук-ть форм і методів цілеспрям. впливу д-ви на форм-ня і викор-ня централіз. та децентр. фондів фін. рес-в, що перебувають у розпор-ні д-ви. Об’єктом ФМ держ. ф-сів є процес ств-ня та викор-ня фондів фін. рес-в на рівні д-ви, органів місц. самовр-ня і підприємн. стр-р держ. форми вл-ті.

Бюдж. мен-нт – сук-ть взаємопов’язаних дій, прийомів, методів, спрям. на керування бюдж. с-мами і відносинами, які вин-ть в процесі руху бюдж. потоків. Об’єктом бюдж. мен-нту є осн. централіз. гр. фонд д-ви – бюджет.

Податк. мен-нт – с-ма держ. і корпорат. упр-ня податк. потоками шляхом викор-ня науково обгрунт. ринк. форм і методів та ухвалення рішень у сфері упр-ня податк. доходами і податк. в-тами на макро- та мікрорівнях. Об’єктом податк. мен-нту є податк. потоки, що рух-ся в рез-ті вик-ня податками своїх ф-й, а також податк. процесу на макро- та мікрорівнях.

Осн. ел-тами упр-ня ф-сами є:

1) Фін. план-ня і прогноз-ня – пов’язане з оцінкою стану фін. рес-в д-ви та підпр-ва складанням фін. планів, прогнозів та балансів, виявленням фін. можл-тей щодо збільш. обсягів фін. рес-в.

2) Фін. рег-ня – застос-ся як ел-т упр-ня ф-сами для підтримання оптим. стр-ри в-ва, розподілу сусп. продукту, спож-ня та накопичення. При цьому застос-ся податки, дотації, субсидії.

3) Фін. стимул-ня – пов’язане із забезп-ням р-ку тих процесів та явищ, як імають в ек-ці країни пріоритетне зн-ня або які за ін. однак. умов мають недостатньо сприятл. умови для р-ку. Інстр-ти: * дотації, субсидії, субвенції, * податк. пільги, * держ. замовлення.

4) Фін. контроль – здійс-ся в процесі план-ня, рег-ня, стимул-ня і дає змогу виявити відхилення факт. викор-ня фін. рес-в від планових програм, завдань чи пок-ків.

Розрізняють операт. та стратег. упр-ня ф-сами: - Оперативне – комплекс заходів, якиї розробл-ся на основі аналізу фін. ситуації, що склалася, і має на меті одержання макс. ефекту при мін. в-тах шляхом перегруп-ня фін. рес-в. - Стратегічне – пов’язане із визн-ням фін. рес-в на перспективу та визн-ням обсягу фін. рес-в для реалізації ціл. держ. програм. Здійс-ся органами влади по заг. упр-ню ф-сами (напр., проведення пенс. реформи).

16. Ф-ї вищих законод. та викон. органів держ. влади і упр-ня по заг. упр-ню ф-сами

ПУ виступає гарантом Конституції У., здійснює упр-ня ф-сами шляхом підписання законів, видання указів з фін. питань.

ВРУ розглядає та затверджує держ. бюджет У., затверджує бюдж. резолюцію, осн. макроек. пок-ки, розмір внутр. та зовн. держ. боргу, нормат.-правову базу в галузі ф-сів.

КМУ: - здійснює єдину п-ку в галузі ф-сів, грошей та кредиту, - має виключне право приймати рішення щодо викор-ня рез. фонду КМУ, - розглядає фін. д-ть мін-в, відомств, держ. комітетів, держ. фондів, - складає програму дій уряду, - приймає рішення про випуск ОВДП та проведення гр.-речових лотерей, - разом з НБУ здійснює рег-ня гр. емісії.

НБУ: - забезпечує єдину п-ку в галузі гр. обігу, кред-ня, фін-ня і розр-ків в галузях ек-ки, - проводить реєстрацію банків, видає ліцензії на здійснення окр. банк. операцій, - здійснює нагляд за д-тю банків шляхом вст-ня ек. нормативів та розмірів обов’язк. резервів, - виконує послуги на замовлення уряду щодо розміщення держ. ЦП, - проводить обсл-ня держ. боргу, міжнар. розр-ки, - здійснює вал. рег-ня.

Рах. палата ВРУ: - створена з метою здійс-ня позавідомчого контролю за складанням і викор-ням бюджету, аналізу бюдж. п-ки д-ви, контролю у сфері держ. кредиту і ГКП, - виступає експертним органом ВРУ, готуючи відповідні висновки і рекомендації з питань фін. д-ті органів упр-ня, - має право проводити ревізійну роботу в різних ланках фін. с-ми.

Мін-во ф-сів: - розробка та впров-ня єдиної держ. фін., бюдж. та податк. п-ки, - здійс-ня разом з ін. органами держ. влади аналізу суч. ек. ситуації та визн-ня перспектив розвитку фін. с-ми У., - забезп-ня еф. викор-ня бюдж. коштів та здійс-ня в межах своєї компетенції держ фін. контролю, - удоск-ня методів бюдж. план-ня, бюдж. фін-ня, а також методів контролю за витрачанням бюдж. коштів.

Держ. казнач-во У. створено у 1995 р. з метою еф. упр-ня коштами держ. бюджету: - орг-ція вик-ня держ. бюджету і здійс-ня контролю за ним, - упр-ня коштами держ. бюджету та ДЦФ, - фін-ня видатків держ. бюджету, - упр-ня внутр. та зовн. держ. боргом, - ведення обліку кас. вик-ня держ. бюджету У., - складання звіту про вик-ня держ. бюджету.

ДПА: - розробка податк. закон-ва, - контроль за прав-тю обчислення податків та своєч-тю їх сплати, - накладання штрафних санкцій на порушників податк. закон-ва, - проведення масовороз’яснювальної роботи, - здіснення міжнар. співр-цтва.

Держ. контр. ревізійне упр-ня (служба): - здійс-ня ревізії фін. органів з питань складання і вик-ня бюджету, - контроль за ціл. викор-ням бюдж. коштів, - ревізія фін.-госп. д-ті підпр-в і орг-цій держ. сектору ек-ки.

Ауд. палата: - організовує незал. фін. контроль, - видає ліцензії юр. і фіз. особам на здійс-ня ауд. д-ті, - контролює дотримання вимог закон-ва у сфері здійс-ня ауд. д-ті.