57. Фінанси міжнар. Орг-цій (оон, єс)

У міждерж. рег-ні вал. та кред. відносин осн. роль належить спец. міжнар. орг-ціям. Для розкриття сутності міжнар. орг-ції фахівці викор-ть два підходи. Відповідно до першого міжнар. орг-ція – створене на основі міжнар. договору і статуту для вик-ня певних ф-й об’єднання суверенних д-в, яка має с-му постійно діючих органів, володіє міжнар. правосуб’єктністю і засноване відповідно до міжнар. права. Провідні міжнар. орг-ції – ООН та ЄС.

ООН була заснована наприк. 2ї світ. війни. Ек. д-ть ООН включає 4 гол. напрями: * вирішення заг. для всіх країн глоб. ек. проблем; * сприяння ек. співр-цтву д-в з різними рівнями соц.-ек. р-ку; * сприяння госп. р-ку країн, що розв-ся; * вирішення проблем регіон. ек. р-ку.

Бюджет ООН форм-ся за рах. внесків країн-членів. Хартія ООН зобов’язує країни-члени регулярно сплачувати членські внески. Розмір внесків визн-ся Асамблеєю за рекомендацією комітету з внесків. Квоти внесків зал. від рівня ек. р-ку країни і розрах-ся відповідно до ВНП і рівня доходів на особу цієї країни. Додатк. джерелом доходів бюджету є добров. внески. Крім відр-нь у регулярний бюджет, для держав-членів вст-ся також розміри внесків для покриття в-т тимч. Збройних сил ООН.

За видатками бюджет ООН поділ-ся на дві частини: адм. (38%) та програмні видатки (62%). Видатки бюджету ООН план-ся в розрізі окр. підрозділів та орг-цій. Фін-ня з бюджету ООН окр. країн здійс-ся ч/з реалізацію на їх тер-ї відповідних програм, а не у формі прямого виділення коштів. Регулярний бюджет за програмами ООН затвердж-ся Генер. Асамблеєю раз на два роки.

Європ. Союз – ек. та політ. об’єднання європ. д-в, спрям. на регіон. інтеграцію. Бюджет ЄС є централіз. ФГК країн-членів та водночас фін. планом форм-ня та викор-ня фін. рес-в ЄС. Специфікою бюджету ЄС є те, що він не може виконувати роль інстр-ту макроек. п-ки, тобто впливати на стабілізацію ек-ки д-в-членів.

Осн. принципами форм-ня доходів бюджету ЄС є принцип спільної фін. відпов-ті, який передбачає, що всі д-ви–члени ЄС зобов’язані брати участь у форм-ні доходів бюджету і принцип фін. солідарності д-в–членів ЄС, який вимагає приведення внесків д-в–членів ЄС у відповідність до їх фін. можл-тей. Власні ресурси бюджету ЄС об’єдн-ся у 3 осн. групи: 1) традиційно до власних коштів належать мито, с/г збори; податки на в-во і зберігання цукру та глюкозо місткої продукції; 2) країни-члени відраховують до бюджету ЄС певний % від бази опод-ня податком на додану в-ть; 3) найважл. роль серед власних рес-в бюджету ЄС відіграють відрах-ня певної частки вал. нац. доходу.

Крім власних рес-в, до бюджету зарах-ся й ін. доходи, роль яких є незначною: відсотки за наданими кредитами; внески країн, які не є членами ЄС, до певних програм Союзу, невикористані суми за рез-тами вик-ня бюджету в мин. році.

Видатки бюджету ЄС об’єдн-ся у 6 груп, які відображені у відповідних розділах цього фін. плану: 1) Видатки сприяння ек. зростанню, підтримці конкур/спром-ті та зайн-ті. 2) Програми ЄС спрям. на охорону та упр-ня прир. рес-ми. 3) Видатки за розділом «Громадянство, свобода, безпека та правосуддя». 4) Видатки на фін-ня зовн. програм. 5) Адм. в-ти. 6) Зрівняльні платежі, спрям-ся у вигляді допомоги новим країнам – членам ЄС.