- •1. Фін. Наука: предмет та методи
- •2. Фінанси як об’єкт. Ек. Категорія
- •3. Функції ф-сів, їх хар-ка
- •4. Система фін. Категорій
- •5. Взаємозв’язок ф-сів з ін. Ек. Категоріями в процесі вартісного розподілу ввп
- •6. Генезис категорії фінансів
- •7. Еволюція фінансів
- •8. Поняття про фін. С-му: її склад та стр-ра
- •9. Фін. Політика: її сутність, зміст та осн. Задачі
- •13. Поняття та с-ма фін. Права
- •31. Ек. Сутність і призн-ня податків. Ф-ї податків
- •34. Характеристика пдв
- •23. Податкова с-ма: поняття і основи побудови
- •23. Сутність бюджету та його ф-ї
- •25. Поняття бюдж. С-ми її стр-ра та принципи побудови
- •27. Ек. Сутність доходів держ. Бюджету, їх клас-ція
- •41. Місц. Бюджети як осн. Складова місц. Ф-сів
- •32. Причини вин-ня бюдж. Дефіциту та методи його фін-ня
- •50. Ек. Сутність і роль держ. Кредиту
- •52. Держ. Борг, механізм його форм-ня. Види та клас-ція
- •66. Об’єкт. Необх-ть і сутність страх. Захисту
- •67. Сутність страх-ня, його ф-ї та принципи
- •37. Клас-ція страх-ня за видами і формами
- •68. Страх. Ринок та його стр-ра
- •72. Сутність, функції та призначення фінансового ринку
- •41. Структура фін. Ринку
- •42. Суб’єкти фін. Ринку, їх клас-ція
- •75. Цінні папери як інстр-ти фін. Ринку
- •44. Фонд. Біржа та її ф-ї
- •54. Сутність ф-сів підприємн. Стр-р, їх ф-ї та ознаки
- •46. Методи і принципи орг-ції фін. Д-ті підпр-в
- •47. Фін. Ресурси підпр-в, їх клас-ція
- •57. Грошові надх-ня сг
- •61. Фінанси бюдж. Установ
- •54. Неприбутк. Д-ть громадс. Формувань
- •77. Ек. Природа і пр-ня міжнар. Ф-сів
- •56. Світ. Фін. Ринок і його стр-ра
- •57. Фінанси міжнар. Орг-цій (оон, єс)
- •58. Фінанси міжнар. Фін.-кред. Установ
- •19. Фін. План-ня в с-мі фін. Мен-нту
- •20. Необх-ть та зміст фін. Контролю як ел-ту фін. Мен-нту
- •64. Взаємозв’язок фін. Рес-в і ввп
- •44. Міжбюдж. Відносини, види міжбюдж. Трансфертів
42. Суб’єкти фін. Ринку, їх клас-ція
Суб'єкти фін. ринку - фіз. та юр. особи, а також фін. пос-ки, які отримують в кор-ня гроші клієнтів і повинні одержувати дохід у розмірі, що дає змогу задовольнити вимоги клієнтів і мати сер. норму пр-ку для цього виду д-ті.
Суб’єкти фін. ринку клас-ся:
1) За формою: домогосп-ва; СГ; д-ва; місц. органи влади.
2) За ф-ями: емітенти; інвестори (інд. та інституц.); фін. пос-ки; інститути інфрастр-ри ринку; держ. регулюючі органи.
Домогосп-во – ек. одиниця, що скл. з однієї або більше людей, які ведуть спільне госп-во, що забезпечує ек-ку ф-рами в-ва, викор-є зароблені на цьому кошти для пот. спож-ня товарів та послуг і заощ-ня з метою задов-ня своїх майб. потреб.
СГ – юр. особи, резиденти певної д-ви, які займ-ся в-вом товарів та наданням послуг. СГ залучають необх. для інвестицій фін. ресурси за рах. продажу на фін. ринку ЦП власної емісії.
Держ. сектор пов'язаний з ек. с-мою загалом ч/з податки, держ. закупівлі й позики, які уряд здійснює на фін. ринку.
Місц. позики є одним з важл. інстр-тів фін-ня нагальних сусп. потреб, таких як р-к с-м електро-, водопостачання та каналізації, буд-во житла, р-к трансп. мереж, буд-во об'єктів освіти, охорони здоров'я тощо. Можл-ть одержати значні додатк. фін. ресурси для р-ку інфрастр-ри міст ч/з випуск облігацій зумовлює високі темпи р-ку ринку муніцип. ЦП, суб'єктами якого є насамперед місц. органи влади.
Емітент – юр. особа, АРК або міські ради, а також д-ва в особі уповн-них нею органів держ. влади, яка від свого імені розміщує емісійні ЦП та бере на себе зоб-ня щодо них перед їх вл-ками.
Інд. інвестори – фіз. та юр. особи, резиденти і нерезиденти, які набули права вл-ті на ЦП з метою отримання доходу від вкладених коштів та набуття відповідних прав, що надаються вл-ку ЦП відповідно до закон-ва.
Інституційні інвестори – ІСІ, недерж. пенс. фонди, страх. компанії, ін. фін. установи, які здійс-ть операції з фін. активами в інтересах 3х осіб за власний рах. чи за рах. цих осіб, а у випадках передбачених закон-вом також за рах. залучених від ін. осіб фін. активів з метою отримання пр-ку або збереження реал. в-ті фін. активів.
Фін. пос-к – фін. установи (банки, страх. компанії, пенс. фонди ощо), які акумулюють кошти фіз. та юр. осіб, а в подальшому надають їх на комерц. засадах позич-кам.
У суч. умовах до інститутів інфрастр-ри фін. ринку включають наст. стр-рні утв-ня: фонд. та вал. біржі, комерц. банки, брокер. компанії, інвест. дилерів та андеррайтерів, с-ми міжбірж. і міжброкер. (міждилер.) зв’язків, інвест. компанії та фонди, трастові компанії та інвест. управляючі, фін.-пром. групи або фін. холдинг. компанії, фін. будинки або фін. супермаркети, страх. компанії, пенс. фонди, нац. депозитарну с-му, реєстраторів ЦП, інформац.-консульт. центри, розрах.-кліринг. установи та ін. кред.-фін. й інвест. інститути.
75. Цінні папери як інстр-ти фін. Ринку
Виконуючи операції на фін. ринку, його уч-ки вибирають відповідні фін. інстр-ти – фін. док-ти, що оберт-ся на ринку, мають гр. в-ть і за доп. яких здійс-ся операції на фін. ринку.
ЦП, як інстр-ти фін. ринку, являють собою док-ти-свідоцтва про борг. зоб-ня або право вл-ті.
Цінні папери – гр. док-ти, що засвідчують право володіння або відносини позики між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як пр., виплату доходу у вигляді дивідендів або %, а також можл-ть передання гр. та ін. прав, що випливають із цих док-тів, ін. особам.
Майн. права за ЦП обумовлені наданням коштів у позику, на проведення операцій купівлі-продажу, заставою майна і т. ін. У зв'язку з цим ЦП дають їхньому вл-кові право на отримання вст-ного доходу. К-л, який вкладений у ЦП, має назву фондовий (фіктивний).
ЦП можна купувати, продавати, закладати, зберігати, передавати у спадщину, дарувати, обмінювати. Вони можуть виконувати окр. ф-ї грошей (засобу платежу, розр-ків). Але, на відміну від грошей, вони не можуть виступати як заг. екв-т.
Фундаментальні вл-ті ЦП: 1) Ринковість - здатність ЦП купуватися та продаватися на ринку, бути сам. плат. засобом, а також об'єктом ін. цив. відносин (позики, спадщини, дарування, гарантії тощо). 2) Дохідність – вл-ть ЦП бути засобом збереження і нагр-ня баг-ва. 3) Ризикованість – вл-ть ЦП завдавати їх вл-кам гр. в-т ч/з зменш. своєї дохідності з різних причин. 4) Ліквідність – вл-ть ЦП швидко перетворюватися на гроші без великих в-т для вл-ка. 5) Спекулятивність – можл-ть ЦП стати об'єктом спекуляції. 6) Стандартність - по-перше, це відповідність зовн. оформлення ЦП єдиним законод. визн-ним вимогам (при цьому ЦП можуть існувати як у матер. вигляді, так і в дематеріаліз. формі як записи на рах-х); по-друге, це однак-ть правових наслідків для суб'єктів ринку щодо операцій із ЦП окр. груп і видів.
За багатьма своїми ф-ями ЦП тотожні грошам, що є ще однією їх ек. хар-кою. Так, емітент багатьох ЦП і грошей той самий – д-ва й уповн-ні нею органи. Випуск тих і інших рег-ся Урядом, Мін-вом ф-сів, Центр. банком, деякими ін. органами. Як гроші, так і ЦП часом випуск-ся для покриття дефіциту держ. бюджету, вони строго стандартизовані, мають певний ступінь захисту від підробок.
Клас-ція ЦП:
* Пайові - ЦП, за якими емітент не несе зоб-ня повернути кошти, інвестовані у його д-ть, але підтверджують участь у стат. фонді й надають вл-кам право на участь в упр-ні справами емітента й отримання частки пр-ку у вигляді дивідендів та частки майна при ліквідації (акції, інвест. серт-ти).
* Боргові - ЦП, за якими емітент несе зоб-ня повернути у визнач. термін кошти, інвестовані в його д-ть, але не дають права вл-кам на участь в упр-ні справами емітента (облігації, векселі).
* Похідні фін. інстр-ти (опціони, ф'ючерси, варанти) – особл. фонд. цінності, що фіксують проміжні права партнерів при укладенні угоди. Вони не дають ані права вл-ті, ані права на отримання доходу, але засвідчують право на купівлю/продаж ЦП різних видів (найчастіше акцій).
