68. Страх. Ринок та його стр-ра

В умовах утвердження ринк. засад госп-ня важл. передумовою забезп-ня фін. стаб-ті д-ви, її сталого ек. р-ку та заг. добробуту є еф. функц-ня страх. ринку.

Страх. ринок можна розглядати з таких позицій: 1) як сферу ек. відносин, де об'єктом купівлі-продажу є страх. захист та форм-ся П. і Пр. на нього; 2 ) як форму орг-ції фін. відносин щодо форм-ня та розподілу страх. фонду для забезп-ня страх. захисту юр. і фіз. осіб; 3) як соц.-ек. сер-ще, в якому функц-ть страх. компанії, страхув-ки, посер-ки, що приймають участь в реалізації страх. послуг; 4) як сук-ть страх. орг-цій і страх. послуг; 5) як механізм перерозподілу фін. рес-в страхув-ків і страховиків.

Об'єкт. умовами функц-ня страх. ринку є наявність: потреби в страх. послугах; об'єктів страх-ня, що мають спож. в-ть; суб'єктів страх-ня, що здатні задовольнити потреби або їх споживати.

Об'єктом страх. ринку є страх. продукти – специф. страх. послуги, що надаються страхув-ку при вик-ні договору страх-ня. Перелік видів страх-ня, якими може кор-тися страхув-к, відображає асортимент страх. ринку.

До осн. суб'єктів страх. ринку належать: страховики; страхув-ки; страх. пос-ки.

Страх. пос-ки – страх. брокери чи агенти, ч/з яких уклад-ся договір страх-ня і вирішуються окр. питання щодо врег-ня претензій: * Страх. брокери – юр. особи або громадяни, які офіційно зареєстровані в уст-ному порядку і за винагороду здійс-ть посередн. д-ть у страх-ні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу в страх-ні. * Страх. агенти – юр. і фіз. особи, які є предст-ками страховика і діють у його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.

Аджастери (диспашери) - спеціалісти з розр-ків аварій та розподілу збитків між уч-ками морського перевезення.

Аварійні комісари – вст-ть причини настання страх. випадку, хар-р та розмір збитків, як пр.., під час дор.-трансп. аварій.

Сюрвейєри - інспектори чи агенти страховика, що здійс-ть огляд та оцін-ня майна і визн-ть ім-ть реалізації страх. ризику.

Андерайтери – юр. особи, які діють від імені страховика та мають право брати на страх-ня запропоновані ризики, визначати тарифні ставки й умови договорів страх-ня на основі норм страх. права.

Крім вищезазначених осн. суб'єктів, виділяють й ін. уч-ків страх. відносин: тов-ва взаємного страх-ня, перестрахувальні компанії, об'єднання страховиків, орган у справах нагляду за страх. д-тю.

Тов-ва взаємного страх-ня (TBC) створені на основі добров. угоди між об'єднаннями юр. або фіз. осіб для страх. захисту своїх майн. інтересів. Предметом осн. д-ті ТВС є забезп-ня страх. захисту. TBC, окрім проведення страх. д-ті, надають фін. підтримку його членам ч/з інвест-ня коштів, видачу позик на потреби уч-ків тов-ва тощо.

На страх. ринку У. функц-ть такі об'єднання страховиків, як Ліга страх. орг-цій У., Моторне страх. бюро У., Авіаційне страх. бюро У., Морське бюро У., Асоціація "Укр. мед. страх. бюро".

39. Хар-ка доходів та витрат страх. компаній

Доходи страховика - кошти, що ств-ть необх. страх. фонд. Вони поділ-ся на:

1) Доходи від страх. д-ті віднос-ся до доходів від осн. операц. д-ті, вкл-ть всі надх-ня, пов’язані з проведенням страх-ня та перестрах-ня. У складі цих доходів – страх. премії за договорами страх-ня та перестрах-ня, комісійні винагороди, частки від страх. сум та відшкод-нь, сплачені перестраховиками, повернені суми із централіз. страх. фондів.

2) Доходами від розміщення тимч.-вільних коштів як власних, так і страхових резервів є відсотки за депозитами коштів, розміщених на розрахунк. рах-х у банку; відсотки від облігацій і акцій; участь у пр-ку перестрахув-ка; доходи від реалізації корпорат. прав; відсотки за довготерміновими інвестиціями.

3) Доходи від ін. операц. д-ті відносяться до звич. д-ті страховика і включають: доходи від здачі майна в оренду, доходи безповоротної фін. допомоги, доходи від надання консультацій, штрафи, пеня.

За ек. сутністю в-ти страховика скл. із таких груп: * виплата страх. сум та страх. відшкод-нь за договорами страх-ня та перестрах-ня; * в-ти на ведення страх. справи; * в-ти на фін-ня превентивних заходів; * в-ти на здійс-ня інвест. д-ті.

В-ти на страх. виплати складають найб. частину в-т страховика та зал. від багатьох ф-рів, серед яких виділяють: йм-ть настання страх. випадку, розмір страх. збитку, обсяг страх. відпов-ті.

В-ти на ведення страх. справи включають в-ти, пов’язані з укладанням та обсл-ням договорів страх-ня, тобто фін.-госп. д-тю страховика. У складі в-т на ведення справи розрізняють: - організаційні – пов’язані із орг-цією, ств-ням страх. компанії; - аквізаційні – вир. в-ти страховика. Пов’язані із залученням нових страхув-ків, укладанням нових страх. договорів; - інкасаційні – пов’язані із обсл-ням гр. обігу страх. компанії. В-ти на вигот-ня бланків, квитанцій, облік. регістрів; - ліквідаційні – пов’язані із ліквідацією збитку, спричиненого страх. випадком (збирання інф-ції, виплати, поштово-телеграфні в-ти, відрах-ня в резерв збитків).

Різниця між доходами та в-тами створює фін. рез-т д-ті страх. компанії. Згідно із законом осн. фін. рез-том д-ті страх. компанії є пр-к, що включає * пр-к від страх. д-ті (крім страх-ня життя і мед. страх-ня), * пр-к від розміщення вільних коштів, * пр-к від ін. операцій.

Ставки опод-ня страховиків: 1. Доходи внасл. вик-ня договорів з довгостр. страх-ня життя та пенс. страх-ня у межах недерж. пенс. забезп-ня – 0%. 2. Вал. доходи резидентів від страх-ня (крім доходу від страх-ня і перестрах-ня життя) – 3%. 3. Вал. доходи від страх-ня та перестрах-ня життя, якщо договір буде розірвано достроково – 6%. 4. Доходи нерезидентів від перестрах-ня ризиків на тер-ї У. – 15%. 5. Доходи нерезидентів від страх-ня ризиків на тер-ї У., пр-к резидентів від ін. видів д-ті: відсотків від депоз. рахунків, реалізації осн. фондів і нематер. активів, реалізації ЦП – 30%.