- •1. Фін. Наука: предмет та методи
- •2. Фінанси як об’єкт. Ек. Категорія
- •3. Функції ф-сів, їх хар-ка
- •4. Система фін. Категорій
- •5. Взаємозв’язок ф-сів з ін. Ек. Категоріями в процесі вартісного розподілу ввп
- •6. Генезис категорії фінансів
- •7. Еволюція фінансів
- •8. Поняття про фін. С-му: її склад та стр-ра
- •9. Фін. Політика: її сутність, зміст та осн. Задачі
- •13. Поняття та с-ма фін. Права
- •31. Ек. Сутність і призн-ня податків. Ф-ї податків
- •34. Характеристика пдв
- •23. Податкова с-ма: поняття і основи побудови
- •23. Сутність бюджету та його ф-ї
- •25. Поняття бюдж. С-ми її стр-ра та принципи побудови
- •27. Ек. Сутність доходів держ. Бюджету, їх клас-ція
- •41. Місц. Бюджети як осн. Складова місц. Ф-сів
- •32. Причини вин-ня бюдж. Дефіциту та методи його фін-ня
- •50. Ек. Сутність і роль держ. Кредиту
- •52. Держ. Борг, механізм його форм-ня. Види та клас-ція
- •66. Об’єкт. Необх-ть і сутність страх. Захисту
- •67. Сутність страх-ня, його ф-ї та принципи
- •37. Клас-ція страх-ня за видами і формами
- •68. Страх. Ринок та його стр-ра
- •72. Сутність, функції та призначення фінансового ринку
- •41. Структура фін. Ринку
- •42. Суб’єкти фін. Ринку, їх клас-ція
- •75. Цінні папери як інстр-ти фін. Ринку
- •44. Фонд. Біржа та її ф-ї
- •54. Сутність ф-сів підприємн. Стр-р, їх ф-ї та ознаки
- •46. Методи і принципи орг-ції фін. Д-ті підпр-в
- •47. Фін. Ресурси підпр-в, їх клас-ція
- •57. Грошові надх-ня сг
- •61. Фінанси бюдж. Установ
- •54. Неприбутк. Д-ть громадс. Формувань
- •77. Ек. Природа і пр-ня міжнар. Ф-сів
- •56. Світ. Фін. Ринок і його стр-ра
- •57. Фінанси міжнар. Орг-цій (оон, єс)
- •58. Фінанси міжнар. Фін.-кред. Установ
- •19. Фін. План-ня в с-мі фін. Мен-нту
- •20. Необх-ть та зміст фін. Контролю як ел-ту фін. Мен-нту
- •64. Взаємозв’язок фін. Рес-в і ввп
- •44. Міжбюдж. Відносини, види міжбюдж. Трансфертів
37. Клас-ція страх-ня за видами і формами
Багатогранність і розгалуженість об’єктів страх-ня, широкий спектр страх. відносин передбачають необх-ть клас-ції страх-ня.
За формами проведення страх-ня поділяють на: 1) Добровільне – здійсн-ся на основі договору між страхув-ком і страховиком. Заг. умови і порядок здійс-ня такого страх-ня визн-ся правилами страх-ня, що вст-ся страховиком сам-но, відповідно до вимог чинного страх. закон-ва. Страховики мають право займатися тільки визначеними у ліцензії видами добров. страх-ня. 2) Обов’язкове – вст-є д-ва з метою захисту інтересів не лише окр. страхув-ків, а й сусп-ва в цілому. Для здійс-ня обов'язк. видів страх-ня законод. актами визн-ся перелік об'єктів страх-ня, обсяги страх. відпов-ті, норми страх. забезп-ня, порядок сплати страх. платежів, права й обов'язки уч-ків страх-ня. Принцип обов'язк-ті однаково пошир-ся і на страхув-ка, і на страховика.
За сферами д-ті або спеціалізацією страховика передбач-ся поділ страх-ня на страх-ня життя та заг. (ризикове) страх-ня.
За родом небезпеки страх. ризиків виділяють страх-ня за д-тю страховика (морське, авіаційне, автотрансп. тощо) та за видами ризиків (фін., кред., екол. тощо).
За статусом страхув-ка страхові послуги поділяють на такі, що надаються юр. особам, а також такі, які обсл-ть інтереси громадян. Ця класифікац. ознака не пошир-ся на особисте страх-ня.
За організац.-правовою формою страховика розрізняють: * комерц. (послуги надають страх. компанії, створені у формі акціонер., повних, командитних тов-в та тов-в з додатк. відпов-тю); * взаємне (послуги надають тов-ва взаємного страх-ня); * держ. (послуги надають держ. страх. орг-ції).
За об'єктами страх-ня визначено три його галузі: * особисте - галузь страх-ня, в якій об'єктом страх-ня є життя, здоров'я, працезд-ть громадян; * майнове - як сук-ть видів страх-ня, об'єктом яких є майно юр. і фіз. осіб; * страх-ня відпов-ті - в якій об'єктом страх-ня є відпов-ть перед 3ми особами, які можуть зазнати збитків унасл. д-ті або безд-ті страхув-ка.
Особисте страх-ня можна поділити на 3 підгалузі: - страх-ня від нещ. випадків; - мед. страх-ня; - страх-ня життя і пенсій. Специф. риси: * страхув-к чи застрахований повинен бути конкр. особою у вигляді об’єкту страх-ня; * здійс-ся на випадок настання певних страх. випадків; * об’єкт страх-ня (особа) не має вартісної оцінки; * страх. сума зал. від матер. стану страхув-ка; * суб’єктів страх. відносин може бути більше 2х: страховик, страхув-к, застрахований, вигодонабувач.
Майнове страх-ня є формою захисту від ризиків, що загрожують майну чи групі речей від втрати (знищення) чи пошкодження, а також підприємн. ризиків. Але захист від зазначених ризиків здійс-ся за умови, що вони не носять навмисний хар-р. Підґалузями є: - страх-ня майна громадян; - страх-ня майна юр. осіб. Специф. риси: * об’єкт страх-ня має вартісну оцінку; * страх-ню підлягає конкр. вл-ть; * страх. сума не може перевищувати дійсної (залишкової) в-ті майна на момент укладання договору страх-ня; * договір майн. страх-ня не уклад-ся на тривалий час; * суб’єктів страх. відносин може бути 3: страховик, страхув-к, вигодонабувач.
Страх-ня відпов-ті є формою захисту від ризиків, що загрожують 3й особі (її здоров’ю чи майну). Об’єктом виступає відпов-ть перед 3ми особами, майн. інтереси, пов’язані з відшк-ням страховиком: - заподіяної шкоди або її майну; - шкоди заподіяної юр. особі. Мета – страх. захист ек. інтересів страхув-ків, здатних заподіяти шкоду 3ім особам. Специф. ознаки: * суб’єктами страх. відносин є 3 сторони: страховик, страхув-к, 3я сторона – застрахований, кому буде виплачуватися страх. відшк-ня (наперед не визначений); * не визначена в-ть об’єкта страх-ня; * забезпечує відшк-ня збитку 3ій особі і одночасно виступає у якості охорони майн. інтересів самого страхув-ка; * страх. сума вст-ся у договорі як ліміт (межа) відпов-ті страхув-ка, яка може виникнути при заподіянні страхув-ком шкоди на весь термін дії договору страх-ня чи на 1 страх. випадок.
