67. Сутність страх-ня, його ф-ї та принципи

Страх-ня – одна з найб. давніх істор. категорій сусп.-ек. відносин між людьми, невід’ємна частина вир. відносин. За ек. сутністю страх-ня – складова частина ф-сів, яка пов’язана із визн-ням, оцінкою і компенсацію ризиків у сусп. в-ві.

Згідно із ЗУ «Про страх-ня» страх-ня – вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фіз. та юр. осіб у разі настання певних подій (страх. випадків), визначених договором страх-ня або чинним закон-вом, за рах. гр. фондів, що форм-ся шляхом сплати фіз. та юр. особами страх. платежів (страх. внесків, премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Хар-рні ознаки категорії страх-ня: - наявність розподільних та перерозп. відносин; - існування страх. ризику, тобто страх-ню властивий вірогідний хар-р відносин; - форм-ня страх. фонду за рах. внесків його уч-ків; - поєднання інд. та групових страх. інтересів; - солідарна відпов-ть всіх страхув-ків за втрати; - повернення страх. платежів, що мобілізовані до страх. фонду; - самоокупність страх. д-ті та отримання пр-ку страховиком.

До об’єктів страх-ня належать майнові інтереси, пов’язані із: * життям, здоров’ям, працезд-тю та додатк. пенсією страхув-ка або застрах. особи (особисте страх-ня); * володіння, кор-ня і розпор-ня майном (майнове страх-ня); * відшк-ня страхув-ком заподіяної ним шкоди застрах. особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юр. особі (страх-ня відпов-ті).

Суб’єкти страх. відносин:

- Страховик – страх. компанія, юр. особа, яка діє на підставі відповідної ліцензії, беручи на себе зоб-ня щодо ств-ня колект. страх. фонду і здійс-ня виплат з нього страхув-ку чи 3й особі, на користь якої укладено договір страх-ня, при настанні страх. випадку. Мін. розмір стат. фонду страховика, який займ-ся видами страх-ня іншими, ніж страх-ня життя, вст-ся в сумі, еквівалентній 1 млн. євро, а страховика, який займ-ся страх-ням життя, - 1,5 млн. євро.

- Страхув-к – юр. чи фіз. особа, яка на підставі відповідної угоди сплачує страх. внески до страх. фонду та отримує право на страх. відшк-ня у разі настання страх. випадку.

- Застраховані – особи, що беруть участь в особистому страх-ні, об’єктом страх. захисту яких є життя, здоров’я і працезд-ть. Застрахована особа, яка сплачує страх. внески є одночасно і страхув-ком.

- Вигодонабувачі – особи, зазначені страхув-ком у договорі страх-ня для отримання страх. відшк-ня або страх. виплати у разі якщо страхув-к чи застрах. особа не зможе скористатися належними сумами сам-но.

Предметом страх-ня виступає йм-ть настання ризику.

Зміст будь-якої ек. категорії розкрив-ся в її ф-ях. Ф-ї страхування: 1) Ризикова - полягає в переданні страховику відпов-ті за наслідки ризику за певну плату. 2) Заощ-ня коштів - дозволяє накопичити страхув-ку за рах. страх. внесків, що обумовлені договором страх-ня, певну страх. суму за умови відсутності страх. випадку за час дії такого договору. Як пр., дана ф-я властива особистому страх-ню. 3) Ств-ня та викор-ня страх. фондів і резервів - вирішує завдання накопичення страховиком певних ек. рес-в (матер. та фін.), які є достатніми для забезп-ня покриття збитків страхув-ка у разі настання страх. випадку, а також для форм-ня к-лу з метою забезп-ня прибутк-ті, платоспром-ті й стійкості самого страховика. 4) Контрольна - передбачає проведення фін. контролю за прав. проведенням страх. та інвест. операцій, оптим. форм-ням та ціл. викор-ням страх. к-лів. 5) Превентивна – страх-ня забезпечує фін-ня заходів для попередження настання страх. події, сприяє запобіганню великих втрат як страхув-ка, так і страховика. 6) Інвестиційна - передбачає вкладання тимч.-вільних коштів страховика в об’єкти підприємн. та ін. видів д-ті з метою отримання пр-ку на умовах диверсифікації, безпечності, звор-ті, пр-ковості, лікв-ті.

Принципи, на яких баз-ся страх-ня: - Вільний вибір страхув-ком страховика, а страховиком – виду страх-ня; - Страх. ризик – потенц. можл-ть збитку чи втрати доходу при настанні визначених подій. Перелік страх. ризиків вказ-ся в договорі страх-ні. Стра. випадок, що настав, наз. страх. подією; - Страх. інтерес страхув-ка і страховика – законна вимога відшкодувати майновий збиток, пов'язаний з правом вл-ті, володінням, розпор-ням і викор-ням об’єкта страх-ня та права вимоги дотримання умов договору; - Сумлінність і відкритість – висока довіра між сторонами, надання сторонами повної інф-ції про об’єкт страх-ня як на момент укладання договору, так і у процесі його вик-ня; - Страх. відшк-ня на рівні збитку – виплати не повинні приносити страхув-ку пр-к, страх. відшк-ня має лише відновити його майнове становище до того рівня, який був безпос-о перед страх. випадком, що відбувся; - Франшиза – визн-ня у договорі франшизи незначної частина збитку, яка при настанні страх. події не відшкод-ся страховиком. Виділяють франшизу: * Умовну – обумовлена частина збитків, яка не підлагає відшкод-ню в разі збитків, які нижчі або = зн-ню франшизи, у разі ж перевищення суми збитків зн-ня обумовленої частини збитків виплати здійсн-ся в повному обсязі; * Безумовну – обумовлена частина збитків, яка не відшкод-ся страхув-ку у будь-якому випадку, тобто відпов-ть страховика визн-ся розміром збитку за вирах-ня франшизи. - Суброгація – передбачає передачу права страховику на стягнення суми страх. відшк-ня з винних осіб в межах здійснених страх. виплат; - Диверсифікація – передбачає необх-ть розширення д-ті страховика за межі осн. бізнесу.