- •1. Фін. Наука: предмет та методи
- •2. Фінанси як об’єкт. Ек. Категорія
- •3. Функції ф-сів, їх хар-ка
- •4. Система фін. Категорій
- •5. Взаємозв’язок ф-сів з ін. Ек. Категоріями в процесі вартісного розподілу ввп
- •6. Генезис категорії фінансів
- •7. Еволюція фінансів
- •8. Поняття про фін. С-му: її склад та стр-ра
- •9. Фін. Політика: її сутність, зміст та осн. Задачі
- •13. Поняття та с-ма фін. Права
- •31. Ек. Сутність і призн-ня податків. Ф-ї податків
- •34. Характеристика пдв
- •23. Податкова с-ма: поняття і основи побудови
- •23. Сутність бюджету та його ф-ї
- •25. Поняття бюдж. С-ми її стр-ра та принципи побудови
- •27. Ек. Сутність доходів держ. Бюджету, їх клас-ція
- •41. Місц. Бюджети як осн. Складова місц. Ф-сів
- •32. Причини вин-ня бюдж. Дефіциту та методи його фін-ня
- •50. Ек. Сутність і роль держ. Кредиту
- •52. Держ. Борг, механізм його форм-ня. Види та клас-ція
- •66. Об’єкт. Необх-ть і сутність страх. Захисту
- •67. Сутність страх-ня, його ф-ї та принципи
- •37. Клас-ція страх-ня за видами і формами
- •68. Страх. Ринок та його стр-ра
- •72. Сутність, функції та призначення фінансового ринку
- •41. Структура фін. Ринку
- •42. Суб’єкти фін. Ринку, їх клас-ція
- •75. Цінні папери як інстр-ти фін. Ринку
- •44. Фонд. Біржа та її ф-ї
- •54. Сутність ф-сів підприємн. Стр-р, їх ф-ї та ознаки
- •46. Методи і принципи орг-ції фін. Д-ті підпр-в
- •47. Фін. Ресурси підпр-в, їх клас-ція
- •57. Грошові надх-ня сг
- •61. Фінанси бюдж. Установ
- •54. Неприбутк. Д-ть громадс. Формувань
- •77. Ек. Природа і пр-ня міжнар. Ф-сів
- •56. Світ. Фін. Ринок і його стр-ра
- •57. Фінанси міжнар. Орг-цій (оон, єс)
- •58. Фінанси міжнар. Фін.-кред. Установ
- •19. Фін. План-ня в с-мі фін. Мен-нту
- •20. Необх-ть та зміст фін. Контролю як ел-ту фін. Мен-нту
- •64. Взаємозв’язок фін. Рес-в і ввп
- •44. Міжбюдж. Відносини, види міжбюдж. Трансфертів
32. Причини вин-ня бюдж. Дефіциту та методи його фін-ня
Стан бюджету як фін. плану відображає не тільки фін. стан д-ви, але й хар-зує фін. ситуацію вцілому в країні. Для бюджету хар-рні 3 пок-ка: 1) Рівновага доходів та видатків – свідчить про збаланс-ть бюджету, тобто про достатність джерел фін-ня потреб д-ви у план. році. 2) Перевищення доходів над видатками (бюдж. профіцит) – відображає стаб. фін. ситуацію в країні. 3) Пок-к бюдж. дефіциту – свідчить про перевищення передбачених у бюджеті видатків над пост. доходами.
Клас-ція бюдж. дефіциту:
1) За формою прояву: * Плановий – заплановано та затв-но в ЗУ «Про держ. бюджет». * Фактичний – реал. перевищення видатків над доходами бюджету, зафікс. в кін. бюдж. року. * Прихований – виникає внасл. включення до доходної частини джерел фін-ня бюджету, чи свідоме завищення планових пок-ків доходу.
2) За причинами вин-ня: * Свідомий – виникає в умовах достатності фін. рес-в у сусп-ві та досить високого рівня доходів юр. та фіз. осіб (пов’язаний з п-кою помірного опод-ня з метою знецінення фін. бази підприємн. стр-р). * Вимушений – пов’язаний з низьким рівнем виробленого ВВП, якщо процес опод-ня не може забезпечити бюджет д-ви достатніми доходами. * Циклічний – є рез-том цикл. падіння в-ва унасл. кон’юнкт. змін. * Структурний – є рез-том дискриц. пол-ки д-ви, що передбачає зменш. податків та збільш. уряд. видатків з метою зміни реал. обягу нац. в-ва та прискорення ек. зростання.
3) За хар-ром впливу на ек-ку: * Стійкий – спостер-ся в довгостр. періоді (напр., досвід США до правління Біла Клінтона – 25 років був бюдж. дефіцит, після 2х років - профіцит). * Тимчасовий – зумовлений кас. розривами (несвоєч-ть надх-нь для здійс-ня в-т) у процесі вик-ня бюджету або вин-ня подій, які неможливо спрогнозувати або передбачити. Для покриття тимч. кас. розривів у бюджетах форм-ся спец. фонд – оборотна кас. готівка, сума якої вст-ся при затв-ні бюджету, але не більше 1% від заг. суми бюджету.
4) За напрямами дефіц. фін-ня: * Пасивний – кошти спрям-ся на фін-ня пот. потреб. * Активний – передбачає викор-ня залучених коштів на фін-ня бюдж. інвестицій та к-ловкладень, що будуть сприяти зростанню обсягів ВВП.
Осн. причиною вин-ня бюдж. дефіциту є випередження темпів зростання бюдж. видатків порівняно з темпами зростання бюдж. доходів. Конкр. причини вин-ня бюдж. дефіциту об’єднуються в дві групи: об’єктивні та суб’єктивні.
До об’єкт. причин належать: - надзв. обставини, стих. лиха, техног. аварії; - необх-ть значних вкладень в ек-ку з метою її стр-рної перебудови; - необх-ть підвищення життєв. рівня нас-ня у зв. з тим, що доходи нас-ня нижчі за прожитк. мінімум.
До суб’єкт. причин належать: - наявність криз. явищ в ек-ці, що супроводж-ся спадом обсягів ВВП; - наявність значного тіньов. сектора в ек-ці; - низька податк. дисципліна; - нееф. механізм опод-ня СГ, коли значний податк. тиск призводить до зменш. діл. акт-ті; - зростання внутр. та зовн. боргу країни; - нерац. стр-ра видатків; - надмірне зростання соц. видатків порівняно з темпами зростання ВВП; - значні в-ти на держ. упр-ня; - надмірні в-ти на оборону та нац. безпеку; - недоск-ть, неузгодженість і часті зміни фін. закон-ва.
Осн. причини дефіциту держ. бюджету в У.: 1) Зменш. приросту ВВП. 2) Збільш. бюдж. в-т. 3) Відсутність чіткої фін. стратегії р-ку д-ви. 4) Інфляц. процеси.
Гран. обсяг дефіциту держ. бюджету не повинен перевищувати 3% факт. річного обсягу ВВП країни.
Існує 2 методи покриття дефіциту бюджету: * Неінфляційний - держ. позики, які відбивають взаємовідносини між д-вою як поз-ком та юр. і фіз. особами, урядами ін. країн та міжнар. фін. орг-ціями як кр-рами. Для їх викор-ня необхідні певні передумови: 1) наявність кр-рів, які мають тимч.-вільні фін. ресурси; 2) довіра з боку кр-рів до д-ви; 3) наявність стимулів до надання позик д-ві; 4) спроможність д-ви своєчасно повернути борги та виплатити %. * Інфляційний - емісія грошей, на відміну від держ. позик, є недостатньо еф. методом покриття бюдж. дефіциту. Саме вона спричиняє інфляцію - знецінення грошей. Фактично емісія на цілі покриття дефіциту бюджету не вирішує проблеми браку коштів: грошей стає більше, однак в-ть гр. од-ці зниж-ся, тобто сук. в-ть грошей в обігу залиш-ся недостатньою.
