22.Розкрийте у чому полягає методичне оснащення навчально-виховного процесу спрямованого на мовленнєвий розвиток дошкільника.

Методичне оснащення навчально-виховного процесу спрямованого на мовленнєвий розвиток дошкільника полягає у тому, що дитячий садок повинен мати наочні посібники, які допоможуть здійсненню завдань розвитку мови дітей. Вони поділяються на кілька груп:

1. методичні посібники( друковані і рукописні).Методична література, розроблені конспекти занять, проведення літературних ранків, вікторин, записи дитячої мови повинні бути впорядковані за темами. Відповідно повинні бути оформлені каталоги наявного методичного матеріалу, картотеки журнальних статей. У куточку технічних засобів, крім діафільмів, кінофільмів фонохрестоматій тощо,повинні знаходитись упорядковані діатези;

2. наочні навчальні посібники для дітей: натуральні(реальні предмети) і зображувальні( іграшки, картини, фотографії, пластинки). Особливий вид наочності –дидактичний матеріал для навчання грамоти, настільні дидактичні ігри;

3. різні види театрів.

Ці умови не виникають самі собою, створення їх вимагає певних зусиль і наполегливості; їх необхідно постійно підтримувати, щоб вони перетворились у міцні традиції дошкільного закладу.

26. (Теорія) Розкрийте сучасні етапи проблеми розвитку у дітей діалогічного мовлення. Проаналізуйте дослідження з проблеми.

Завдання розвитку діалогічного мовлення дітей раннього та дошкільного віку сформульовано в програмі “Витоки мовленнєвого розвитку дітей раннього та дошкільного віку”. Програмою передбачається:

• вчити дітей відповідати на запитання та звертатися до інших із запитаннями;

• підтримувати розмову; продовжувати її відповідно до ситуації спілкування;

• виявляти ініціативу в розмові з дорослими та дітьми;

• будувати діалог на запропоновану тему (друга, третя, четверта… репліки діалогу)

Базовий компонент дошкільної освіти (А.М. Богуш є одним з його розробників) визначає зміст діамонологічної компетенції таким чином: “дитина вільно, невимушено вступає в розмову з дітьми, дорослими (як знайомими, так і незнайомими), підтримує запропонований діалог відповідно до теми, не втручається в розмову інших. Будує запропонований діалог відповідно до ситуації, відповідає на запитання, звернені до дитини, за змістом картини, художніх творів. Виконує словесні доручення, звітує про їх виконання”.

Є. Тихєєва у праці «Розвиток мовлення дітей» визначила такі ви­моги щодо керівництва розумовою й мовленнєвою активністю дітей під час бесіди: не зловживати запитаннями і не вимагати від них повних відповідей, вести бесіду природно, спонукати дітей до запитань, заохо­чувати до оцінки висловлюваних думок та їх словесного викладу всіма дітьми, не давати малюкам можливості відхилятися від основної теми бесіди, непомітно підводити їх до кінцевих висновків.

О.Ушакова у своїх працях характеризує діалогічне мовлення дошкільників, яке залежно від ситуації може бути ситуативним та контекстовим, згорнутим та еліптичним, мимовільним чи реактивним, мало організованим, із застосуванням кліше та шаблонів, звичних реплік та поєднань слів; пропонує ігри і вправи з розвитку діалогічного мовлення.

Спеціальна методика навчання діалогічного мовлення дітей дошкільного віку досліджувалася Г.Чулковою, яка зауважує, що за традиційною системою навчання для більшості дітей характерні низький рівень розвитку навичок діалогічного мовлення. Г.Чулкова розуміє діалогічне мовлення як особливий вид мовленнєвої діяльності, функції якої реалізуються у процесі безпосереднього спілкування між співрозмовниками в результаті послідовного чергування стимулюючих та реагуючих реплік. Автором подано послідовність становлення навичок діалогічного мовлення та визначено оптимальні умови його формування на кожному віковому етапі дошкільного дитинства, але оволодінню діалогічним мовленням у молодшому дошкільному віці в дослідженні приділено недостатньо уваги

Методику проведення бесід з дітьми дошкіль­ного віку пізніше вдосконалювали О. Радіна, Є. Фльорина, А. Богуш, Е. Короткова. Вони звертали увагу на актуалізацію не лише мовленнє­вого аспекту, а й на необхідність створення особливої духовно-естетич­ної атмосфери, яка забезпечувала б виховний вплив бесіди. Науковці зазначають, що цінність бесіди виявляється в систематизації, уточненні, впорядкуванні дитячих уявлень, збагаченні їхнього досвіду. Під час бе­сіди діти навчаються логічно мислити, швидко пригадувати, аналізува­ти, порівнювати, висловлювати судження, робити висновки, формулюва­ти та обстоювати власні думки.

Не впевнена, що це те, що треба

Система вправ для навчання діалогічного мовлення складається з трьох основних етапів: І етап - початковий, на якому відбувається презентація матеріалу; ІІ етап - середній, на якому відбувається практика сформованих вмінь та навичок діалогічного мовлення; ІІІ етап - останній, креативний - на цьому етапі відбувається творча, самостійна робота учнів у процесі діалогічного мовлення. 

Відповідно до індуктивного шляху навчання підготовці до ведення діалогу включає:

1) удосконалювання психічних механізмів діалогічної мови;

2) формування навичоквикористаннямовногоматеріалу,

типового для діалогічної мови;

3) оволодіння вмінням взаємодії з партнерами в умовах внутрішньої та зовнішньої мовної ситуації;

4) навчання запитувати інформацію різноманітними питаннями, варіантам реагування на ці питання;

5) з набраних реплік складати мінідіалоги;

6) етап встановлення логічних зв'язків між мікродіалогами, складання макродіалогу.