2.Фізіометрія.

Фізіометрія – визначення функціональних показників. При вивченні роз-витку опорно-рухового апарату вимірюєтьмя м’язева сила рук.М’язева сила рук характеризує ступінь розвитку мускулатури; вимірю-ють її ручним динамометром. Дитина стоїть прямо, дещо відводить руку вперед і в сторону і, обхвативши динамометр кистю, максимально стискає його. Ніяких інших рухів в плечовому і ліктьовому суглобах не допускається. Проводиться 2-3 вимірювання, записуюють найбільший показник. Відлік ведеться в кілограмах.

3. Соматоскопія.

При дослідженні стану опорно-рухового апарату поряд з даними, одер-жаними інструментальним шляхом, враховуються і описові ознаки – дані зовнішнього обстеження. Багато описових ознак (розвиток мускулатури, ступінь жировідкладення та ін.) оцінюються за трьохбальною системою. Слабкий розвиток ознаки позначається цифрою 1, середній – 2, виражений або великий – цифрою 3. Про розвиток кістяка судять по товщині і масивності кісток, зрості і ширині плечей. Розрізняють три типи кістяка: тонкий або вузький (1), характеризується вузькими плечима і грудною кліткою, малими розмірами кисті рук і стопи; масивний або широкий (3) – широкими плечима, великими розмірами кисті і стопи; середній (2) займає проміжне місце.Визначають також: ступінь розвитку мускулатури,форму хребта,форму грудної клітки,форму ніг. Постава – привична поза і форма тіла вільно стоячої людини. Залежитьвона від форми хребта, рівномірності розвитку і тонусу мускулатури торсу. Розрізняють поставу правильну, сутулу, кифотичну, лордотичну і випрямлену.Для визначення постави проводять візуальну оцінку тіла в фас і профіль. Оцінюють положення лопаток, рівень плечей, положення голови. Спостере-ження доповнюються інструментальним вимірюванням глибини шийного і поясничого вигинів і довжини хребта за методом Ковальової. З цією метою до дитини, яка стоїть в привичній позі, приставляють ззаді антропометр так, щоб він був в строго вертикальному положенні і доторкався хребта в одній точці. Лінійкою вимірюють відстань від антропометра до остистого відрост-ку УП шийного хребця і до найбільш глибокої частини поясничої кривизни. Довжину хребта вимірюють таким чином. Дитина стоїть в стійці “смірно’, антропометр становлять ззаді і паралельно середньої лінії тіла, але не дотор-каючись хребта; з допомогою поперечної лінійки вимірюють висоту стояння верхньої точки хребта (найбільш низько прощупупуюча кісткова точка чере-па вздовж серединної лінії) і його кінця (кінець копчика); різниця між висо-тою стояння цих точок і складав довжину хребта. Одержані цифрові показ-ники глибини шийної точки і поясничого вигину порівнюють із даними таблиці для визначення видів постави (табл.14)., враховуючи при цьому стать дитини і довжину хребта.

42. Рокрийте методику обстеження постави дітей дошкільного віку

Для огляду дитина повинна роззутися і роздягтися( краще повністю), встати в звичайній для себе позі (не по стійці "смирно"), поставити стопи паралельно на відстані однієї ступні і дивитися прямо перед собою. Обстеження постави здійснюється в 4-х положеннях: спереду, збоку, зі спини,стоячи та в нахилі. Огляд спереду (фронтальна площина). Почніть огляд з особи і голови. Їх асиметрія і інші відхилення форми черепа і особи від норми зазвичай є ознаками природжених порушень розвитку опорно-рухового апарату. Зверніть увагу на положення голови : розташована вона прямо або нахилена вперед, назад або убік, повернена вліво або управо. Подивитеся, підняті або опушені плечі, чи на одному рівні вони знаходяться, чи симетрично розташовані ключиці, соски, оціните форму грудної клітки : вона може бути воронкоподібною, запалою, циліндричною, бочкоподібною, сплощеною. Виміріть відстань від кінчиків пальців опущених рук до підлоги: неоднакову висоту плечей можна не помітити при огляді, і такий вимір дозволить виявити асиметрію плечового поясу. Верхній край трапецієвидного м'яза в нормі злегка увігнутий, а при підвищеному тонусі надплечья стають опуклими, як у культуриста. Це часто поєднується з порушеннями в шийному відділі хребта, у тому числі характерно для його сходової деформації, коли кожен шийний хребець трохи зміщений вперед відносно того, що пролягає нижче. Огляд збоку (у сагиттальной площині). Вертикальна лінія, що проходить зверху вниз через усе тіло, повинна сполучати мочку вуха, вершину плеча, задній край тазостегнового суглоба, задню поверхню колінної чашки і передній край кісточки. Якщо уявній лінії вам недостатньо, можна використовувати схил з нитки з важком. Голова повинна знаходитися в положенні, при якому кут рота і кут нижньої щелепи розташовані на одній висоті, лоб і підборіддя - на одній вертикальній лінії, потилиця і надплечья з'єднуються плавною дугою. Опущена голова або витягнута вперед шия, посилений або сплощений шийний лордоз змінюють положення інших частин хребта. Зверніть увагу на вираженість грудного кіфозу і поперекового лордозу, міру опуклості грудної клітки, грудного відділу спини, живота, на колінні суглоби - чи знаходяться вони в нормальному положенні, надмірно зігнуті або переразогнуты. При огляді збоку можуть бути видні крилоподібні, не прилеглі до спини лопатки. Огляд при нахилі вперед (горизонтальна площина). Нахилятися при такому огляді треба правильно: опустити голову, притиснути підборіддя до грудей і, не згинаючи ніг і вільно опустивши руки, нахилити тулуб до горизонтального положення. Спину оглядають і з боку голови, і ззаду. Асиметрія частин тулуба при нахилі, поворот плечового поясу, коли одна рука опускається нижче за іншу, м'язовий валик і виступаючі ребра на одній із сторін хребта- ознаки сколіозу. Для підтвердження цього діагнозу потрібне рентгенологічне дослідження.