7.Аналіз капіталу підприємства.

Для загальної оцінки фінансового стану підприємства можна складати агрегований та спрощений баланс.

При побудові спрощеного балансу,зменшується кількість статей балансу,що збільшує його наочність і спрощує аналіз.

При складанні та аналізі порівняльного балансу,використовують прийоми вертикального та горизонтального аналізу.

Показники порівняльного балансу можна об’єднати в групи:

- Структури балансу;

- Динаміки балансу;

Структурної динаміки балансу.

Коефіцієнт зміни валюти балансу розраховують за формулою:

Кзвб = (ВБ1-ВБ0/ВБ0)*100%

Коефіцієнт зміни виторгу від реалізації продукції обчислюють:

Кзвг = (ВГ1-ВГ0/ВГ0)*100%

Коефіцієнт зміни прибутку обчислюють: Кзп = (ПР1-ПР0/ПР0)*100%

При аналізі загального капіталу підприємства, доцільно розраховувати такі показники: власний і постійний капітали, робочий капітал, власний оборотний капітал, найбільш ліквідні активи, активи що швидко реалізуються, активи що повільно реалізуються, активи що реалізуються важко, найбільш термінові зобов’язання, короткострокові і довгострокові пасиви.

Потрібно розраховувати ці показники в реалізованому і базовому періоді, та обчислювати їх відносне та абсолютне відхилення.

8.Аналіз джерел формування капіталу підприємств.

Для оптимального співвідношення власного і позичкового капіталу значною мірою залежить фінансовий стан підприємства.

Для оцінки джерел використання ресурсів,використовують наступні підприємства:

коефіцієнт фінансової стабільності – розраховують співвідношення власних коштів до позикових (не менше 0,8);

коефіцієнт фінансової незалежності (автономії або концентрації власного капіталу) = Власний капітал/ Пасиви ≥ 0,5;

коефіцієнт фінансової залежності = Пасиви/Власний капітал > 2;

коефіцієнт фінансового ризику = Позиковий капітал/Власний капітал < 1.

Ціна залученого капіталу визначається співвідношенням витрат, пов’язаних з залученням фінансових ресурсів до самої величини капіталу,що заощаджується.

Середня вартість капіталу розраховується: СЗВК = ∑ Bi * Wi, де Вi – вартість і – того джерела капіталу. Wi – питома вага і – того джерела капіталу.

Правило оцінки доцільності залучення показників капіталу дістало назву ефекту фінансового важеля: ЕФВ = (1 - Cпп) * (Ер – Рсв) * ПК/ВК, де Cпп – ставка податку на прибуток. Ер – економічна рентабельність або рентабельність капіталу. Рсв – рівень ставки % над позиковим капіталом.

Позитивний ефект фінансового важеля досягається, коли його диференціант > 0.

Оптимізація структури активу і пасиву з метою отримання прибутку та збільшення рентабельності фінансового аналізу називається важелем (легоричем).

Види важеля:

Виробничий – потенційна можливість впливати на прибуток підприємства змінюючи собівартість продукції та обсяг її випуску.

Фінансовий – це потенційна можливість впливати на прибуток, шляхом власного і позикового капіталу.

Виробничо-фынансовий – це узагальнений показник, що дор. Добутку вир-го та фінансового.

9.Аналіз майна підприємства.

Структурна вартість майна дає загальне уявлення про фінансовий стан підприємства. Вона показує частку кожного елемента в активі. Однак сама по собі вартість майна не визначає фінансового стану підприємства,а оцінює стан активів.

Найбільш загально структура активу характеризується коефіцієнтом оборотності і необоротним активами.

Аналіз динаміки і структури майна дає можливість встановити розмір абсолютного та відносного приросту чи зменшення всього майна підприємства і його окремих видів. Приріст зменшення активів свідчить про розширення (звуження) діяльності підприємства. Показники структурної динаміки відображають частку участі кожного виду майна в загальній зміні сукупних активів. Їх аналіз дає змогу зробити висновок про те, в які активи вкладені знову, залучені фінансові ресурси чи які активи зменшились за рахунок впливу фінансових ресурсів.

Окремо потрібно аналізувати основний і оборотний капітал, дебіторську заборгованість.

Застосовують матричний аналіз балансу,аналіз складу джерел і формування майна підприємства. Баланс подається як матриця, рядки якої-це статті активу, а графи-статті пасиву.

Розмірність матриці може повністю відповідати кількості активів (його статей) і пасивів балансу, але досить обмежена кількість статей агрегованого балансу.

Можна скласти:

матричний баланс на поточний рік;

майбутній на кінець року;

різницевий матричний баланс;

баланс руху коштів (надходження та витрачання коштів).

Перші два баланси – статистичні, останні два – відображають зміни майна та коштів підприємства.