Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ANALIZ_OPISOVI.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
224.77 Кб
Скачать

37. Аналіз оборотного капіталу.

Модель впливу чинників на зміну рентабельності ОК доцільно подати у такому вигляді:

;

При складанні спрощеного балансу доцільно припустити, що довгострокова фінансова заборгованість є меншою від потреби у необоротних активах і вона повністю направляється на їх фінансування, оскільки підприємству недоцільно фінансувати інші активи за допомогою такої заборгованості. Будувати спрощений баланс потрібно наступними етапами:

Довгострокова фінансова заборгованість повністю направляється на фінансування потреби у необоротних активах.

Залишок недофінансованих необоротних активів покривається власним капіталом.

Власний капітал який залишився після фінансування необоротних активів направляється на фінансування потреби в оборотних активах.

Якщо потреба в оборотних активах була повністю профінансована власним капіталом і поточна заборгованість у підприємства відсутня, то його залишок направляється на фінансування грошових засобів. Коли ж у п-ства присутня поточна заборгованість, тоді вона направляється на покриття потреби в ОА, а власний капітал який залишився після її фінансування – на формування грош.засобів.

Ефект фінансового важеля для джерела формування оборотного капіталу розраховують:

; Спп – ставка податку на прибуток, Ра – рентабельність активів,. Оцінку сформованої структури оборотного капіталу доцільно проводити у динаміці.

38. Аналіз дебіторської заборгованості.

Оптимальний розмір дебіторської заборгованості визначають за формулою:

; де ОР – плановий обсяг реалізації продукції з наданням комерційного кредиту; Кс/ц – коеф.співвідношення собівартості та ціни продукції; Спо – середній період обороту дебіторської заборгованості в минулому періоді; СПП – середній період прострочення платежів.

39. Аналіз руху грошових коштів п-ства.

У процесі аналізу руху грошових коштів потрібно вивчити динаміку залишків готівки на рахунках у банку, період надходження капіталу в даному виді активів (період обороту грошових коштів) та кількість оборотів середнього залишку грошових коштів (оборотність грошових коштів).

Період обороту грошових коштів = середні залишки грош коштів*тривалість періоду/сума кредитових оборотів на рахунках грошових коштів.

Кількість оборотів грошових коштів = загальна сума по обороту від реалізації продукції/середній залишок грошових коштів.

Оборотність грошових коштів = загальний видаток грошових коштів у період, що аналізується/середній залишок грошових коштів.

40. Зміст і завдання аналізу витрат п-ства.

Аналіз затрат за елементами дозволяє вивчити вплив на рівень собівартості використання трудових ресурсів, основних фондів і оборотних засобів. Дані такого аналізу являються базою для:

- встановлення потреб підприємства в матеріальних ресурсах, оборотних засобах, матеріально-технічному постачанню;

- визначення завдань по одиниці собівартості продукції;

- складання кошторису витрат на плановий період;

- розрахунку суми затрат на весь випуск продукції по кожному елементу.

Для виявлення причин зміни рівня собівартості вивчають склад і структуру затрат на виробництво. З цією метою визначають питому вагу кожного елементу в загальній сумі затрат на виробництво в %.

Це дозволяє намітити основні напрями аналізу затрат, знайти резерви зниження собівартості продукції за рахунок зниження її матеріально-, трудо-, енерго- фондомісткості.

При цьому порівнювати затрати в абсолютних величинах не має сенсу, так як вони обчислені на різний обсяг продукції чи робіт.

Групування затрат за економічними елементами дозволяє визначити загальну суму затрат на виробництво по підприємству в цілому і їх структуру, але не дає можливість обчислити собівартість продукції, розподілити затрати по видам продукції і цільовому призначенню. Це досягається шляхом аналізу затрат по статтях калькуляції. Класифікація затрат за статтями калькуляції, тобто за призначенням, дозволяє вивчити затрати по місцю їх виникнення, виявити їх зміни по окремим підрозділам підприємства, а також дає можливість розподілити витрати по видам продукції і визначити собівартість одиниці продукції.