76. Процес контролю

Процес контролю - це діяльність об'єднаних у певну структуру суб'єктів контролю (органів контролю, керівників, контролерів, громадських організацій), спрямованих на досягнення найбільш ефективним способом поставлених цілей шляхом організації певних задач і застосування відповідних принципів, методів, технічних засобів і технології контролю.

Суть процесу контролю виражають такі його характеристики:

* організаційна,

* змістовно- технічна,

* загальнюючо-коригуюча.

Організаційна характеристика включає в себе вибір об'єкта контролю, організаційно-методичну підготовку Змістовно-технологічна характеристика — це розробка плану і вибір методу вивчення контрольованого об'єкта. Узагальнюючо-коригуюча характеристика включає узагальнення, а при необхідності—обговорення в колективі результатів контролю, розробку рішень і оцінку їх виконання. Американські спеціалісти дійшли висновку, що процес контролю реалі-зується через такі етапи:

► розробку стандартів і критеріїв контролю (обмеження в часі, забезпечення реальності показників і результатів);

► порівняння реальних результатів з прийнятими стандартами та критеріями (вимірювання результатів, розповсюдження

інформації про результати, оцінки інформації, обгрунтування висновків);

► здійснення необхідних коригуючих дій (перегляд стандартів, усунення відхилень). У будь-якій організації чи на підприємстві відбуваються явища, що заслуговують як позитивної, так і негативної оцінки, оскільки існують як сильні, так і слабкі сторони діяльності. Тому система контролю полягає у виявленні тіньових сторін діяльності, співвідношенні позитивних і негативних явищ. Дієвий контроль повинен розкривати дійсну картину діяльності підприємства. Погано здійснюваний контроль може нанести такої ж шкоди, як і погано виконана робота.

77. Процес прийняття управлінських рішень.

Управлінські рішення — не що інше, як вибір альтернативи, який здійснюється керівником в рамках делегованих повноважень та спрямований на реалізацію цілей підприємства. Особливістю кваліфікованого керуючого є вміння послідовно і цілеспрямовано йти до вирішення питання. Важливим моментом є те, що визначення пріоритетності вирішення питань істотно впливає на процес прийняття управлінських рішень.

Процес прийняття управлінських рішень — циклічна послідовність дій, яка спрямована на вирішення конкретних проблем організації і виявляється в аналізі, розробці варіантів, прийняття конкретного рішення і реалізації комплексу заходів.

Аналіз управлінської ситуації потребує обробки, попередньо зібраної інформації. На цьому етапі здійснюється сприйняття організацією внутрішнього і зовнішнього середовища. Дані про стан справ в організації надходять до профільних співробітникам, які аналізують інформацію, що дає можливість виявити проблему. Далі слід виявлення і формулювання проблеми, що пов’язано з її структуруванням. При цьому слід прагнути приймати такі рішення, які потягнуть за собою мінімальну кількість труднощів у майбутньому.

Розробка варіантів вирішення спрямована на визначення найоптимальніших. Але на практиці керівник не має в своєму розпорядженні великим запасом часу, а тому часто шукає не оптимальний, а прийнятний варіант для вирішення проблеми.

Після розробки альтернатив рішень слід етап узгодження рішення. Саме організація, а не керівник повинні в комплексі приймати їх, а кращий спосіб полягає в залученні профільних працівників до участі в узгодженні.

Далі слід організувати реалізацію заходів щодо вирішення проблеми. Адже тільки правильна організація і контроль дій з доведенням до свідомості кожного задіяного співробітника його обов’язків призведе до позитивного результату — вирішення проблеми в рамках стратегії прийняття управлінських рішень.