71. Порівняльна характеристика японської та американської моделей менеджменту.

Теорія і практика менеджменту демонструє два чітко сформованих підходи в управлінні — японську та американську моделі менеджменту. При збігу загальних, стратегічних напрямів боротьби за лідерство існують і особливості в підходах провідних японських та американських компаній до того, як забезпечити свої переваги в економічному суперництві на світовому ринку. Принциповою відмінністю двох названих моделей менеджменту є те, що японська, побудована на колективізмі, а американська — на індивідуалізмі та конкуренції між людьми. Всі інші відмінності є похідними від неї (табл. 4.2).

Таблиця 4.2

Порівняльна характеристика японської та американської моделей менеджменту

Критерії Японська модель Модель США

1. Характер прийняття управлінських рішень Прийняття рішень за принципом консенсусу Індивідуальний характер прийняття рішень

2. Відповідальність Колективна Індивідуальна

3. Структура управління Нестандартна, гнучка Суворо формалізована

4. Характер контролю Колективний Індивідуальний контроль керівника

5. Організація контролю М'який неформалізований контроль Чітко формалізована жорстка процедура контролю

6. Оцінка результатів діяльності керівника Сповільнені оцінка роботи працівників і службове зростання Швидка оцінка результату та прискорене просування по службі

7. Оцінка якостей керівним Вміння здійснювати і координацію дій та контролювати Професіоналізм та ініціатива

8. Спрямованість управління Орієнтація управління на групу, підвищена увага до людини Орієнтація управління на окрему особу, увага до людини як до виконавця

9. Оцінка результатів діяльності персоналу Досягнення колективного результату Досягнення індивідуального результату

10. Стосунки з підлеглими Особисті неформальні стосунки Формальні стосунки

11. Кар'єра Просування по службі з врахуванням віку, вислуги років та лояльності до фірми Ділова кар'єра зумовлюється особистими досягненнями

12. Підготовка керівників Підготовка універсальних керівників Підготовка вузькоспеціалізованих керівників

13. Оплата праці Оплата праці за показниками роботи групи, стажем Оплата праці за індивідуальними досягненнями

14. Термін зайнятості на фірмі Довгострокова зайнятість керівника на фірмі, довічний найом Зайнятість на контрактній, договірній основі, короткостроковий найом

15. Загальний принцип правління "Знизу-догори" "Зверху-донизу"

16. Штатний розклад Відсутність чітко визначених посад і завдань всередині організації Функціональна підпорядкованість і чіткі межі повноважень

17. Підвищення кваліфікації Без відриву від виробництва (на робочому місці) Відокремлено, за спеціальними програмами підготовки

73.Поясніть сутність процесного підходу до управління

Процесний підхід був вперше запропонований прихильниками школи адміністративного управління, які намагалися описати функції менеджера. Однак, ці автори були схильні розглядати такого роду функції як не залежні один від одного. Процесний підхід, на противагу цьому, розглядає функції управління як взаємопов'язані. 

Теорію управління і результати наукових досліджень слід розглядати не як абсолютну істину, а мабуть, як інструменти, які допомагають нам зрозуміти неймовірно важкий світ організації. При правильному використанні теорія і результати наукових досліджень допомагають керівнику передбачити, що, цілком ймовірно, може трапитися, тим самим допомагаючи керівнику приймати рішення більш доцільно і уникати непотрібних помилок 

Управління розглядається як процес, тому що робота по досягненню цілей за допомогою інших - це не якась одноразова дія, а серія безперервних взаємопов'язаних дій. Ці дії, кожне з яких саме по собі є процесом, дуже важливі для успіху організації. Їх називають управлінськими функціями. Кожнауправлінська функція теж являє собою процес, тому що також складається з серії взаємопов'язаних дій. 

Процес управління є загальною сумою усіх функцій. Анрі Файоль, якому приписують первинну розробку цієї концепції, вважав, що існує п'ять вихідних функцій. За його словами, «управляти означає пророкувати і планувати, організовувати, розпоряджатися, координувати і контролювати». Інші автори розробили інші переліки функцій. Огляд сучасної літератури дозволяє виявити наступні функції - планування, організація, розпорядництво (або командування), мотивація, керівництво, координація, контроль, комунікація, дослідження, оцінка, прийняття рішень, підбір персоналу, представництво та ведення переговорів або укладання угод, фактично майже в кожній публікації з управління міститься список управлінських функцій, який буде хоч трохи відрізнятися від інших подібних же списків. 

У загальному вигляді процес управління можна уявити складається з функцій планування, організації, мотивації і контролю. Ці чотири первинні функції керування об'єднані сполучними процесами комунікації й ухвалення рішення. Керівництво (лідерство) розглядається як самостійна діяльність. Воно припускає можливість впливу на окремих працівників і групи працівників таким чином, щоб вони працювали в напрямку досягнення цілей, що вкрай істотно для успіху організації.