66. Облік прямих виробничих витрат.

Прямі матеріальні витрати сировини, основних матеріалів і комплектуючих виробів визначається на основі первинних документів (вимог, лімітно-забірних карток) в яких вказується назва цеху, вироби або замовлення. Це дозволяє вартість використаних матеріалів відносити безпосередньо на відповідні види продукції. При використанні коефіцієнтного методу розподілу вихідної сировини одному з виробів присвоюється коефіцієнт, що дорівнює 1, а ін.- відповідно більше чи менше 1.

Допоміжні матеріали списуються на виробництво так само як і основні матеріали або непрямим методом: - пропорційно нормативним витратам на фактичний випуск продукції або вазі виробленої продукції чи по встановлених коефіцієнтах.

Витрати основних матеріалів відображаються в калькуляціях двома показниками:

• без вирахування відходів

• з вирахуванням відходів

відходи виробництва под.на:

• безповоротні відходи – це відходи, які надалі не можуть бути використані (розпил, угар) і не підлягають оцінці

• поворотні – залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів та ін..матеріальних цінностей, що утворилися в процесі виробництва продукції втратили повністю або частково властивості і через це викор.з підвищеними витратами.

Поворотні відходи оцінюються:

• за зменшеною ціною вихідного матеріального ресурсу

• за повною ціною вихідного матеріального ресурсу

основні бухг.проведення з обліку прямих витрат на виробництво:

1. відображено витрати сировини і матеріалів на виготовлення продукції 23 20

2. зменшено витрати виробництва на вартість відпущених, 23 20

але використаних запасів (метод червоного сторно)

3. відображено вартість поворотних вироб.відходів, зданих 209 23

за накладними і орибуткованихза ціною можливої реалізації

4. списано на витрати виробництва викор.куплені напівфабрикати 23 202

і комплектуючі вироби

5. списано на витрати виробництва вартість напівфабрикатів 23 25

6. списано на виробництво технолог.паливо одержане зі сторони 23 631

До прямих витрат на оплату праці відноситься основна і додаткова ЗП. Основна ЗП із погодинною оплатою праці розподіляється пропорційно відрядній ЗП та відноситься до сладу прямих матер.витрат безпосередньо на собівартість певних видів продукції або замовлень. Додаткова ЗП нараховується за працю понад установлені норми , особливі умови праці і включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, що передбачені законодавством, та премії пов’язані з виконанням виробничиз завдань.

Основні бухг.проведення з обліку прямих витрат на оплату праці

1. відображено нарахування основної і додатк.ЗП робітникам, з 23 661

айнятих на виробництві

2. відображено внески на обов’язкове соц.страх.працівників 23 65

67. Облік втрат від браку продукції.

Економічний результат діяльності підприємства може бути зменшений за будь-якого браку. Браком у виробництві вважається продукція, напівфабрикати, роботи, які не відповідають за своєю якістю встановленим стандартам або технічним умовам і не можуть бути використані за своїм прямим призначенням або можуть бути використані тільки після додаткових витрат на виправлення.

Для обліку та узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві призначено активний рахунок 24 «Брак у виробництві»

Брак прийнято класифікувати за наступними ознаками:

1. залежно від характеру дефектів:

• поправний (частковий)

• непоправний(кінцевий)

2. за місцем виникнення:

• внутрішній

• зовнішній

3. залежно від умов і характеру виробництва

4. за причинами і винуватцями

собівартість внутрінього поправного браку вкл.:

• витрати на сировину і матеріали

• витрати на ЗП робітників, нараховану за виправлення браку

• відрахування на соц..страхування

• частку загально вир.витрат

На виявлений остаточний брак складається акт про брак. Вартість зовнішнього браку включає:

• вартість продукції (виробів) остаточно забракованої споживачем

• відшкодування покупцю витрат пов’язаних з придбанням цієї продукції на демонтаж

• витрат на демонтаж забракованих виробів

• транспортні витрати зумовлені заміною забракованої продукції

• витрати на виправлення забракованої продукції у споживача

основні бухг.проведення з обліку операцій, пов’язаних з виробничим браком:

1. списано за собіварт. остаточно забраковані вироби 24 23

2. оприбутковано за накладними корисні відходи, одержані 209 24

від забракованих виробів

3. утримано із ЗП робітників 661 24

4. списано не відшкодовані втрати від браку на собівартість 23 24

5. списані матеріали на виправлення браку 24 20

6. відправлена покупцю за собів.продукція на зміну 24 26

забракованої

7. оплачені підзвітною особою витрати на виправлення браку 24 372

для обліку втрат від браку і систематизації відомостей про брак на підприємствах встановлюється перелік причин браку і його винуватців, розробляються класифікатори виробів з переліком операцій, на яких передбачаються технологічні втрати і плановий брак. Ці відомості відображу.в акті на брак, супровідних листах, маршрутних картках та ін..

68. Методика обліку та розподілу загальновиробничих витрат

Під загальновиробничими розуміють витрати на організацію виробництва й управління роботою цехів та інших підрозділів основного і допоміжного виробництва.

ЗВВ поділяються на постійні та змінні. Відразу застережемо, що формують виробничу собівартість продукції лише змінні та розподілені постійні ЗВВ. Нерозподілені ЗВВ підлягають списанню на витрати звітного періоду, в якому вони виникли, і до складу виробничої собівартості не включаються.

Перелік і склад змінних і постійних ЗВВ установлюється підприємством самостійно. Так, до змінних ЗВВ відносяться витрати на обслуговування й управління виробництвом, що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно зміні обсягу виробництва.

До постійних ЗВВ належать витрати на обслуговування і управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу виробництва.

Нерозподілені постійні ЗВВ включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Підприємства з цеховою структурою управління роблять розподіл ЗВВ у розрізі наявних цехів.

Розподіл витрат:

Фактичні ЗВВ розраховуються

69. Облік НВ

До незавершеного виробництва відноситься продукція (роботи, послуги), що не пройшла всіх стадій (фаз, переділів) виробництва, передбачених технологічним процесом, а також вироби, які не укомплектовані та не пройшли випробувань і технічного приймання.

Облік незавершеного виробництва і незавершених робіт (послуг) здійснюється відповідно до встановленого порядку на рахунках бухгалтерського обліку, передбачених для узагальнення інформації про витрати основного і допоміжного виробництв та обслуговуючих господарств, а саме:

20 "Основне виробництво" (новий - 23 "Виробництво");

21 "Напівфабрикати власного виробництва" (новий - 25 "Напівфабрикати");

23 "Допоміжне виробництво" (новий - 23 "Виробництво");

29 "Обслуговуючі виробництва і господарства" (новий - 23 "Виробництво");

30 "Некапітальні роботи" (новий - 23 "Виробництво");

36 "Виконані етапи по незавершених роботах" (новий - 15 "Капітальні інвестиції");

43 "Позавиробничі витрати" (новий - 93 "Витрати на збут");

44 "Витрати обігу" (новий - 92 "Адміністративні витрати").

1. Облікова політика підприємства та чинники, які впливають на її формування.

2. Економічна сутність ГК та завдання обліку.

3. Облік наявності та руху грошових коштів у касі.

4. Методика визначення ліміту залишку готівки в касі.

5. Облік грошових документів в касі.

6. Облік грошових коштів на поточних рахунках в банках в національній валюті.

7. Облік розрахунків із застосуванням платіжних доручень.

8. Облік розрахунків за акредитивною формою.

9. Облік грошових коштів з використанням платіжних карток.

10. Облік грошових коштів в іноземній валюті в касі підприємства.

11. Облік грошових коштів на поточному рахунку в іноземній валюті.

12. Розкриття інформації про грошові кошти у фінансовій звітності.

13. Критерії визнання та види дебіторської заборгованості.

14. Облік ДДЗ

15. Облік дебіторської заборгованості за продукцію (товари, роботи, послуги).

16. Визначення та облік резерву сумнівних боргів на основі методу застосування абсолютної суми сумнівної заборгованості.

17. Визначення та облік резерву сумнівних боргів на основі методу застосування коефіцієнтів.

18. Облік безнадійної дебіторської заборгованості із застосуванням коефіцієнта сумнівності

19. Облік короткострокових векселів одержаних.

20. Облік розрахунків з ПЗ

21. Облік розрахунків за претензіями.

22. Облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків.

23. Розкриття інформації про дебіторську заборгованість у фінансовій звітності.

24. Визначення, критерії визнання та класифікація необоротних матеріальних активів.

25. Оцінка основних засобів при їх придбанні за грошові кошти та створенні власними силами.

26. Документальне оформлення наявності та руху основних засобів.

27. Облік капітальних інвестицій.

28. Облік надходження ОЗ в результаті будівництва.

29. Облік придбання основних засобів за грошові кошти.

30. Облік без.одержання ОЗ

31. Облік внесення засновниками основних засобів до статутного капіталу підприємства.

32. Визначення та облік амортизації основних засобів на основі прямолінійного методу.

33. Визначення та облік амортизації основних засобів на основі методу зменшення залишкової вартості.

34. Визначення та облік амортизації основних засобів на основі методу прискореного зменшення залишкової вартості.

35. Визначення та облік амортизації основних засобів на основі кумулятивного методу.

36. Визначення та облік амортизації основних засобів на основі виробничого методу.

37. Облік ремонту основних засобів господарським та підрядним способами.

38. Облік продажу основних засобів.

39. Облік безоплатної передачі необоротних матеріальних активів.

40. Облік передачі необоротних матеріальних активів як внесок до статутного капіталу іншого підприємства.

41. Облік переоцінки основних засобів.

42. Облік фінансової оренди у орендаря.

43. Облік операційної оренди у орендаря.

44. Розкриття інформації про необоротні матеріальні активи у фінансовій звітності.

45. Визнання, класифікація та оцінка нематеріальних активів.

46. Оцінка нематеріальних активів при їх придбанні за грошові кошти та безоплатному отриманні.

47. Облік надходження НА

48. Облік амортизації НА

49. Облік вибуття НА

50. Облік переоцінки та зменшення корисності НА

51. Розкриття інформації про нематеріальні активи у фінансовій звітності.

52. Критерії визнання запасів, їх класифікація та оцінка.

53. Оцінка запасів при їх придбанні за грошові кошти та безоплатному отриманні.

54. Документальне оформлення та облік надходження виробничих запасів.

55. Облік ТЗ

56. Оцінка та облік вибуття запасів.

57. Документальне оформлення наявності і руху запасів.

58. Особливості обліку МШП.

59. Критерії визнання, класифікація та оцінка фінансових інвестицій.

60. Облік поточних ФІ

61. Облік інвестицій за методом участі в капіталі.

62. Облік фінансових інвестицій за амортизованою собівартістю.

63. Облік реалізації ФІ

64. Розкриття інформації про фінансові інвестиції у фінансовій звітності.

65. Визнання та класифікація витрат на виробництво.

66. Облік прямих виробничих витрат.

67. Облік втрат від браку продукції.

68. Методика обліку та розподілу загальновиробничих витрат.

69. Облік незавершеного виробництва.

70. Зведений облік виробництва і калькулювання собівартості продукції.

71. Документальне оформлення та облік готової продукції.

72. Визначення і облік собівартості реалізованої продукції.