56. Оцінка та облік вибуття запасів.

Для обліку ВЗ використовується рах.20. поточний облік ВЗ ведуть за: або цінами купівельними, або за плановою собівартістю. Наприкінці місяця вартість витрачених і списаних за обліковими цінами запасів корегують за фактичною собівартістю їх придбання. Списання запасів на виробничі та інші цілі здійснюється на підставі первинних документів, які наведені вище. Важливим моментом при списанні запасів є визначення їхньої вартості.

Згідно з П(С)БО оцінки вибуття запасів можуть бути такі:

1)оцінка за ідентифікованою собівартістю відповідної одиниці запасів застосовується при відпускання запасів, що виконуються для спеціальних замовлень і проектів, а також запасів, які не замінюють одне одного;

2) оцінка за середньозваженою собівартістю проводиться за кожною одиницею запасів діленням сумарної вартості залишку таких запасів на початок звітного місяця та вартості одержаних у звітному місяці запасів на сумарну кількість запасів на початок звітного місяця й одержаних у звітному місяці запасів;

3) оцінка запасів за методом ФІФО базується на припущенні, що запаси використовуються (списуються на виробництво, на продаж) у тій послідовності, в якій вони надходили на підприємство та відображені в бухгалтерському обліку (перший надійшов — перший списаний). При цьому вартість залишку запасів на кінець звітного місяця визначається за собівартістю останніх за часом їх надходження;

4) оцінка за нормативними затратами полягає в застосуванні норм витрат на одиницю продукції, встановлених підприємством з урахуванням нормальних рівнів використання запасів, праці, виробничих потужностей і чинних цін.

5) оцінка за цінами продажу заснована на застосуванні підприємствами роздрібної торгівлі середнього проценту торговельної націнки товарів. Цей метод застосовують підприємства, що мають значну та змінну номенклатуру товарів із приблизно однаковим рівнем торговельної націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) вартістю реалізованих товарів і сумою торговельної націнки на ці товари.

57. Документальне оформлення наявності і руху запасів.

58. Особливості обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів.

До оборотних МШП належать предмети, які використовуються не більше ніж 1 рік або 1 операційний цикл. Для їх обліку призначений рахунок 22. Організація обліку МШП здійснюється згідно П(С)БО – 9 і їх вартість виключається зі складу активів в момент їх передачі до експлуатації.

Наявність та рух малоцінних та швидкозношуваних предметів ведеться на рахунку 22 «МШП». За його дебетом відображаються за первісною вартістю придбані або виготовлені предмети праці, за кредитом – відпуск в експлуатацію за обліковою вартістю малоцінних і швидкозношуваних предметів із списанням на рахунки обліку витрат, а також списання нестачі та втрат від псування таких предметів.

Основні бухгалтерські проведення з обліку надходження МШП:

Перша подія надходження

1. Оприбутковано МШП Д-т 22 К-т 631

2. ПДВ Д-т 641 К-т 631

3. Перераховано з поточного рахунку постачальнику Д-т 631 К-т 311

Перша подія передоплата

1. Перераховано постачальнику передоплату Д-т 371 К-т 311

2. ПДВ Д-т 641К-т 644

3. Оприбутковано МШП Д-т 22 К-т 631

4. ПДВ Д-т 644 К-т 631

5. Залік заборгованості Д-т 631 К-т 371

Для забезпечення контролю для збереження МШП ведуть їх оперативний облік в картках обліку МШП (форма МШ – 2) та особових картках обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв (форма МШ – 6).

Предмети що стали непридатними списують за актами вибуття МШП форми МШ-4 та МШ-8 або актами на списання інструментів та їх обмін на придатні.

Основні бухгалтерські проведення з обліку списання МШП:

Списано МШП:

1. Цехами основного та допоміжного виробництва Д-т 23 К-т 22

2. Для загальновиробничих потреб Д-т 91 К-т 22

3. Для загальногосподарських потреб Д-т 92 К-т 22

4. Для потреб підрозділів зайнятих збутом Д-т 93 К-т 22