53. Оцінка запасів при їх придбанні за гк та безоплатному отриманні.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси регулюються П(С)БО 9 “Запаси”. Запаси — це активи, які утримуються підприємством для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності, перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва, утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також управління підприємством.

Важливе значення для організації обліку виробничих запасів має їх правильна оцінка, вибір якої регулюється П(С)БО 9.

Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

До первісної вартості запасів, придбаних за плату, включаються такі фактичні витрати:

• суми, що сплачуються згідно з договорами постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків;

• суми ввізного мита під час імпортування запасів;

• суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

• транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи та перевезення запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів).

Транспортно-заготівельні витрати включаються до складу собівартості придбаних запасів безпосередньо прямим способом або відображаються загальною сумою на окремому субрахунку обліку запасів і щомісячно розподіляються між сумою залишку останніх на кінець звітного місяця та сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо).

• інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів, доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

Первісною вартістю запасів, що одержані підприємством безоплатно, є їхня справедлива вартість з урахуванням витрат на доведення їх до стану можливого використання.

Справедлива вартість виробничих запасів визначається відповідно до П(С)БО 19 “Об’єднання підприємств”.

Не включаються до первісної вартості запасів, а відносяться до витрат звітного періоду:

• понаднормові витрати та нестачі запасів;

• проценти за користування позиками;

• витрати на збут;

• загальногосподарські та інші витрати, які безпосередньо не пов’язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання в запланованих цілях.

54. Документальне оформлення та облік надходження вз

Методологічні засади обліку виробничих запасів регламентуються П(С)БО 9 «Запаси». Під запасами розуміють активи, які:

• утримуються для продажу за умов звичайної господарської діяльності

• перебувають у процесі виробництва для подальшого продажу

• утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Надходження ВЗ:

• Придбання у постачальників

• Обмін на неподібні активи

• Безоплатне передавання

• Внески засновників до статутного капіталу

• Оприбуткування раніше не врахованих запасів

Виробничі запаси, які надходять на підприємство, оприбутковуються матеріально відповідальними особами (завідувачами складами, комірниками та іншими особами) на підставі товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур та інших супроводжувальних документів, і оформляються прибутковим ордером типової форми № М-3 або № М-4 Якщо в результаті приймання виробничих запасів будуть встановлені кількісні та якісні розбіжності з даними супроводжувальних документів постачальника, а також при прийманні запасів, що надійшли без документів комісія підприємства складає акт про приймання матеріалів типової форми № М-7. Для скорочення обсягів роботи дозволяється замість виписування прибуткових ордерів оформляти приймання запасів способом відміток (штамп) відповідальної особи на супроводжувальних документах.

Приймання запасів від власних підрозділів підприємства (невикористання матеріалів, відходів оформляється накладними на внутрішнє переміщення матеріалів (ф. № М-11). Для обліку ВЗ використовується рах.20. поточний облік ВЗ ведуть за: або цінами купівельними, або за плановою собівартістю. Наприкінці місяця вартість витрачених і списаних за обліковими цінами запасів корегують за фактичною собівартістю їх придбання.

55. Облік ТЗВ

Одним з видів витрат, що формують первісну вартість запасів, придбаних за плату, є транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ). Транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) — один з елементів витрат, який включається до первісної вартості (собівартості) запасів, придбаних за плату. Транспортно-заготівельні витрати згідно з абзацем 6 п. 9 П(С)БО 9 включають до себе витрати на заготівлю запасів, оплату тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати на страхування ризиків транспортування запасів. Існують такі методи розподілу ТЗВ, як метод прямого розподілу, який полягає у розподілі суми ТЗВ за кожною окремою поставкою запасів пропорційно до вартості запасів та метод окремого субрахунка.

Середній відсоток ТЗВ = (Залишок ТЗВ на початок місяця + ТЗВ за звітний місяць)/

(Залишок ТовМатерЦін на початок місяця + Вартість ТМЦ, що надійшли за місяць)

Відображення в обліку розподілу ТЗВ за методом прямого розподілу

Оприбутковано запаси на підставі накладної постачальника 209/631

Відображено податковий кредит з ПДВ 641/631

Відображено ТЗВ у вартості запасів на підставі рахунка перевізника 209/685

Відображено податковий кредит з ПДВ 641/685

Відхилення, що утворилося при розрахунку 209/92