Тема 5. Податкове прогнозування і планування — складові державного податкового менеджменту

План

1. Визначення поняття «податкове прогнозування і планування».

2. Фактори, які впливають на якість прогнозування та планування.

3. Методи податкового прогнозування і планування.

4. Напрями підвищення рівня податкового прогнозування та планування.

1. Визначення поняття «податкове прогнозування і планування»

Податкове прогнозування і планування — це особливі елементи системи вироблення і прийняття рішень у сфері життєдіяльності держави у процесі перерозподілу валового внутрішнього продукту.

Основне завдання податкового прогнозування і планування — це необхідність економічно обґрунтовано забезпечити якісні й кількісні параметри бюджетних завдань і перспективних програм соціально- економічного розвитку країни, керуючись розробленою і прийнятою в законодавчому порядку соціально-економічною доктриною. Це завдання виконується у розрахунку на один фінансовий рік (поточне податкове планування) або на більш тривалу перспективу (податкове прогнозування).

Об’єктом прогнозування та планування у податковому менеджменті є обсяги податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів- Суб’єктами є держава в особі органів управління і платники податків.

Типовий процес прогнозування і планування містить:

1. оцінку пропозицій щодо основних питань;

2. визначення завдання, змісту програми, відповідальності і витрат для реалізації кожної ініціативи;

3. визначення пріоритетів з-поміж різних пропозицій.

Розробка поточних завдань у сфері оподаткування на відповідний плановий період містить низку взаємопов'язаних дій.

1. Пошук варіантів податкового режиму із урахуванням тенденцій, які склались в економіці за минулий період.

2. Оцінка варіантів оптимального оподаткування, їх ранжування за податковими групами, типами фінансово-господарської діяльності, групами платників податків, окремими територіями тощо.

3. Обґрунтування переваг варіанту майбутніх режимів оподаткування.

4. Розрахунок проекту податкових надходжень із урахуванням результатів проведених експертиз виконання бюджету попереднього року.

5. Обговорення прийнятих урядом і парламентом податкових зобов’язань за відповідними статтями бюджетної класифікації, уточнення і прийняття на основі кінцевих погоджень бюджетних доходів відповідних законів.

У розрахунках конкретних сум податкових надходжень велике значення мають три принципові моменти,

1. Детальне вивчення позитивних і негативних проявів у взаємовідносинах платників податків з бюджетом, встановлення закономірностей розвитку цих взаємовідносин,

2. Проведення факторного аналізу в системі бюджетно-податкових відносин з метою виявлення впливу системи оподаткування в цілому, його окремих елементів і окремих податків на показники фінансово-господарської діяльності і навпаки,

3. Попередня оцінка можливості виникнення непередбачених економічних, фінансових, бюджетних і податкових ситуацій, антагонізму між цілями платників податків і бюджетними цілями. Розробка комплексу заходів, спрямованих на їх згладження або цілковите усунення.

Процес державного податкового прогнозування і планування включає два основних напрями:

• прогнозування мобілізації сум контингентів податкових платежів на основі макроекономічних показників (обсяг ВВП; індекс інфляції, обсяг товарообороту);

• розподіл регулюючих, доходів за рівнями бюджетної системи з метою формування дохідної бази бюджетів територій.

2. Фактори, які впливають на якість прогнозування та планування

Серед факторів, .які впливають на якість прогнозування і планування, слід назвати такі.

1. В Україні немає методологічного забезпечення проектувався дохідної частини державного і місцевих бюджетів, раціональної системи прогнозування і планування податкових надходжень. Для визначення оптимальних планових показників слід враховувати тенденції і загальні закономірності соціально-економічного розвитку суспільства, від яких, у першу чергу, залежить можливість виконання платниками своїх податкових зобов’язань.

2. Окремі податкові закони часто змінюються і спостерігається значна кількість поточних змін до законів в питань оподаткування.

3. Поведінка платників податків, які працюють в окремих галузях економіки: паливно-енергетичному, гірничо-металургійному комплексах, сільському господарстві, експортних напрямках, передбачувана.

4. Обсяг надходжень до бюджету залежить, від рівня податкової дисципліни і культури, а часто і від політичної ситуації.

Робота над проектуванням доходів бюджету не повинна грунтуватися тільки на макроекономічних показниках і потребі збалансування бюджету. Необхідно враховувати реальний стан сплати податків та вплив законодавчих рішень з питань оподаткування, особливо у територіальному розрізі.

5. Необхідно враховувати низку важливих економічних чинників, які відчутно знижують податковий потенціал держави. Це, насамперед, збитковість підприємств.

6. Спостерігається зростання обсягів наданих податкових пільг.

7. Виникла нагальна потреба у створенні територіальних економічно- податкових паспортів областей, звернути увагу керівників місцевих органів виконавчої влади на резерви залучення додаткових коштів до місцевих бюджетів.

8. Удосконалення методів прогнозування і планування є вирішальним фактором, спроможним впливати на позитивне розв’язання проблеми неплатежів.