2. Державна податкова служба як основний орган управління оподаткуванням

Державну податкову службу України створено за рішенням Ради Міністрів УРСР від 12 квітня 1990 р. № 70. Верховна Рада УРСР 4 грудня того ж року прийняла Закон "Про державну податкову службу в Українській PCP", a. 24 грудня 1993 р. — "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Президент України 22 серпня 1996 р. підписав Указ "Про утворення Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій" № 760/96.

До системи органів державної податкової служби входять: Державна податкова адміністрація України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах; об'єднані державні податкові інспекції; міжрайонні державні податкові інспекції; ін­спекції з обслуговування великих платників податків; державні органи податкової міліції.

З позицій податкового менеджменту серед завдань органів державної податкової служби можна виділити такі:

• Здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, встановлених законодавством.

Внесення у встановленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства. Видання у випадках, передбачених законом, нормативно-правових актів і методичних рекомендацій.

• Роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників.

• Запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Серед функцій Державної податкової адміністрації слід назвати

такі:

• Здійснення контролю за дотриманням законодавства про податки, інші платежі, валютні операції, порядку розрахунків зі споживачами; облік платників податків, інших платежів; виявлення і ведення обліку надходжень податків, інших платежів.

• Видання у випадках, передбачених законом, нормативно- правових актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування.

• Затвердження форми податкових розрахунків, звітів, декларацій та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів.

• Роз'яснення через засоби масової інформації порядку застосування законодавчих та інших нормативно-правових актів про податки, інші платежі та організація виконання цієї роботи органами державної податкової служби.

• Здійснення заходів щодо професійної підготовки та перепідготовки кадрів та забезпечення ними органів державної податкової служби.

• Надання органам державної податкової служби методичної і практичної допомоги в організації роботи, проведення обстеження та перевірки її стану.

• Розроблення основних напрямів, форм і методів перевірок дотримання податкового і валютного законодавства.

• Прогнозування, аналіз надходження податків, інших платежів, джерел податкових надходжень; вивчення впливу макроекономічних показників і податкового законодавства на надходження податків, інших платежів; розроблення пропозицій щодо їх збільшення та зменшення втрат бюджету.

• Внесення в установленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства.

У Податковому кодексі України сформульовано права органів державної податкової служби (ст.20):

® запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової слу жби;® під час проведення виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

• одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, комерційних банків та інших фінансових установ довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках;

• проводити перевірки платників податків;

• вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки;

® під час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою), які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

• проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій;

• доступу під час проведення перевірок до територій, приміщень (крім житла громадян) та іншого майна, що використовується для провадження господарської діяльності, та/або є об'єктами оподаткування або використовується для отримання доходів (прибутку) чи пов'язані з іншими об'єктами оподаткування та/або можуть бути джерелом погашення податкового боргу;

• у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання;

• складати стосовно платників податків - фізичних осіб та посадових осіб платників податків - юридичних осіб протоколи про адміністративні правопорушення;

• застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов’язань та/або податкового боргу тощо.

• Обов’язки і відповідальність посадових осіб контролюючих органів висвітлені статтею 21 Податкового кодексу України. Вони зобов’язані:дотримуватися Конституції України та діяти винятково у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативрг.*л< актами;

• забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій;

• забезпечувати ефективну роботу та виконання заьдгчь контролюючих органів відповідно до їх повноважень;

• не допускати порушень прав та охоронюванях законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій;

• коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, не принижувати їх честі та гідності:

• не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігзсться під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи;

• надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію в порядку, встановленому законом

Посадовою особою контролюючих органів є особа, яка має постійне, тимчасове чи спеціальне повноваження здійснювати функції представника влади у відносинах оподаткування. ':і метою управління та здійснення контролю за справлянням податків т ".борів держава делегує посадовим особам контролюючих органів владні повноваження, можливість представляти суб’єкта лтадних повкошйкень' у сфер; оподаткування. Враховуючи те, що інтереси держави у відносинах оподаткування регулюються імперативними засобами <:а забезпечуються обов’язком виконання владних наказів, участь таких посадових осіб у відносинах з платниками вимагає виваженості та упорядкування. Одним із засобів цього є встановлення відповідальності за невиконання, неналежне виконання обов’язків або зловживання наданими посадовим особам контролюючих органів владними повноваженнями

За невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків посадові особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом.

Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

Згідно із ст. 2 Закону України «Про державну службу» посадовими особами вважаються керівники, заступники керівників державних органів та їх апарату, інші державні службовці, на яких законам» або іншими нормативними актами покладено право здійснення, організаційно- розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про державну службу» особи, винні, у порушенні законодавства про державну службу, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність чгіда» із чинним законодавством. Дисциплінарні стягнення застосовуються до державногоОблік осіб, які через сізої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться за прізвищем, ім’ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта.

Органи державної податкової служби забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних, про платників податків

• юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться органами державної податкової служби, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

2. Взяття на облік юридичних осіб та самозайнятих осіб

Взяття на облік за основним місцем обліку юридичних осіб та їх відокремлених підрозділів як платників податків та зборів в органах державної податкової служби (ст.64) здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", не пізніше наступного робочого дня з дня отримання зазначених відомостей органами державної податкової служби.

Взяття на облік за основним місцем обліку платників податків - юридичних осіб та відокремлених підрозділів юридичних осіб, для яких законом установлені особливості їх державної реєстрації та які не включаються до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, здійснюється не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від них відповідної заяви, яку платник податків зобов’язаний подати у десятиденний строк після державної реєстрації (легалізації, акредитації чи засвідчення факту створення іншим способом).

Довідка про взяття на облік платника податків надсилається (видається) платникам податків - юридичним особам та відокремленим підрозділам юридичних осіб наступного робочого дня з дня взяття на облік за основним місцем обліку.

Центральний орган державної податкової служби визначає порядок обліку платників податків в органах державної податкової служби та порядок формування Реєстру великих платників податків яа відповідний рік.

Взяття на облік фізичних осіб - підприємців у органах державної податкової служби (ст.65) здійснюється за місцем їх державної реєстрації на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Приватні нотаріуси та інші фізичні особи, умовою ведення незалежної професійної діяльності яких згідно із законом є державна реєстрація такої діяльності у відповідному уповноваженому органі та отримання свідоцтва про реєстрацію чи іншого документа (дозволу, сертифіката тощо), що підтверджує право фізичної особи на ведення незалежної професійної діяльності, протягом 10 календарних днів після такої реєстрації зобов’язані стати на облік в органі державної податкової служби за місцем свого постійного проживання.

Облік самозайнятих осіб здійснюється шляхом внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) записів про державну реєстрацію або припинення підприємницької діяльності, незалежної професійної діяльності, перереєстрацію, постановку на облік, зняття з обліку, внесення змін стосовно самозайнятої особи, а також вчинення інших дій, які передбачені Порядком обліку платників податків, зборів.

Для взяття на облік фізичної особи, яка має намір провадити незалежну професійну діяльність,' така особа повинна подати заяву та документи особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу до органу державної податкової служби за місцем постійного проживання,

Взяття на облік самозайнятої особи здійснюється органом державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня з дня отримання відповідних відомостей від державного реєстратора (для фізичних осіб - підприємців) або прийняття заяви (для осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність).

Довідка про взяття на облік платника податків надсилається (видається) фізичній особі - підприємцю або особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, наступного робочого дня з дня взяття на облік.

Самозайняті особи зобов’язані подавати до органів державної податкової служби за місцем свого обліку відомості про зміну облікових даних протягом місяця з дня виникнення таких змін.

Зміни до відомостей про самозайняту особу, які містяться у Державному реєстрі, набирають чинності з дня внесення відповідного запису до такого реєстру.

2. Державний реєстр фізичних осіб - платників податків

Центральний орган державної податкової служби формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).

До Державного реєстру вноситься інформація про осіб, які є:

• громадянами України;

• іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають в Україні;

• за місцем отримання доходів чи місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування фізичної особи.

За зверненням платника податків, його законного представника або уповноваженої особг* орган державної податкової служби видає документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті. У такому документі зазначається реєстраційний номер облікової картки платника податків.

Державний реєстр фізичних осіб - платників податків формується на основі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів. Обліковим карткам фізичних осіб, які зареєстровані у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів, присвоюються номери, що відповідають ідентифікаційним номерам платників податків - фізичних осіб. Документи про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов’язкових платежів, видані органами державної податкової служби у порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Податковим кодексом, вважаються дійсними для всіх випадків, передбачених для використання реєстраційних номерів облікових карток фізичних осіб, не підлягають обов’язковій заміні та є такими, що засвідчують реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків.

Ключові слова: облік платників податків, юридичні особи, фізичні

особи, самозайняті особи, державний реєстр.

Питання для перевірки знань

1. З якою метою ведеться облік платників податків?

2. Які існують види обліку платників податків?

3. Визначте порядок взяття на облік юридичних осіб.

4. Опишіть процедуру взяття на облік самозайнятих осіб в органах державної податкової служби.

5. Про кого вноситься інформація до Державного реєстру фізичних осіб- платників податків?

6. Перерахуйте дані, які належать до облікової картки фізичної особи- платника податків.

7. Які дані належать до інформаційної бази Державного реєстру фізичних осіб?

8. Хто подає органам державної податкової служби інформацію щодо зміни даних, які належать до облікової картки фізичної особи - платника податків?

РОЗДІЛІ І. ДЕРЖАВНИЙ ПОДАТКОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ