- •1.Стародавнє населення і перші держави на території України (іх ст. До н.Е. – vііі ст.)
- •2.Утворення Київської Русі (іх-х ст.). Теорії походження Київської держави.
- •3.Піднесення Київської Русі. Володимир Великий. Ярослав Мудрий.
- •4.Галицьке князівство. Я.Осмомисл.
- •5.Феодальна роздробленість Київської Русі: причини і наслідки.
- •9. Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •10.Причини та джерела виникнення українського козацтва.
- •11. Запорозька Січ, її устрій та військово-політична організація.
- •12. Перехід України під владу Польщі. Кревська унія.
- •13. Люблінська унія та її наслідки для України.
- •14. Проблема формування українського народу.
- •15. Гетьман п. Конашевич-Сагайдачний та утвердження козацької автономії.
- •19. Початок доби «Руїни». Поділ України на Лівобережну та Правобережну (1657-1663 рр.).
- •20. Політика гетьманів Лівобережної України у 1663-1686 рр.
- •21. Політика гетьманів Правобережної України у 60 –80-і рр. Хvіі ст.
- •22. Запорозька Січ в роки Руїни. І. Сірко
- •23. Правління гетьмана і. Мазепи, політичні причини та наслідки його поразки.
- •24.Гетьман п. Орлик та його Конституція
- •25. Ліквідація українського самоврядування та Запорозької Січі
- •27. Утворення та заселення Новоросії. Заснування міста Катеринослава.
- •28. Антифеодальна боротьба українського народу у хvііі ст.
- •29. Політичне становище українських земель у складі Російської та Австрійської імперій у першій половині хіх ст
- •30. Декабристський рух в Україні.
- •31. Національний рух на західноукраїнських землях у першій половині хіх ст.’’Руська трійця’’
- •32. Кирило-Мефодіївське товариство.
- •33. Скасування кріпосного права в Наддніпрянщині. Реформи 1860 – 1870-х рр.
- •37. Проблема формування української нації у хіх ст.
- •38. Створення та діяльність українських політичних партій наприкінці хіх– на початку хх ст.
- •39. Російська революція 1905-1907 рр. Та її вплив на Україну.
- •40. Лютнева революція 1917 р. В Росії та її вплив на Україну.
- •41.Утворення і політична діяльність Української Центральної Ради.
- •42. Українська держава п. Скоропадського.
- •43. Політика Директорії та її наслідки.
- •44. Встановлення радянської влади в Україні (1919-1920 рр.)
- •45. Україна та утворення срср.
- •49. Возз’єднання Західної України з урср на початку Другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа.
- •50. Напад Німеччини на срср. Героїчна боротьба Червоної Армії в боях на території України в 1941-1942 рр.
- •51. Окупаційний режим в Україні. Радянське підпілля і партизанський рух. Створення упа.
- •52. Визволення України від фашистських загарбників.
- •53. Значення Перемоги срср у Великій Вітчизняній війні для України.
- •54. Посилення сталінського диктату в повоєнні роки.
- •55. Політична ситуація в Україні за лібералізації тоталітарного режиму. М. Хрущов.
- •57. Перебудова в срср та її наслідки для України.
- •58. Проголошення державної незалежності України.
- •59. Державотворення і політичний розвиток України в 1991-1995 рр.
- •60. Конституція України, її прийняття, основні положення.
- •61. Політичний розвиток України у 1996 –2009 рр.
- •62. Обрання Президентом України в.Ф. Януковича. Внутрішня і зовнішня політика України на сучасному етапі.
19. Початок доби «Руїни». Поділ України на Лівобережну та Правобережну (1657-1663 рр.).
Складні міжнародні і внутрішні обставини, в яких знаходилась Україна після смерті Б.Хмельницького, вимагали, щоб на чолі країни став досвідчений політик і гарний організатор. Обраний спочатку гетьманом 16-річний син Б.Хмельницького Юрій не мав для цього необхідних знань. Тому старшина вирішила направити Юрія на навчання в Києво-Могилянську колегію. На Корсунській раді в жовтні 1657 р. обрали писаря Івана Виговського, який за часів Богдана відав фактично внутрішніми і зовнішніми справами Гетьманщини, а також керував українською розвідкою. Ставши гетьманом, він всупереч Москві провів вибори Київського митрополита, посприяв обранню на цю високу посаду єпископа Д. Балабана.
Як і Хмельницький, Виговський прагнув зміцнити самоврядування України. Виговський виразно став на бік старшини і шляхти, що віддалялась від решти козацтва і населення в окремий клас. Посилився процес підвищення податків і поступового закріпачення селянства. У зовнішній політиці І.Виговський належав до тієї частини старшини, яка виступала за зближення з Польщею і розрив стосунків з Москвою. Однак ця політика призвела до вибуху народного повстання на Полтавщині, населення якої не хотіло повернення на їх землю польської шляхти. Повстання підтримали запорожці, а також полтавський полковник М.Пушкар, який сам хотів стати гетьманом. Не порозумівшись з повстанцями, Виговський силою придушив повстання, яке було підтримане московітами з метою послаблення влади гетьмана. В цій громадянській війні загинуло майже 50 тис. українців. Був вбитий і Пушкар.
Москва прагнула послабити владу гетьмана, обмежити самоврядування України, щоб полегшити перетворення її на свою звичайну провінцію. Водночас Польща, користуючись слабкістю гетьманської влади, все сильніше домагаються повернення України до того стану, в якому вона перебувала до початку визвольної боротьби. Врешті-решт перемагає пропольська партія.
Виговський видає маніфест до народу, в якому пояснює причини розриву з Москвою, а на скликаній в Гадячі раді у вересні 1658 р. приймається рішення про створення з України так званого Князівства Руського, яке вступає у федерацію з Польщею і як самостійна держава матиме власне військо і судочинство, карбуватиме власні гроші тощо. Як виявилося, це був лише тактичний хід Польщі, яка насправді не воліла надавати Україні будь-якої автономії. Це призвело до ще більшого розколу в українському суспільстві. Виговського звинуватили в зраді здобутків Визвольної війни. Зі свого боку, Москва використала Гадяцьку угоду як привід для військового конфлікту з гетьманом. За цих умов І.Виговський звернувся за допомогою до татар. У битві під Конотопом 8 липня 1659 р. об’єднані україно-татарські сили завдали поразки московському війську. Загинуло 30 тис. московських стрільців, багато потрапило в полон. Цар навіть наказав зміцнити оборону столиці. Але супротивники Виговського – запорожці на чолі з кошовим отаманом Іваном Сірком напали на Крим, що змусило хана поквапитись додому.