- •1.Стародавнє населення і перші держави на території України (іх ст. До н.Е. – vііі ст.)
- •2.Утворення Київської Русі (іх-х ст.). Теорії походження Київської держави.
- •3.Піднесення Київської Русі. Володимир Великий. Ярослав Мудрий.
- •4.Галицьке князівство. Я.Осмомисл.
- •5.Феодальна роздробленість Київської Русі: причини і наслідки.
- •9. Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •10.Причини та джерела виникнення українського козацтва.
- •11. Запорозька Січ, її устрій та військово-політична організація.
- •12. Перехід України під владу Польщі. Кревська унія.
- •13. Люблінська унія та її наслідки для України.
- •14. Проблема формування українського народу.
- •15. Гетьман п. Конашевич-Сагайдачний та утвердження козацької автономії.
- •19. Початок доби «Руїни». Поділ України на Лівобережну та Правобережну (1657-1663 рр.).
- •20. Політика гетьманів Лівобережної України у 1663-1686 рр.
- •21. Політика гетьманів Правобережної України у 60 –80-і рр. Хvіі ст.
- •22. Запорозька Січ в роки Руїни. І. Сірко
- •23. Правління гетьмана і. Мазепи, політичні причини та наслідки його поразки.
- •24.Гетьман п. Орлик та його Конституція
- •25. Ліквідація українського самоврядування та Запорозької Січі
- •27. Утворення та заселення Новоросії. Заснування міста Катеринослава.
- •28. Антифеодальна боротьба українського народу у хvііі ст.
- •29. Політичне становище українських земель у складі Російської та Австрійської імперій у першій половині хіх ст
- •30. Декабристський рух в Україні.
- •31. Національний рух на західноукраїнських землях у першій половині хіх ст.’’Руська трійця’’
- •32. Кирило-Мефодіївське товариство.
- •33. Скасування кріпосного права в Наддніпрянщині. Реформи 1860 – 1870-х рр.
- •37. Проблема формування української нації у хіх ст.
- •38. Створення та діяльність українських політичних партій наприкінці хіх– на початку хх ст.
- •39. Російська революція 1905-1907 рр. Та її вплив на Україну.
- •40. Лютнева революція 1917 р. В Росії та її вплив на Україну.
- •41.Утворення і політична діяльність Української Центральної Ради.
- •42. Українська держава п. Скоропадського.
- •43. Політика Директорії та її наслідки.
- •44. Встановлення радянської влади в Україні (1919-1920 рр.)
- •45. Україна та утворення срср.
- •49. Возз’єднання Західної України з урср на початку Другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа.
- •50. Напад Німеччини на срср. Героїчна боротьба Червоної Армії в боях на території України в 1941-1942 рр.
- •51. Окупаційний режим в Україні. Радянське підпілля і партизанський рух. Створення упа.
- •52. Визволення України від фашистських загарбників.
- •53. Значення Перемоги срср у Великій Вітчизняній війні для України.
- •54. Посилення сталінського диктату в повоєнні роки.
- •55. Політична ситуація в Україні за лібералізації тоталітарного режиму. М. Хрущов.
- •57. Перебудова в срср та її наслідки для України.
- •58. Проголошення державної незалежності України.
- •59. Державотворення і політичний розвиток України в 1991-1995 рр.
- •60. Конституція України, її прийняття, основні положення.
- •61. Політичний розвиток України у 1996 –2009 рр.
- •62. Обрання Президентом України в.Ф. Януковича. Внутрішня і зовнішня політика України на сучасному етапі.
53. Значення Перемоги срср у Великій Вітчизняній війні для України.
Останнім часом дехто робить спробу принизити Велику Вітчизняну війну радянського народу до рівня радянсько-німецької. Однак факти свідчать, що війна була дійсно була народною вітчизняною. В ній вирішувалися питання про існування не тільки радянського суспільного устрою, але й самого українського народу. Коли б Червона Армія зазнала поразки, чого жадали німці й оунівці, то про будь-яку українську державність не могло бути й мови. німці хотіли знищити більшість населення України, інших перетворити в рабів.
Розуміння цього факту більшістю людей разом з їх патріотизмом і впевненістю, у справедливість існуючого в країні суспільного устрою об'єднало людей навколо радянського керівництва, обумовило масовий героїзм і самовідданість радянського народу. Понад дві тисячі українців були удостоєні звання героя Радянського Союзу, 31 з них – двічі, один – І. М. Кожедуб – тричі.
Перемога СРСР у війні з Німеччиною посилила радянську державу, її позиції на міжнародній арені. Україна, яка разом з Росією і Білорусією винесла на собі основний тягар війни, стала одним із засновників і членів ООН. Серед важливих результатів розгрому фашизму є об'єднання всіх українських земель у складі однієї держави. Перемога радянського народу була використана сталінськім режимом для свого зміцнення. Отже, війна зумовила кардинальні зміни у суспільному житті України. З одного боку, це велика розруха, та гігантські збитки, численні людські жертви. З іншого – з війною пов'язані завоювання Україною авторитету на міжнародній арені, зростання у людей свідомості та віри у свої сили, концентрація у межах однієї держави основної частини українських етнічних земель.
54. Посилення сталінського диктату в повоєнні роки.
Після завершення Другої світової війни Радянський Союз постав перед проблемою відбудови значною мірою зруйнованої економіки. Особливо постраждала Україна: зруйновано 714 міст і селищ міського типу, понад 28 тис. сіл, з яких 250 були спалені дощенту. Демографічні втрати становили майже чверть загальної чисельності населення. Ситуація в 1946- 1947 рр. ще більше погіршилася у зв'язку з неврожаєм та голодом. Значно скоротилося поголів'я худоби. Незважаючи на це, обов'язкові поставки сільгосппродукції державі майже не знизилися. Трагічною подією в житті західних українців стала так звана операція «Вісла». Її витоки, мабуть, слід шукати в 1944 р. Саме тоді, 8 вересня, було підписано угоду між Польським Комітетом національного визволення та урядом УРСР про взаємну репатріацію польського та українського населення. У такий спосіб польський прокомуніс-тичний уряд намагався розв’язати проблему національних меншин у своїй країні. Малося на увазі, зокре-ма, «добровільне» переселення українців Закерзоння (назва походить від «лінії Керзона», за якою знаходилися землі Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя) до радянської України. На 1 січня 1945 р. виїхало лише до 40 тис. осіб. Це були пере-важно члени КПЗУ, «москвофіли», а також ті, хто вимушений був жити у знищених війною селах.