- •1.Стародавнє населення і перші держави на території України (іх ст. До н.Е. – vііі ст.)
- •2.Утворення Київської Русі (іх-х ст.). Теорії походження Київської держави.
- •3.Піднесення Київської Русі. Володимир Великий. Ярослав Мудрий.
- •4.Галицьке князівство. Я.Осмомисл.
- •5.Феодальна роздробленість Київської Русі: причини і наслідки.
- •9. Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •10.Причини та джерела виникнення українського козацтва.
- •11. Запорозька Січ, її устрій та військово-політична організація.
- •12. Перехід України під владу Польщі. Кревська унія.
- •13. Люблінська унія та її наслідки для України.
- •14. Проблема формування українського народу.
- •15. Гетьман п. Конашевич-Сагайдачний та утвердження козацької автономії.
- •19. Початок доби «Руїни». Поділ України на Лівобережну та Правобережну (1657-1663 рр.).
- •20. Політика гетьманів Лівобережної України у 1663-1686 рр.
- •21. Політика гетьманів Правобережної України у 60 –80-і рр. Хvіі ст.
- •22. Запорозька Січ в роки Руїни. І. Сірко
- •23. Правління гетьмана і. Мазепи, політичні причини та наслідки його поразки.
- •24.Гетьман п. Орлик та його Конституція
- •25. Ліквідація українського самоврядування та Запорозької Січі
- •27. Утворення та заселення Новоросії. Заснування міста Катеринослава.
- •28. Антифеодальна боротьба українського народу у хvііі ст.
- •29. Політичне становище українських земель у складі Російської та Австрійської імперій у першій половині хіх ст
- •30. Декабристський рух в Україні.
- •31. Національний рух на західноукраїнських землях у першій половині хіх ст.’’Руська трійця’’
- •32. Кирило-Мефодіївське товариство.
- •33. Скасування кріпосного права в Наддніпрянщині. Реформи 1860 – 1870-х рр.
- •37. Проблема формування української нації у хіх ст.
- •38. Створення та діяльність українських політичних партій наприкінці хіх– на початку хх ст.
- •39. Російська революція 1905-1907 рр. Та її вплив на Україну.
- •40. Лютнева революція 1917 р. В Росії та її вплив на Україну.
- •41.Утворення і політична діяльність Української Центральної Ради.
- •42. Українська держава п. Скоропадського.
- •43. Політика Директорії та її наслідки.
- •44. Встановлення радянської влади в Україні (1919-1920 рр.)
- •45. Україна та утворення срср.
- •49. Возз’єднання Західної України з урср на початку Другої світової війни. Пакт Молотова-Ріббентропа.
- •50. Напад Німеччини на срср. Героїчна боротьба Червоної Армії в боях на території України в 1941-1942 рр.
- •51. Окупаційний режим в Україні. Радянське підпілля і партизанський рух. Створення упа.
- •52. Визволення України від фашистських загарбників.
- •53. Значення Перемоги срср у Великій Вітчизняній війні для України.
- •54. Посилення сталінського диктату в повоєнні роки.
- •55. Політична ситуація в Україні за лібералізації тоталітарного режиму. М. Хрущов.
- •57. Перебудова в срср та її наслідки для України.
- •58. Проголошення державної незалежності України.
- •59. Державотворення і політичний розвиток України в 1991-1995 рр.
- •60. Конституція України, її прийняття, основні положення.
- •61. Політичний розвиток України у 1996 –2009 рр.
- •62. Обрання Президентом України в.Ф. Януковича. Внутрішня і зовнішня політика України на сучасному етапі.
30. Декабристський рух в Україні.
Характерною ознакою першої чверті ХІХ ст. було пожвавлення суспільно-політичного руху. Народ, що звільнив свою вітчизну від ворога, відчув власні сили і не хотів більше жити у рабстві. Передові офіцери-дворяни під час війни побачили кращі якості свого народу і відчували сором за існування в країні самодержавства і кріпацтва. Ненависть до кріпосництва стала причиною вільнодумства серед передових дворян, зокрема офіцерів. Закордонний похід російської армії після перемоги в 1812 р. дав можливість ознайомитись з суспільно-політичним життям західноєвропейських країн. Це і підштовхнуло передових офіцерів до рішучих кроків. Все більшої сили серед них набували ідеї створення таємної організації для здійснення військового перевороту
Такою організацією на Україні було «Південне товариство», створене в 1821 р. Воно, як і «Північне товариство», що існувало в Петербурзі, стало готуватись до збройного повстання. Керував ним Павло Пестель. Він розробив політичну програму товариства, яку назвав «Руською правдою». Згідно з цим документом намічалось шляхом військового перевороту повалити царизм, проголосити Росію республікою, скасувати кріпосне право, наділити селян землею безкоштовно, ліквідувати всі стани, надати всім людям однакові громадянські права тощо. Повстання «Північного товариства» відбулось 14 грудня (звідси назва революціонерів – декабристи) 1825 р., а «Південного товариства» – в кінці грудня. Але повстання було жорстоко придушене. П’ять керівників його (П. Пестель, К. Рилєєв, С.Муравйов-Апостол – нащадок гетьмана Данила Апостола, М.Бестужев-Рюмін і П. Каховський) були повішені. 137 офіцерів відправили на каторгу в Сибір або під кулі на Кавказ, де царизм завойовував гірські народи. Чотири тисячі солдат-декабристів прогнали крізь стрій, позбавили отриманих у війні з Наполеоном нагород і відправили на Кавказ чи заслання. Незважаючи на свою поразку, декабристи започаткували революційний рух проти царизму і відіграли велику роль у ліквідації кріпосницького ладу.
Причинами поразки декабристів були:
по-перше, відсутність підтримки повстання з боку народних мас;
по-друге, нерішучість керівників повстання у вирішальний момент, коли
потрібно було перейти до наступальних дій.
Однак виступ декабристів був першою спробою повалити російське самодержавство, і він надихав наступні покоління борців на продовження боротьби. Помітним був вплив декабристських ідей, особливо Товариства об'єднаних слов'ян, на український визвольний рух, наприклад, на програму
31. Національний рух на західноукраїнських землях у першій половині хіх ст.’’Руська трійця’’
Так, як і в Наддніпрянській Україні, на початку XIX ст. Національний рух зароджується і в західноукраїнських землях. Його ініціатором тут виступає уніатське духовенство. У 1816 р. Іван Могильницький, канонік перемишльський, створив так зване "Клерикальне товариство", що ставило за мету поширювати серед селян релігійну літературу українською мовою. За короткий час свого існування товариство видало кілька букварів та молитовників, після чого під тиском з боку польського духовенства змушене було розпуститися.
Нової якості національний рух набуває в 30-х роках, коли у Львові виникає гурток "Руська трійця". Його утворюють вихованці Львівської семінарії Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич та Яків Головацький. У 1832 р. Група студентів, членів гуртка, проголошує своєю метою перетворення української народної мови на справжню літературну. Підтримку молодим ентузіастам надають відомі вчені з Наддніпрянської України Ізмаїл Срезневський, Йосип Бодянський та Михайло Максимович. Група встановлює також зв'язки з чеським національним рухом.
"Руська трійця" намагалась поширювати українські історичні традиції, фольклор, ідеї об'єднання українських земель. З цією метою у 1834 р. був підготовлений до друку альманах "Зоря", видання якого заборонила цензура. Члени гуртка, переробивши збірку, 1836 р. спробували знову видати альманах вже під назвою "Русалка Дністровая". Після заборони видання у Львові, цей альманах все ж побачив світ у 1837 р. в Будапешті. Проте більша частина тиражу збірки, що надійшла потім з Угорщини до Львова, була конфіскована поліцією.
Видавці опинилися під слідством, і за ними був встановлений поліційний нагляд. Маркіян Шашкевич, розчарований невдачами, помер у 1843р. в молодому віці, Іван Вагилевич незабаром опинився на боці польського національного руху, і тільки Яків Головацький продовжував розпочату справу.
Значення діяльності "Руської трійці" полягає в тому, що: 1) західноукраїнська інтелігенція під впливом гуртка стала переорієнтовуватиб11 на народні маси; 2) "Русалка Дністровая", видана "Руською трійцею", довели що проста українська мова може бути літературною.