Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекція ЕП №10.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
189.49 Кб
Скачать

Структурні елементи і схема організації економічної безпеки.

Головна та функціональні цілі зумовлюють формування необхідних структуроутворюючих елементів і загальної схеми організації економічної безпеки. Типову структуру функціональних скла­дових економічної безпеки з коротким описом їхньої сутності. Загальна схема процесу органі­зації економічної безпеки включає такі дії (заходи), що здійсню­ються послідовно або одночасно:

1) формування необхідних корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, прав, інформації, технології та устаткування);

2) загальностратегічне прогнозування та планування економіч­ної безпеки за функціональними складовими;

3) стратегічне планування фінансово-господарської діяльності підприємства (організації);

4) загальнотактичне планування економічної безпеки за функ­ціональними складовими;

5) тактичне планування фінансово-господарської діяльності підприємства (організації);

6) оперативне управління фінансово-господарською діяльністю підприємства (організації);

7) здійснення функціонального аналізу рівня економічної безпеки;

8) загальна оцінка досягнутого рівня економічної безпеки.

Тільки за здійснення в необхідному обсязі зазначених дій (за­ходів) можна буде досягти належного рівня економічної безпеки підприємства.

10.2. Вплив держави на формування економічної безпеки підприємства

Для боротьби з економічною небезпекою господарювання в країні діє система законів і законодавчих актів, які забезпечують і гарантують безпеку господарювання. З цією метою на підприємстві (організації) розробляють заходи з формування економічної безпеки, які вживаються в комплексі з виробничою програмою випуску продукції. Це в першу чергу: формування необхідних корпоративних ресурсів (капіталу, персоналу, прав, інформації, технології та устаткування); прогнозування та планування економічної безпеки за функціональними складовими; стратегічне планування фінансово-господарської діяльності підприємства (організації); тактичне панування економічної безпеки за функціональними підсистемами; оперативне управління фінансово-господарською діяльністю підприємства (організації); здійснення функціонального аналізу рівня економічної безпеки; узагальнююче оцінювання досягнутого рівня економічної безпеки. Здійснення зазначених заходів у комплексі може забезпечити відповідний рівень економічної безпеки підприємства.

Найбільший вплив на формування економічної безпеки підприємства має держава. Використовуючи прямі та непрямі методи втручання, вона регулює економічний і соціальний розвиток країни. Інтереси підприємства та держави не завжди збігаються. Їхнім спільним мірилом виступає економічна безпека. Проблема полягає у тому, щоб, створюючи базу для економічної безпеки держави, не завдавати шкоди інтересам підприємства.

У сучасному економічному житті України можна спостерігати як позитивні, так і негативні прояви державного регулювання. До позитивних можна віднести:

• стимулювання різних форм власності;

• прагнення наповнити ринок товарами;

• лібералізацію експорту;

• прагнення наблизити український ринок до цивілізованого;

• початок податкової реформи.

З огляду на можливе втручання держави в економіку підприємства, підвищення його економічної безпеки має включати такі аспекти:

• правову основу (закони, які регулюють правові відносини між державою та підприємством);

• кредитну й інвестиційну політику, яка б враховувала весь спектр потенціальних інвесторів;

• постійний розвиток ринку, в тому числі співвідношення монополій і дрібних виробників, конкурентів і партнерів;

• розвиток інфраструктури підприємства (банківської системи, аудиторської служби, інформаційної системи).

Конкретними кроками на шляху зміцнення економічної безпеки українських підприємств можуть бути:

• закриття низькорентабельних і збиткових підприємств;

• зміна системи оплати праці наукових кадрів;

• створення нових організаційно-виробничих структур;

• використання лізингу; активна участь у міжнародних виставках, семінарах;

• вдосконалення систем розрахунків; підвищення продуктивності праці;

• збільшення капіталовкладень у ресурсозбереження;

• стимулювання "ресурсного" напрямку НДДКР;

• застосування принципу дотримання критичних строків кредитування;

• створення інформаційного центру, щоб постійно мати відомості про борги підприємства й перекрити канали втрати інформації;

• створення в структурі інформаційного центру спеціальної групи фінансових працівників, яка б перевіряла податкові й інші обов'язкові платежі для виявлення можливої передоплати й надавала відомості про основні виробничі фонди, що мало використовуються, з метою їхнього можливого продажу;

• використання нових форм партнерських зв'язків;

• наближення рівня оплати праці до показників розвинутих країн;

• залучення робітників до управлінських функцій;

• підвищення кваліфікації працівників;

• розвиток соціальної інфраструктури підприємства;

• підвищення матеріальної відповідальності працівників за результати своєї праці.

У сучасних умовах складовою частиною комплексу заходів має стати програма конкретних дій, спрямованих на створення надійної економічної безпеки підприємства.