29

Соціально-класова структура українського суспільства у складі Речі Посполитої. Процес закріпачення селянства. Литовські статути.

Соціальна структура суспільства

За своєю суттю тогочасне суспільство було феодальним. Для нього характерним був поділ на стани — великі соціально-правові групи людей, що різнилися між собою спадковим, закріпленим у законах становищем у суспільстві, певними правами, привілеями та обов’язками. Для станової організації суспільства, що зазвичай містить декілька станів, характерна ієрархічна будова (підпорядкованості одних станів іншим), виражена в нерівності становища. Соціальна структура українського суспільства ХІV—ХV ст. була доволі розмаїтою. Основними станами були шляхта (князі, пани, зем’яни, бояри), духовенство, міщани (патриціат, бюргерство, плебс) і селянство (слуги, данники, тяглові).

Найвищим станом суспільства була шляхта. Її складали князі — найзаможніша титулована знать. Шляхту також складали пани — заможна знать, яка не мала князівських титулів, але вирізнялася давністю роду, вотчинним (спадковим) землеволодінням і певними привілеями. Найбагатші пани разом із князями становили групу магнатів — найбільших землевласників. Середню шляхта називали зем’янами. Вона була залежною від князів і панів, а шляхетський статус і спадкове землеволодіння здобула за військову службу. Зем’яни виконували особисту кінну службу і виставляли під час походу певну кількість кінних воїнів. Бояри були дрібними шляхтичами-службовцями, що виконували різноманітні доручення та особисто відбували військову службу. Бояри походили від селян-слуг, володіли удільними землями, користуючись ними за умови виконання своєї служби.

Другий стан суспільства — духовенство, окремий привілейований стан українського суспільства. Вони не підлягали світському суду, а в разі потреби потрапляли під суд єпископів. Духовенство поділялося на верхівку (митрополит, єпископи, архієпископи та ін.) і рядових священнослужителів. Найбільшу частину складали приходські священики.

До міщан входили патриціат — найзаможніша частина міщанства, що складалася з найбагатших і найвпливовіших купців, ремісників-майстрів, бюргерство — середня частина міщанства, яку складали цехові майстри та торговці середнього достатку, та плебс — дрібні ремісники, торговці та інші жителі міст. Найбезправнішим станом у суспільстві виступали селяни

Литовські статути

Процес закріпачення українських селян почався ще з XV, уже тоді на селян накладалася, так звана, відробіткова рента – 14 днів на рік селяни мали працювати на свого пана. Але, як виявилось, не так це уже й багато – через століття селяни були змушені працювати в маєтку свого пана по два дні щотижня.

Не останню роль у закріпаченні селянства відігравали й Литовські статути – правовий кодекс Великого князівства Литовського, а згодом і Речі Посполитої.

Перша редакція датується 1529, друга – 1566, а третя – 1588. Можна побачити, що перші дві редакції вийшли ще до Люблінської унії (1569), себто, до утворення Речі Посполитої. Відповідно, вони були більш ліберальні до українського селянства. У першій детально розписуються права різних станів: шляхта має прав більше, селянство – менше, але про кріпацтво мова поки що не йдеться (наприклад, за убивство шляхтича шляхтич платив 100 коп. грошей «головщини» родині вбитого і стільки ж «вини» — великому князю, холоп же за убивство шляхтича платив головою).

Друга редакція запроваджувала адміністративно-політичну реформу держави (поділ на повіти), а також розширювала привілеї шляхти, радикально змінивши усю систему органів влади й управління, остаточно утвердивши ідею самоврядної шляхетської держави.

Третя редакція суттєво відрізнялася від двох попередніх – ні про яку ліберальність мова уже не йшла, з утворенням Речі Посполитої ситуація на українських землях різко погіршилася. Третій статут оформив створення єдиного стану кріпосних селян шляхом злиття закріпачених слуг з іншими розрядами залежних селян. Українські селяни стали власністю панів та шляхти, втративши будь-яку особисту свободу та права. Отже, кріпацтво було узаконене і тепер сприймалося уже як належне.

30