54.Права і свободи людини і громадянина в конституційних актах України.

Основні права і свободи людини і громадянина - це невід'ємні права і свободи людини і громадянина, що належать їм від народження чи в силу наявності в них громадянства України, гарантуються державою і становлять ядро конституційно-правового статусу особи в Україні. Особисті (громадські) права і свободи є природними і пов'язані з належністю людини до громадянства України. Політичні права і свободи відображають міру можливої участі у суспільно-політичному житті, державної влади та органів місцевого управління. Вони залежать від правового статусу особи. В основному політичними правами користуються лише громадяни України. Соціальні права - це права на одержання певних позитивних послуг від держави. Економічні права - це права людини і громадянина, пов'язані з економічними,

насамперед майновими відносинами. Культурні права. У широкому розумінні - це права, які сприяють духовному розвитку людини, доступу до скарбів світової культури. Права громадянина - це права, зумовлені сферою відносин людини з суспільством, державою та їх інституціями. Поняття "свобода", зазвичай, пов'язується з характеристикою таких правомочностей особи, які визначають сферу її самостійності, захисту від втручання в її внутрішній світ (свобод та світогляду і віросповідування, свободи думки і слова тощо.)

55.Основні ідеї місцевого самоврядування.

Місцеве самоврядування - це право територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України (ст. 140 Конституції України).

Місцеве самоврядування різновид політичної, але не державної впади. Воно визначається і гарантується Конституцією України, є однією з засад конституційного ладу.

Обмеження прав на місцеве самоврядування може бути застосоване лише в умовах воєнного часу чи надзвичайного стану.

Місцеве самоврядування в Україні регулюється Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування" від 21 травня 1997 р., а також Європейською Хартією місце¬вого самоврядування, ратифікованою Верховною Радою України.

Місце самоврядування здійснюється в таких організаційних формах:

1) безпосередньо населенням шляхом референдумів, виборів, зборів і сходів жителів;

2) через виборні органи місцевого самоврядування. Первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада. Територіальна громада - це сукупність жителів, об'єднаних постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністра¬тивно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох з них. До органів місцевого самоврядування Конституція України відносить:

? сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи - виконавчі комітети, районні та обласні ради;

? будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення, що наділенні частиною компетенції, майно та фінанси даної ради. Порядок утворення та діяльності органів самоорганізації населення регулюється Законом України "Про органи самоорганізації населення" від 11 липня 2001 р.