
- •1.Етимологія слова „конституція”.
- •2.Умови та причини виникнення перших конституцій.
- •3.Загальна характеристика перших конституційних документів.
- •5.Розвиток ідей конституціоналізму в хviii ст.
- •6.Філософські і правові доктрини і конституції держав.
- •7.Конституція і держава. Конституційно-правова доктрина держави.
- •9.Класифікація конституцій за способом прийняття та внесення змін і доповнень.
- •10.Класифікація конституцій за змістом.
- •11.Класифікаація конституцій за часом дії.
- •13.Угода Пилипа Орлика 1710 року.
- •14.Становлення ліберального та демократичного напрямків політичної і правової думки в Україні.
- •15.Правові погляди на устрій держави членів Кирило-Мефодіївського братства.
- •17.Поняття і співвідношення свободи народу і свободи людини в поглядах м.Драгоманова.
- •18.Поняття і основні функції держави. Людина і держава.
- •19.Конституційний проект „Вільна Спілка”.
- •20.Конституційно-правові погляди і.Франка.
- •21.Ідея конституції в працях м.Грушевської.
- •22.Конституційні погляди с.Дністрянського.
- •23. Нормативне закріплення та реалізація політичних прав громадян в конституційних актах Австрії, Австро-Угорщини та Російської імперій: порівняльний аналіз.
- •25.Економічні права громадян в конституційних актах.
- •26.Культурні права громадян.
- •27.Принципи організації державної влади і місцевого самоврядування за конституціями.
- •28.Втілення ідеї державного суверенітету.
- •29. Втілення ідеї природніх прав людини.
- •35. Політичні права громадян.
- •36. Економічні, соціальні, культурні права громадян.
- •37. Правова та соціально-культурна сутність ідеї «радянський народ».
- •38.Вищі органи державної влади урср та їх співвідношення з органами державної влади срср.
- •39. Система виконавчих органів державної влади.
- •40. Принципи організації та діяльності судової влади та її співвідношення з законодавчою і виконавчою владами.
- •41. Система органів місцевого самоврядування.
- •42.Права і свободи громадян за Конституціями Речі Посполитої від 17.03.1921, від 23.04.1935 років та Чехословаччини від 29.02.1920 р.
- •43. Основні принипи організації державної влади.
- •44. Констиуційна юстиція.
- •45. Конституційні гарантії прав національних меншин.
- •46. Поняття та види власності в конституційних актах унр, Гетьманату, Директорії, зунр.
- •47. Право власності в конституціях Радянської України.
- •48. Субєкти права власності в Конституціях іі Речі Посполитої, Чехословаччини.
- •49.Ідея державного суверенітету в Декларації про державний суверенітет, Акті проголошення незалежності України, Конституційному договорі 1995 року та проектах конституції України.
- •50.Ідея народовладдя.
- •51. Реалізація принципу розподілу влад.
- •52.Реалізація принипу соціальної держави.
- •53. Ідея принципу верховенства права в конституційних актах України 90-х років хх століття.
- •54.Права і свободи людини і громадянина в конституційних актах України.
- •55.Основні ідеї місцевого самоврядування.
- •56.Ідея захисту прав національних меншин.
42.Права і свободи громадян за Конституціями Речі Посполитої від 17.03.1921, від 23.04.1935 років та Чехословаччини від 29.02.1920 р.
1921 Березнева Конституція Польщі, в розділі V, визначала мету і завдання держави стосовно громадян. Держава, як політична організація, в першу чергу була створена для охорони інтересів кожної зокрема людини. Визначаючи становище особи в суспільстві, законодавці керувалися концепцією ліберальної держави, згідно з якою інтереси кожної конкретної людини були вищими, ніж інтереси держави. Польща як держава, яка стала на демократичний шлях розвитку, конституційно гарантувала забезпечення широких свобод для розвитку економічної, політичної, національної і культурної діяльності своїх громадян. Права і свободи, які надавалися громадянам Березневою Конституцією, поділялися на: політичні, громадянські, соціальні. Особливого значення Конституція надавала захисту трудових прав, особливо що стосувалося заборони праці підлітків, молодших 15 років, передбачала охорону праці жінок, материнства, широку систему соціального забезпечення у випадку втрати працездатності або безробіття. Громадяни набували права безоплатного навчання в державних місцевих школах.
1935. Квітнева Конституція, яка зосередила державні важелі в руках Президента республіки і практично обмежила доступ суспільства до реальної участі в політичному житті, що свідчило про завершення перебудови державного устрою з демократично-парламентського на авторитарний, який набув свого конституційного, юридичного оформлення. Авторитарний режим зберіг обмеження у своїх правах інституту представницьких органів та певні громадянські права і свободи.
43. Основні принипи організації державної влади.
Принципи організації та діяльності органів державної влади - це основоположні вихідні положення, на яких базуються побудова й функціонування органів державної влади. Принципи організації та діяльності органів державної влади дістали закріплення в Конституції та в законах України, і їх можна поділити на дві групи:
1) універсальні притаманні всім видам органів державної влади, державному апарату України в цілому;
2) спеціальні - такі, що визначають побудову й функціонування лише окремих видів органів державної влади і пов'язані зі специфікою здійснення відповідних видів державної діяльності.
* * *
Універсальними конституційними принципами організації та діяльності органів державної влади України є:
1. Принцип суверенності та єдності системи органів державної влади - полягає в тім, що система органів державної влади (державний апарат у цілому) від імені й за дорученням народу України виступає носієм державної влади, а діяльність органів державної влади базується на засадах верховенства, повноти й неподільності державної влади в середині країни та незалежності від будь-якої іноземної влади і рівноправності в зовнішніх зносинах. Цей принцип випливає з положень статей 1, 5 Конституції України.
2. Принцип поділу влади - стосовно організації та діяльності органів державної влади випливає з положень ст. б Конституції України і виявляється в тім, що, по-перше, органи законодавчої та виконавчої влади формуються відносно незалежним один від одного шляхом (Верховна Рада України обирається виборцями, а персональний склад органів виконавчої влади визначається Президентом України або відповідними посадовими особами органів виконавчої влади); по-друге, сфери компетенції органів, що їх здійснюють різні гілки влади, чітко розмежовані Конституцією України; по-третє, різні види органів державної влади наділені Конституцією України взаємними контрольними повноваженнями, які в сукупності становлять систему «стримувань і противаг».
3. Принцип законності - випливає із загальнішого конституційного принципу верховенства права (ст. 8 Конституції України) і полягає в тім, що органи державної влади організуються і діють лише на підставі та в спосіб, що передбачені Конституцією і законами України (ст. 19 Конституції України).
4. Принцип участі громадян у формуванні й діяльності органів державної влади - отримав досить широку конкретизацію в Конституції України. Так, у ч. 1 ст. 38 йдеться про право громадян брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади, а в ч. 2 ст. 38 - про те, що громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби.
Важливою формою участі громадян у діяльності органів державної влади є індивідуальні чи колективні письмові звернення до органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст. 40), а також реалізація їх конституційного права оскаржувати в суді рішення, діяльність чи бездіяльність органів державної влади, їхніх посадових і службових осіб.
5. Принцип позапартійності - закріплюється в ч. З ст. 37 і полягає в забороні створення і діяльності організаційних структур політичних партій в органах державної влади (за винятком Верховної Ради України, де утворюються партійні фракції), а також на державних підприємствах, у навчальних закладах та інших державних установах і організаціях.
У літературі, крім названих, виділяють також інші універсальні принципи, а саме: соціальної справедливості; гуманізму і милосердя; поєднання переконання і примусу; привселюдності, відкритості і врахування громадської думки; виборності тощо.