37. Правова та соціально-культурна сутність ідеї «радянський народ».

Поняття Р.н. поєднувало в собі в першу чергу суспільно-політичний аспект (належність до «країни рад»), підкреслювало політичну відмідність «радянського народу» від попередньо існувавших — населення та народів Російської імперії - винайшло «нову історичну соціальну й інтернаціональну єдність народу». Згідно з офіційною радянською комуністичною доктриною, радянський народ є не національною, а понаднаціональною, багатонаціональною формацією, він не кінцева, а перехідна фаза розвитку міжнаціональних відносин від окремих націй до багатонаціонального комуністичного суспільства. Коли комунізм переможе у світовому масштабі, дійде до повного злиття націй: утворення безнаціонального суспільства.

Керівники СРСР і теоретики радянської національної політики визнавали, що творення радянського народу — це керований партією процес. У такому плані Радянський народ — штучна ідеологічно-політична конструкція, накинена керівниками КПСС неросійським народам СРСР як інструмент у політиці поборювання їхніх прагнень до державної незалежності, ліквідації їхніх прав у галузі державної адміністрації, економіки, освіти, культури, нищення етнічної і духовно-культурної самобутності тих народів та фактичного перетворення їх на росіян. В офіційних постановах і в суспільствознавчій компартійній літературі пізніших років вказано, зокрема, на такі спільні риси радянського народу, як ідеологія, що об'єднує усіх громадян незалежно від національності, єдина радянська культура, зростання почуття приналежності до нової історичної спільноти, і на те, що в рамках радянського народу твориться новий тип радянських людей, які також при збереженні національних особливостей мають спільні загально-радянські риси.

38.Вищі органи державної влади урср та їх співвідношення з органами державної влади срср.

Політичну основу Української РСР становлять Ради депутатів трудящих. Українська Радянська Соціалістична Республіка добровільно об'єдналася з іншими рівноправними Радянськими Соціалістичними Республіками. Закони СРСР обов'язкові на території Української

РСР. Найвищим органом державної влади Української РСР є Верховна Рада Української РСР. До союзно-республіканських Міністерств Української РСР належать Міністерства. Міністри Української РСР видають у межах компетенції відповідних Міністерств накази та інструкції на основі

і на виконання діючих законів СРСР та Української РСР, постанов і розпоряджень Ради Міністрів СРСР і Ради Міністрів Української РСР, наказів та інструкцій союзно-республіканських Міністерств СРСР. Вищий нагляд за точним виконанням законів усіма

Міністерствами і підвідомчими їм установами, так само як окремими

службовими особами, а також громадянами на території Української

РСР здійснюється як Генеральним Прокурором СРСР безпосередньо, так

і через Прокурора Української РСР. Прокурор Української РСР призначається Генеральним Прокурором СРСР. прокурори призначаються Генеральним

Прокурором СРСР.