35. Політичні права громадян.

Політичні права громадян України, поряд з громадянськими правами і свободами, є пріоритетними у системі конституційних прав і свобод людини й громадянина. Політичні права і свободи належать громадянам України і виражають зміст правовідносин між особою і державою. Відповідно, у науковій і навчальній літературі отримав поширення вираз "політичні права і свободи громадян України.

ПОЛІТИЧНІ ПРАВА ГРОМАДЯН - це права громадян брати участь у політ, житті своєї країни, зокрема, у здійсненні безпосеред. демократії, держ. влади, місц. самоврядування тощо. Наявність цих прав, їх обсяг, повнота, системність, реальність, гарантованість є показниками демократизму сусп-ва і д-ви, держ. і сусп. ладу, статусу особи в суспільстві й державі. П. п. г. уперше були проголошені в ході бурж. революцій 18—19 ст.

Чинна Конституція України закріпила політ, права як пріоритетні права гр-н, значно розширила їх коло та збагатила зміст і надійно гарантувала. За Осн. Законом гр-ни України мають, зокрема, такі політ, права: на свободу об'єднання у політ, партії та громад, орг-ції для здійснення і захисту своїх прав та свобод і задоволення політ., екон., соціальних, культурних та ін. інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах нац. безпеки та громад, порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод ін. людей (ст. 36); брати участь в управлінні держ. справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів держ. влади та органів місц. самоврядування (ст. 38); збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи викон. влади чи органи місц. самоврядування (ст. 39); направляти індивід, чи колективні письм. звернення або особисто звертатися до органів держ. влади, органів місц. самоврядування та посад, і служб, осіб цих органів, які зобов'язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк (ст. 40); на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, право вільно збирати, зберігати, використовувати та поширювати інформацію усно, письмово або в ін. спосіб — на свій вибір (ст. 34) та ін. політичні права і свободи.

Також, в Конституції України відображені положення міжнар.-прав. актів про політ, права та свободи, насамперед Загальної декларації прав людини 1948 і Міжнародного пакту про громадянські та політичні права 1966.

36. Економічні, соціальні, культурні права громадян.

На відміну від особистих і політичних прав і свобод економічні, соціальні та культурні права і свободи є позитивними - їх забезпечення вимагає від держави певних дій.

Економічні, екологічні, соціальні, культурні права і свободи складають особливу групу прав і свобод людини і громадянина, вони пов'язані з концепцією соціальної держави та стосуються таких сфер життєдіяльності, як власність, трудові відносини, відпочинок, матеріальні та духовні потреби людини тощо. Економічні права забезпечують людині можливість вільно розпоряджатися основними факторами виробничої діяльності, яка складає основу існування та розвитку суспільства. Соціальні права забезпечують людині гідний рівень життя й соціальну захищеність, а культурні права сприяють духовному розвитку людини, забезпечують її участь в економічному, соціальному і культурному прогресі суспільства.

Конституція України фіксує такі економічні, соціальні, культурні права і свободи: право власності і право громадян України користуватися об'єктами права державної та комунальної власності (ст. 41); право на підприємницьку діяльність (ст. 42); право на працю, на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, право на захист від незаконного звільнення та на своєчасне одержання винагороди за працю (ст. 43); право тих, хто працює, на страйк (ст. 44); право кожного, хто працює, на відпочинок (ст. 45); право громадян України на соціальний захист (ст. 46); право на житло (ст. 47); право на достатній життєвий рівень (ст. 48); право на освіту, право громадян України безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах і право громадян України, які належать до національних меншин, на навчання рідною мовою чи на вивчення рідної мови (ст. 53); право громадян України на свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності та на захист інтелектуальної власності (ст. 54).