28.Втілення ідеї державного суверенітету.

Конституціоналізм як багатоаспектне явище знаходить вияв у конституційній теорії, в суспільно-політичному русі за її реалізацію і в конституційній практиці.

Одним з найбільш загальних конституційних принципів (прин­ципів конституції) є принцип суверенітету. Поняття суверенітету відоме конституційній теорії і практиці всіх країн, хоч існують різні і досить да­лекі від його традиційного тлумачення. Звичайно принцип суверенітету асоціюється з визначенням самого сенсу державності. Це зумовлює його, по суті, універсальне політико-правове значення.

З проблемою суверенітету завжди було пов'язане визначення най­важливіших характеристик конституційного права, зокрема з'ясування питання про носія влади в державі та про межі її здійснення. Визнаною є точка зору, за якою серед усіх відповідних принципів принцип суве­ренітету є найбільш «політичним» за своїм характером. Це пояснюється не тільки особливостями його юридичного змісту, а й тим значенням, яке він відіграє у процесі здійснення внутрішньої і зовнішньої політики дер­жави. До того ж за своїм походженням суверенітет історично являв політичну ідею, яка лише з часом набула юридичного значення.

Поняття суверенітету вперше сформулював Жан Боден (XVI ст.), який запропонував засновану на принципі суверенітету концепцію держав­ної влади.

Суверенітет трактується як верховенство держави на своїй території і неза­лежність у міжнародних відносинах. Верховенство держави означає дію в ме­жах її території тільки однієї публічної влади, яка визначає повноваження усіх державних органів і посадових осіб, а також підлеглість цій владі всьо­го населення території. Незалежність держави в міжнародних відносинах — це її непідпорядкованість будь-якій зовнішній владі, владі інших держав.

У «Декларації про державний суверенітет України» зазначається, що державний суверенітет — це верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади Республіки в межах її території та незалежність і рівноправність у зовнішніх зносинах.

У ст. 2 зазначається, що суверенітет України поширюється на всю її територію. Конституцією проголошується суверенітет держави у повному обсязі: як внутрішній суверенітет, так і зовнішній, тобто суверенітет щодо інших держав.

Демократизм держави і державного ладу виявляється насамперед у визнанні нею народу носієм суверенітету, у поєднанні безпосереднього народовладдя із здійсненням влади народом через органи державної влади та місцевого самоврядування в демократичних принципах організації і здійснення державної влади.

Прояви зовнішнього суверенітету: Держава є національною за своїм походженням, оскільки її утворення відбувалось на основі здійснення українською нацією, усім українським народом права на самовизначення.

29. Втілення ідеї природніх прав людини.

Приро́дні права́ люди́ни (громадянські, особисті) — це права які надаються людині з народження, необмежені нічим та ніким. Вони є першочерговими всі інші права є похідними від них. Дані права в жодному разі не залежать від держави, ступеня її демократичності. Це права надані природою і супроводжують особу до самої смерті. Одним з перших дослідників природного права в Україні був Станіслав Оріховський.

Типологічно варіанти природного права зводяться до чотирьох основних форм, визначених С. С. Алексєєвим. Перший тип заснований на природних стосунках і зв'язках, які спостерігаються у житті людей і тварин. Він виражає порядок, встановлений природою, порядок, що випливає з природи людини, природи речей, відповідно до якого треба формулювати юридичні норми. Згідно із другим тлумаченням природного права, обґрунтовується ідея вічності та всезагальності природно-правових законів як істинних законів природи.

30. Сутність політичних прав громадян за конституційними актами.

31. Основні засади організації державної влади і місцевого самоврядування.

32. Конституційний захист прав національних меншин України.

33. Політико-правова ідея диктатури пролетаріату та її співвідношення з природніми правами людини.

34.Правовий статус людини за Конституціями УСРР, УРСР.

УСРР. церква відокремлюється від держави і за всіма громадянами визнається право пропаганди релігійних наук.Свобода висловлення думок і преси. свобода спілок. гасло: «не працюючий не їсть».оборона батьківщини.надання притулку чужинцям.рівність прав прцюючих. +свобода зібрань.безплатна освіта. розвиток пролетарськими шляхами української національної культури й культури національних меншостей та рішуче боротися з націоналістичними забобонами.праця обов*язок.право на автономію Молдови.рівноправність національностей і їх мовна автономія.

УРСР. Право особистої власності громадян на їх трудові

доходи та заощадження, на жилий будинок і підсобне домашнє

господарство, на предмети домашнього господарства і вжитку, на

предмети особистого споживання і комфорту, а так само право

спадкування особистої власності громадян. принцип соціалізму: "від

кожного за його здібністю, кожному - за його працею". право на одержання гарантованої роботи з оплатою їх праці у

відповідності з її кількістю та якістю. право на відпочинок. право на матеріальне забезпечення в старості. право на освіту. Жінці в Українській РСР надаються рівні права з чоловіком. Рівноправність громадян Української РСР, незалежно від їх національності і раси. Свобода відправлення релігійних культів і свобода антирелігійної пропаганди. а) свобода слова;б) свобода друку; в) свобода зборів і мітингів;г) свобода вуличних походів і демонстрацій. Право об'єднання в громадські організації. недоторканність особи. Недоторканність житла громадян і тайна листування.