59. Система керівництва за Лайкертом.

Найбільш широкий і визнаний поділ стилів керівництва отримала система, розроблена американським психологом Ренсісом Лайкертом. Йому вдалося виявити, що реальні стилі управління можна представити у вигляді континуума від 1 до 4“Експлуататорсько- авторитарна”Керівники автократичні, не довіряють підлеглим, мотивують працівників погрозою покарання, застосовують заохочення, інформацію допускають тільки зверху вниз, обмежують прийняття рішень тільки вищою ланкою “Прихильно-авторитарна”Керівники поблажливі, впевнені у собі і вірять у підлеглих, мотивують їх заохоченнями та в якійсь мірі страхом і покаранням, допускають деяку інформацію знизу, отримують ідеї від підлеглих, дозволяють приймати рішення з деяких питань, але під суворим контролем “Консультативно-демократична”Керівники надають значну, але не повну довіру підлеглим, прагнуть конструктивно використати їх ідеї і точки зору, вико-ристовують для мотивації заохочення з рідким покаранням, організовують потік інформації в обох напрямках, консультуються з підлеглими “Партисипативно-демократична”Керівники виявляють повну довіру до підлеглих з усіх питань, завжди вислуховують їх думки та конструктивно їх використовують, заохочують підлеглих, залучають їх до постанов ки цілей і оцінки роботи по їх досягненню, органі зовують широкий обмін інформацією, діють як рівні у складі груп

60. Процес контролю

Процес контролю - це діяльність об'єднаних у певну структуру суб'єктів контролю (органів контролю, керівників, контролерів, громадських організацій), спрямованих на досягнення найбільш ефективним способом поставлених цілей шляхом організації певних задач і застосування відповідних принципів, методів, технічних засобів і технології контролю.

Суть процесу контролю виражають такі його характеристики: * організаційна, * змістовно- технічна, * загальнюючо-коригуюча. Організаційна характеристика включає в себе вибір об'єкта контролю, організаційно-методичну підготовку Змістовно-технологічна характеристика — це розробка плану і вибір методу вивчення контрольованого об'єкта. Узагальнюючо-коригуюча характеристика включає узагальнення, а при необхідності—обговорення в колективі результатів контролю, розробку рішень і оцінку їх виконання. Американські спеціалісти дійшли висновку, що процес контролю реалі­зується через такі етапи: ► розробку стандартів і критеріїв контролю (обмеження в часі, забезпечення реальності показників і результатів); ► порівняння реальних результатів з прийнятими стандартами та критеріями (вимірювання результатів, розповсюдження інформації про результати, оцінки інформації, обгрунтування висновків); ► здійснення необхідних коригуючих дій (перегляд стандартів, усунення відхилень). У будь-якій організації чи на підприємстві відбуваються явища, що заслуговують як позитивної, так і негативної оцінки, оскільки існують як сильні, так і слабкі сторони діяльності. Тому система контролю полягає у виявленні тіньових сторін діяльності, співвідношенні позитивних і негативних явищ. Дієвий контроль повинен розкривати дійсну картину діяльності підприємства. Погано здійснюваний контроль може нанести такої ж шкоди, як і погано виконана робота.