Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
курсова робота цивільне право Січко 2012.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
69.58 Кб
Скачать

33

ПЛАН

Вступ

Розділ 1. Поняття лізингу та договору лізингу в цивілістичній науці

    1. Теоретичні засади багатоаспектності поняття «лізинг»

    2. Поняття, предмет договору лізингу

    3. Форми та зміст договору лізингу

Розділ 2. Характеристика договору лізингу та його особливості

2.1. Види лізингу

2.2. Суб’єкти і об’єкти договору лізингу

2.3. Права і обов’язки суб’єктів договору лізингу

2.4. Стадії укладення договору лізингу

Розділ 3.

3.1.

3.2. Нормативне регулювання лізингових відносин

Висновок

Список використаних джерел та літератури

ВСТУП

Лізинг виступає важливим джерелом нових інвестицій і широко використовується в міжнародному бізнесі. За останнє десятиріччя лізинг став важливою складовою інвестиційної політики в багатьох країнах. Темпи росту лізингових операцій випереджають темпи росту основних макроекономічних показників, а їх різносторонність свідчить про розвиненість економічних відносин в країні. Створення сприятливих умов для розвитку лізингових відносин, особливо в умовах структурної перебудови вітчизняної економіки та активізації інвестиційних процесів, дозволяє країні залучати необхідні інвестиційні ресурси для відновлення та диференціації виробничого потенціалу, оперативного використання у виробництві досягнень світового науково-технічного прогресу.

Багатофакторний характер лізингу потребує упорядкування накопичених знань, виявлення загальних та відокремлених ознак і властивостей, які відрізняють його від суміжних економічних явищ і процесів.

В економічній та нормативно-правовій літературі наведено безліч неоднозначних трактувань поняття “лізинг”, що призводить до неефективного використання його на практиці. Існує низка відмінностей між змістовним наповненням поняття “лізинг” у сфері оподаткування та здійснення правового регулювання майнових відносин, що виникають на підставі укладення договору лізингу. Тому необхідно провести аналіз нормативно-правових актів, що регулюють лізингову діяльність в Україні та визначити основні проблеми та перспективи її розвитку.

Багато вітчизняних та зарубіжних вчених досліджують лізингову діяльність. Питання щодо теоретичних основ лізингових операцій розглянуто у працях таких вчених, як А. Аюпов, Г. Вознюк, І. Грищенко, А. Загородній, Б. Івасів, О. Левченко, В. Різник, В. Рошило, Н. Рязанова, Г. Холодний та інших. Трактування поняття "лізинг" наведено у таких нормативно-правових документах: Закон України "Про фінансовий лізинг", Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", Цивільний та Господарський кодекс України, Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку № 17 тощо.

Особливу увагу щодо дослідження лізингу приділяли Е.С. Кабатова, В.К. Ляшенко, К.С. Редхед, В.В. Суссанян, Г.А. Хименський, С.Т. Х’юс, О.К. Яновський та інші вітчизняні й зарубіжні економісти. На сьогодні існує багато різних підходів до визначення як сутності лізингу, так і його видів. Однак на сьогодні не існує загального, об’єднувального підходу до вирішення цієї проблеми з урахуванням особливостей вітчизняної економіки.

Метою курсової роботи висвітлення теоретичних засад багатоаспектності поняття "лізинг" та уточнення його змісту; визначення сутності та взаємозв'язку понять "лізингова діяльність" та "лізингова операція"; виділення спільних характеристик лізингової операції.

РОЗДІЛ 1. Поняття лізингу та договору лізингу в цивілістичній науці

    1. Теоретичні засади багатоаспектності поняття «лізинг»

Лізинг – багатоаспектне та багатогранне поняття, категорія з неоднозначним тлумаченням. Суть лізингу досить вдало висловив Аристотель, який сказав: "Найчастіше багатство полягає у рентабельному використанні власності, а не у володінні нею як такою". Звичайно, Аристотеля не можна розглядати як винахідника "лізингу", але ніхто краще за нього не зміг виразити філософський зміст, що лежить в основі цієї техніки фінансування американського походження, яка отримала значний розвиток у Західній Європі за останні 20 років [1, с.183].

Будь-яке визначення лізингу є обмеженим і не може врахувати всіх форм прояву цього нового кредитного інструмента. Але є сенс навести таке визначення лізингу Європейської федерації національних асоціацій із лізингу обладнання (Євролізинг): "Лізинг – це договір оренди заводу, промислових товарів, обладнання, нерухомості для використання їх у виробничих цілях, тоді як товари купуються орендодавцем, і він зберігає за собою право власності". Отже, лізинг стає складною триєдиною торгово-фінансово-кредитною операцією, однією з форм оренди машин і обладнання, одним із способів фінансування інвестицій і активізації збуту, який засновано на збереженні права власності на товари за орендодавцем. Його застосування пов'язане з "розщепленням" функції власності, тобто відділенням володіння майном від користування ним [1, с.183-184].

Деякі з авторів вважають найбільш повним визначення терміна "лізинг", сформульованого в Конвенції про міжнародний фінансовий лізинг УНІДРУА, яка було прийнято в 1988 р. у Канаді. В названій Конвенції фінансовий лізинг визначається як операція, в якій одна сторона (лізингодавець) [4]:

● на умовах іншої сторони (лізингоотримувача) укладає договір (договір поставки) з третьою стороною (постачальником), згідно з яким лізингодавець отримує виробниче обладнання, засоби виробництва або інше обладнання (обладнання) на умовах, схвалених лізингоотримувачем;

● укладає договір (договір лізингу) з лізингоотримувачем, надаючи лізингоотримувачеві право користування обладнанням за умови виплати лізингових платежів.

Між визначеннями лізингу, з метою оподаткування і здійснення правового регулювання майнових відносин, що виникають на підставі укладення договору лізингу, існує низка відмінностей [10, c. 12]:

1) у межах правового регулювання майнових договірних відносин для виконання обов'язку, щоб придбати предмет лізингу, то лізингодавець має купити його у відповідного продавця (постачальника). Відповідно до положень податкового законодавства лізингодавець може стати власником предмета лізингу, не лише викупивши його, а й виготовивши його згідно з інструкцією лізингоотримувача;

2) на відміну від цивільного та господарського законодавства України, у податковому встановлено правило про те, що всі ризики, пов'язані із предметом лізингу, обов'язково має нести лізингоотримувач;

3) в основу критеріїв договору фінансового лізингу в податковому законодавстві України покладено економічні критерії. Натомість цивільне та господарське законодавство України економічними критеріями не оперує.

Варто також розмежувати поняття "лізингова операція" та "лізингова діяльність". Порівнюючи ці поняття за змістом, можна дійти висновку, що вони мають спільні ознаки, тобто є сумісними та порівнянними. Під терміном "операція" розуміють низку дій, заходів, робіт, що виконуються за певним планом організацією, фірмою і пов'язані з досягненнями певної мети. А також вид діяльності, сукупність взаємопов'язаних дій щодо розв'язання економічної задачі або проблеми.

Термін "лізингова діяльність", з філологічної точки зору, означає специфічну форму людських відносин із навколишнім світом з приводу здійснення лізингових операцій. Лізингова діяльність включає у себе мету, засоби, результат і саму послідовність лізингових операцій для досягнення якого-небудь результату (наприклад, оновлення основних виробничих фондів, активізація інвестиційно-інноваційної діяльності тощо). Так, О.М. Левченко визначає лізингову операцію як деяку послідовність проведених циклів та дотримання відповідних умов [9, c. 208].

Трактування терміну «лізингова операція» надано в Податковому кодексі України, відповідно до якого лізингова (орендна) операція – це господарська операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) фізичної чи юридичної особи (орендодавця), що передбачає надання основних фондів у користування іншим фізичним чи юридичним особам (орендарям) за плату та на визначений строк.

Отже, лізингова операція – це сукупність певних процедур між суб'єктами лізингової діяльності, за якими лізингоотримувач отримує у користування актив від лізингоотримувача на визначений строк за встановлену плату. Лізингову діяльність можна представити як сукупність декількох взаємопов'язаних лізингових операцій.