- •Соціальне призначення політології як науки.
- •Політика як соціальне явище.
- •Суб’єкти політичної діяльності.
- •Зв'язок політики з іншими сферами суспільства.
- •Політика в структурі людської діяльності.
- •Свобода як важлива властивість та цінність політичної діяльності.
- •Механізми взаємодії суб’єктів політики.
- •Основні передумови ліберально-демократичної концепції політичної взаємодії.
- •Місце і роль влади в ліберально-демократичній концепції політичної взаємодії.
- •Політичні вчення у стародавньому світі.
- •Ідеї Платона про політичне упорядкування держави.
- •Еволюція політичної думки в стародавньому Китаї.
- •Витоки та сутність ідей політичного регулювання в Стародавньому Римі.
- •Європейська політична думка в епоху середньовіччя.
- •Ренесансні ідеї н. Макіавеллі.
- •Фундаментальні політичні ідеї Нового Часу.
- •Значення теорії «природного стану» свободи людини Дж. Локка в системі політичної думки.
- •Ідеї Монескє про правову державу.
- •Влада як одна з фундаментальних засад суспільства.
- •Природні та соціальні передумови владних відносин.
- •Особливості політичної влади.
- •Джерела та функції політичної влади.
- •Легітимність політичної влади.
- •Історичні типи легітимності політичної влади.
- •Сутність та основні ознаки держави як форми суспільної організації.
- •Структура та функції держави.
- •Форми державного правління.
- •Форми державного устрою.
- •Сутність та основні ознаки правової держави.
- •Громадянське суспільство та його структура.
- •Взаємозв’язок держави та громадянського суспільства.
- •Проблеми становлення правової держави та громадянського суспільства в Україні.
- •Сутність та функції політичних партій.
- •Політичні партії та основні типи сучасних виборчих систем.
- •Партійна та виборча система в Україні.
- •Поняття та функції громадських організацій.
- •Сутність і структура політичного режиму.
- •Сутність та основні ознаки тоталітарного режиму.
- •Особливості авторитарного режиму.
- •Ознаки демократичного політичного режиму.
- •Сутність, структура та функції політичної культури.
- •Типологія політичної культури.
- •Соціальна обумовленість політичної культури.
- •Формування демократичної політичної культури в Україні.
- •Поняття та функції політичної еліти.
- •Типологія еліт.
- •Витоки та сутність політичного лідерства.
- •Типологія та функції політичного лідерства.
- •Проблема формування політичної еліти в Україні.
- •Україна в системі міжнародних політичних відносин.
- •Розподіл влади як один з основних принципів правової держави.
Природні та соціальні передумови владних відносин.
Проблема влади і владних відносин вивчається різними науками і, зокрема, політологією.
Політологія акцентує увагу на особливостях функціонування політичної влади, вивчає умови її стабільності, досягнення суспільно значущих завдань.
Ці проблеми в тій чи іншій формі мають давню історію. Зокрема, в античний період Платон розмірковував про джерела влади, форми її здійснення і типи державного устрою. Аристотель вперше поставив питання про природнє походження політичної влади, вважав, що людина від природи – політична істота. В пізній античності разом з подальшим розвитком аналізу публічної влади й політичної організації суспільства постає принципово інша парадигма розуміння влади, яка тісно пов’язана з новим становищем людини в пізньоантичному суспільстві і виходить від проблематики самоствердження індивіда. В ній влада осмислюється з метою опанування особою власного життя – впорядкування свого життєсвіту і досягнення бажаної долі. Відтак в античних вченнях знаходимо головні ідеї щодо політичної влади, які визначатимуть розуміння політичної організації суспільства й урядування протягом наступних століть і навіть до наших днів.
Особливості політичної влади.
Особливості політичної влади: - здатність і готовність суб'єкта влади виявити свою політичну волю; - верховенство влади, обов'язковість виконання її рішень; - охоплення владною дією всього політичного простору; - наявність політичних структур, через які суб'єкт влади здійснює політичну діяльність; - осмислення політичного інтересу й політичних потреб; - моноцентричність влади (наявність єдиного центру прийняття рішень); - володіння і використання комплексу необхідних ресурсів. Осмислюючи сутність і різноманіття концепцій політичної влади, напрацьованих наукою, необхідно класифікувати найголовніші з них: - нормативно-формалістична, згідно з якою джерелом і змістом влади виступає певна система норм; - суб'єктивістсько-психологічна, в основі якої лежить пояснення влади як інстинктивного потягу людини до влади; - реляціоністська, де влада постає як відносини між індивідами й групами при зміні ролевих відносин і впливів; - марксистська концепція спирається на розуміння влади як панування одного класу над іншим, а боротьба йде за економічні інтереси; - системна концепція влади виходить з того, що влада є політична система. У ній виділяють мікро-, мезо- та макропідходи. - біхевіористська концепція зосереджує увагу на мотивах поведінки людей у боротьбі за владу; - інструменталістська концепція розглядає владу як можливість використання певних засобів, у тому числі й насилля; - влада, за теологічною концепцією, є досягненням певних цілей і результатів; - психологічна концепція виводить витоки влади зі свідомості та підсвідомості людей і психологічної хворобливості; - за структурно-функціональною концепцією влада є різновидом функціоналізму, солідаризму та структуралізму, які визначаються функціями влади; - конфліктна концепція розглядає владу як суперечливий розподіл цінностей у конфліктних ситуаціях; - технократичні концепції різноманітних напрямків.