- •Соціальне призначення політології як науки.
- •Політика як соціальне явище.
- •Суб’єкти політичної діяльності.
- •Зв'язок політики з іншими сферами суспільства.
- •Політика в структурі людської діяльності.
- •Свобода як важлива властивість та цінність політичної діяльності.
- •Механізми взаємодії суб’єктів політики.
- •Основні передумови ліберально-демократичної концепції політичної взаємодії.
- •Місце і роль влади в ліберально-демократичній концепції політичної взаємодії.
- •Політичні вчення у стародавньому світі.
- •Ідеї Платона про політичне упорядкування держави.
- •Еволюція політичної думки в стародавньому Китаї.
- •Витоки та сутність ідей політичного регулювання в Стародавньому Римі.
- •Європейська політична думка в епоху середньовіччя.
- •Ренесансні ідеї н. Макіавеллі.
- •Фундаментальні політичні ідеї Нового Часу.
- •Значення теорії «природного стану» свободи людини Дж. Локка в системі політичної думки.
- •Ідеї Монескє про правову державу.
- •Влада як одна з фундаментальних засад суспільства.
- •Природні та соціальні передумови владних відносин.
- •Особливості політичної влади.
- •Джерела та функції політичної влади.
- •Легітимність політичної влади.
- •Історичні типи легітимності політичної влади.
- •Сутність та основні ознаки держави як форми суспільної організації.
- •Структура та функції держави.
- •Форми державного правління.
- •Форми державного устрою.
- •Сутність та основні ознаки правової держави.
- •Громадянське суспільство та його структура.
- •Взаємозв’язок держави та громадянського суспільства.
- •Проблеми становлення правової держави та громадянського суспільства в Україні.
- •Сутність та функції політичних партій.
- •Політичні партії та основні типи сучасних виборчих систем.
- •Партійна та виборча система в Україні.
- •Поняття та функції громадських організацій.
- •Сутність і структура політичного режиму.
- •Сутність та основні ознаки тоталітарного режиму.
- •Особливості авторитарного режиму.
- •Ознаки демократичного політичного режиму.
- •Сутність, структура та функції політичної культури.
- •Типологія політичної культури.
- •Соціальна обумовленість політичної культури.
- •Формування демократичної політичної культури в Україні.
- •Поняття та функції політичної еліти.
- •Типологія еліт.
- •Витоки та сутність політичного лідерства.
- •Типологія та функції політичного лідерства.
- •Проблема формування політичної еліти в Україні.
- •Україна в системі міжнародних політичних відносин.
- •Розподіл влади як один з основних принципів правової держави.
Значення теорії «природного стану» свободи людини Дж. Локка в системі політичної думки.
Співвітчизник Гоббса Джон Локк дав інше трактування природному стану і відносинам людей з державною владою після підписання договору. Він вважав, що більшість людей наслідують природним правам через свою розумність і доброту, хоча можуть тягтися до владної вигоди. Тому вони потребують незалежного суддю. Створивши державу (своєрідного опікуна), народ виступає як його підопічний і як його засновник. Останнє дає право народу відміняти закони, які протирічать його інтересам.
Більше того, народ має право відібрати владу у правителів, які порушують його природні права. Дж.Локка називають батьком лібералізму. Саме його уявлення про природні права людини лягло в основу формування ліберальної ідеології.
До природних, невідсуджуваних прав людини він відніс такі:
право на життя, що захищає безпеку людини;
право на свободу, що знищує пригнічення людини і дає можливість визначити своє життя відповідно до своїх бажань;
право на власність - право працювати і володіти результатами своєї праці. Дж. Локк виправдовував приватну власність, бо вважав, що вона створюється індивідуальними зусиллями й ініціативою.
Ідеї Монескє про правову державу.
Монтеск'є сформулював базові положення доктрини поділу влади.
1. Кожна гілка влади відповідає за виконання певних функцій:
законодавча влада приймає закони, обов'язкові для всіх громадян;
виконавча влада відповідальна за практичне втілення законів;
судова влада відповідає за безпеку громадян.
2. Взаємоконтроль гілок влади, що дозволяє досягти балансу сил. Прибічник народовладдя, він розумів, що сам народ через організаційні складнощі не зможе постійно виконувати функцію контролю над владою, тому запропонував, що більш ефективним буде взаємоконтроль гілок влади по горизонталі. Монтеск'є розробив теорію народного представництва, обґрунтувавши право кожного громадянина вибирати своїх представників в органи влади. Збори представників, володіючи законодавчою владою, виражають народну (спільну) волю.
Влада як одна з фундаментальних засад суспільства.
Влада є однією з фундаментальних засад політичного розвитку суспільства. Вона має правовий, економічний, духовно-ідеологічний характер, існує скрізь, де наявні будь-які стійкі об'єднання людей, тісно пов'язана з політичною сферою, є засобом здійснення і способом утвердження певної політики. Політична влада виникла раніше за владу державну і визначає реальну здатність соціальної групи чи індивіда виявляти свою волю. Вона є невід'ємною складовою загального визначення влади як форми соціальних відносин, якій властивий всеохоплюючий характер, здатність проникати в усі сфери людської діяльності.
Антропологічний підхід пов'язує поняття політичної влади із суспільною природою людини і поширює його на всі соціальні утворення.
Політологічний підхід стверджує, що владні відносини формуються на основі правових та політичних норм.
Таким чином, влада - це авторитетна сила, на основі якої здійснюються вольові відносини між людьми, в яких ті, хто має владу, визначають програму поведінки підвладних осіб. Інакше кажучи, це реальна можливість здійснення своєї волі у соціальному житті, що спирається на можливості нав'язування її іншим суб'єктам з допомогою різних методів, включаючи і примус.