- •Соціальне призначення політології як науки.
- •Політика як соціальне явище.
- •Суб’єкти політичної діяльності.
- •Зв'язок політики з іншими сферами суспільства.
- •Політика в структурі людської діяльності.
- •Свобода як важлива властивість та цінність політичної діяльності.
- •Механізми взаємодії суб’єктів політики.
- •Основні передумови ліберально-демократичної концепції політичної взаємодії.
- •Місце і роль влади в ліберально-демократичній концепції політичної взаємодії.
- •Політичні вчення у стародавньому світі.
- •Ідеї Платона про політичне упорядкування держави.
- •Еволюція політичної думки в стародавньому Китаї.
- •Витоки та сутність ідей політичного регулювання в Стародавньому Римі.
- •Європейська політична думка в епоху середньовіччя.
- •Ренесансні ідеї н. Макіавеллі.
- •Фундаментальні політичні ідеї Нового Часу.
- •Значення теорії «природного стану» свободи людини Дж. Локка в системі політичної думки.
- •Ідеї Монескє про правову державу.
- •Влада як одна з фундаментальних засад суспільства.
- •Природні та соціальні передумови владних відносин.
- •Особливості політичної влади.
- •Джерела та функції політичної влади.
- •Легітимність політичної влади.
- •Історичні типи легітимності політичної влади.
- •Сутність та основні ознаки держави як форми суспільної організації.
- •Структура та функції держави.
- •Форми державного правління.
- •Форми державного устрою.
- •Сутність та основні ознаки правової держави.
- •Громадянське суспільство та його структура.
- •Взаємозв’язок держави та громадянського суспільства.
- •Проблеми становлення правової держави та громадянського суспільства в Україні.
- •Сутність та функції політичних партій.
- •Політичні партії та основні типи сучасних виборчих систем.
- •Партійна та виборча система в Україні.
- •Поняття та функції громадських організацій.
- •Сутність і структура політичного режиму.
- •Сутність та основні ознаки тоталітарного режиму.
- •Особливості авторитарного режиму.
- •Ознаки демократичного політичного режиму.
- •Сутність, структура та функції політичної культури.
- •Типологія політичної культури.
- •Соціальна обумовленість політичної культури.
- •Формування демократичної політичної культури в Україні.
- •Поняття та функції політичної еліти.
- •Типологія еліт.
- •Витоки та сутність політичного лідерства.
- •Типологія та функції політичного лідерства.
- •Проблема формування політичної еліти в Україні.
- •Україна в системі міжнародних політичних відносин.
- •Розподіл влади як один з основних принципів правової держави.
Свобода як важлива властивість та цінність політичної діяльності.
Політична свобода - природне, невідчужуване від людини і соціальних спільнот якість, що виражається у відсутності втручання в суверенітет людини за допомогою примусу або агресії. Політичні права і свободи принципово відрізняються від особистих, соціальних, економічних та інших прав і свобод тим, що, як правило, тісно пов'язані з приналежністю до громадянства даного держави.
Політичні свободи є однією з груп основних конституційних прав і свобод громадян, так як визначають їх участь у громадському та політичному житті країни. Зазвичай вони закріплюються в конституції, інших законах і правових нормах країн.
Механізми взаємодії суб’єктів політики.
Між суб'єктами політики існує динамічна система взаємовідносин — залежності, підпорядкування, супідрядності, відносної автономності. Місце і роль того чи іншого суб'єкта політики у цій системі визначаються його готовністю впливати на політичні процеси, тобто наявністю необхідних політичних якостей, політичної культури. Охарактеризуємо первинні і вторинні суб'єкти політики. Первинні суб'єкти є вихідними у формуванні політики. Вони є носіями політичних інтересів, потреб, на яких ґрунтується свідома і несвідома політична діяльність. Саме інтереси і потреби спонукають до політичних дій різні соціально-політичні спільноти. Головним суб'єктом політики є людина. Саме завдяки активній діяльності її діють соціально-політичні спільноти і створені ними організації.
Основні передумови ліберально-демократичної концепції політичної взаємодії.
Ідея демократії, її загальнолюдська сутність усвідомлюються й реалізуються людьми упродовж усього історичного розвитку. Проте жодний з етапів цього руху не може претендувати на завершеність. Адже демократія – це процес, і тому вона відмежовується від будь-якої однозначності. Демократії, які існують нині в західному світі, тією чи іншою мірою грунтуються на принципах класичної ліберальної демократії, що сформувалися у XVIII ст. Шляхом тривалого пошуку політична думка знайшли в ній форму організації влади, яка найкраще покликана поєднати свободу, народовладдя і закон. І це відображено в її принципах. Ліберальна демократія - це форма правління, при якій влада уряду обмежена правом, і громадяни мають свободу створення асоціацій для обрання свого представника на посаду у вільних виборах через визначені періоди часу. Ліберальна демократія на перший план ставить громадянську свободу, тобто повну незалежність особистого життя індивіда від політичної влади.
Місце і роль влади в ліберально-демократичній концепції політичної взаємодії.
Ядром свободи є особисті права. Політична свобода виступає як засіб забезпечення громадянської свободи. Влада, що порушує громадянську свободу, стає тиранією і знижує правомірність свого існування. Звідси висновок — політична влада не повинна бути абсолютною, незалежно від того, хто її здійснює — монарх чи народ. Лібералізм демократії означає свободу особи, визнану і гарантовану державою. Громадські сили можуть діяти тільки згідно з законом, перед яким усі рівні. Це "правління через закони, а не через людей ". Передбачається юридичний контроль за виконанням законів. У зв'язку з цим виникають два запитання. Перше — хто повинен мати політичну владу, друге — які повинні бути межі політичної влади, незалежно від того, в чиїх руках вона знаходиться.